Судове рішення #4781673

Справа № 2-А-245/09

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року         Ровеньківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі           Шевчук К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради     Луганської області про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради, у якому вказала, що вона  14 березня 2008 року народила дитину – ОСОБА_2, після чого перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трьохрічного віку. З червня 2008  року їй було призначено  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  Однак, дію ч. 1 ст. 15  Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  у  2007 році було зупинено відповідними Законом  України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  такі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” було визнано неконституційними. Вважає, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” щодо  розміру допомоги по догляду за дитиною. Незважаючи на цю обставину, відповідач відмовляється перерахувати їй допомогу про догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач  вважає, що такі  дії відповідача  є неправомірними та такими, що порушують її права.   Просила  визнати неправомірними   дії УПСЗН Ровеньківської міської ради щодо недонарахування  їй державної  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без урахування  прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років та допомоги при народженні дитини, зобов’язати  відповідача призначати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років до досягнення дитиною 3-х річного віку щомісячно,   та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь суму недонарахованої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в сумі  4573 грн. 67 коп. , судові витрати, а також  моральну шкоду у розмірі 4573,67 грн.

6 березня 2009 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила суд   визнати неправомірними   дії УПСЗН Ровеньківської міської ради щодо недонарахування  їй державної  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку без урахування  прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років та допомоги при народженні дитини, зобов’язати  відповідача призначати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років до досягнення дитиною 3-х річного віку щомісячно починаючи з 01.02.2009 року,   та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь суму недонарахованої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в сумі  4573 грн. 67 коп. , судові витрати, а також  моральну шкоду у розмірі 4573,67 грн.

Позивач подала до суду письмову заяву, у якій вказала, що підтримує заявлені позовні вимоги, просила справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача подав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності та вказав, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просила у їх задоволенні відмовити.

   

Дослідивши матеріали справи, та надані сторонами докази, суд вважає, що  заявлені позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має неповнолітню  дитину  -  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  ( а.с. 4) , і має правовідносини з відповідачем  - Управлінням праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дітьми.

             З 6 червня 2008 року  позивачка стоїть на обліку в УПСЗН Ровеньківської міської ради і отримує допомогу на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   до досягнення ним трьохрічного віку .

            Позивачка не погодилася з сумами, які вона отримувала на дитину та звернулася до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на дитину до досягнення 3-х років.

             Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської Ради Луганської області  вбачається, що  допомога по догляду за дитиною до 3 років ОСОБА_1  призначена та виплачена у розмірах, передбачених  законодавством. Управління праці та соціального захисту населення відмовило у перерахуванні допомоги по догляду за дитиною.  (ар.с. 6)

             Позивачка, отримавши відповідь управління   праці  та   соціального   захисту  населення , не погодилася і звернулася до суду за захистом порушених прав.

             Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд, зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

    Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,   в розділі  2 п.23 у Законі України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» п.7 вказано: частину першу статті 15 викласти в такій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.».            

        Згідно ст. 95 Конституції України Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.          

            Вирішення питань про відповідність Конституції України віднесено до  Конституційного Суду України статтею  150 Конституції України.

    Внесені Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” до Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми” не розглядались Конституційним Судом України щодо їх неконституційності, тому суд не має законних підстав для застосування старої редакції ст. 15 Закону України “Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми” .

Статтею 4 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 5   Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми” , державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Позивачка у позові вказує, що вона до народження дитини працювала, і тому вважає, що має право на отримання  державної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Редакція цієї статті зазнавала змін у зв’язку з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які Конституційним Судом України були визнані неконституційними.

Статтею 50 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку ... з витратами, зумовленими народженням, ... застрахованим особам, призначаються  та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованою особою страхових внесків.

Управлінню праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради не делеговано повноважень щодо розпорядження коштами фонду  соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України, ( частина 6)  будь-які зобов’язання, взяті фізичними чи юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом або Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Тому вимоги позивачки щодо визнання незаконними дій відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області та зобов’язання їх виплати недонараховані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд вважає необґрунтованими.

Об’єктом судового захисту є  порушені права, свободи чи інтереси ( ст. 2 КАС України), а позивачка однією із позовних вимог заявляє зобов’язання відповідача здійснювати у майбутньому перерахунки розмірі допомоги по догляду за дітьми. Оскільки в момент вирішення спору зазначені порушення відсутні, суд не має законних підстав для задоволення позовних вимог на майбутнє.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з  протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позовна вимога про відшкодування  ОСОБА_1 моральної шкоди задоволенню не підлягає з тих підстав, що вона не обґрунтувала, в чому саме полягає завдана їй моральна шкода, які моральні страждання пережила у зв’язку з відмовою у перерахунку вказаних сум, яким чином вона визначила розмір цієї моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки судом не було встановлено протиправності дій відповідача, відсутні законні підстави для задоволення позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.160-163 КАС України, ст. 23,1167 ЦК України, ст. 19, 22, 24, 46 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»,     Законом України   “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”      суд, -

ПОСТАНОВИВ:

   

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради     Луганської області про визнання незаконними дій  відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

 Постанова  може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному  суді у  двадцятиденний строк  після подання заяви про  апеляційне оскарження.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення у повному обсязі.

Суддя                                                                                         Л.В. Шумченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація