Справа № 2- 750/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

5 березня   2009  року         Ровеньківський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді     Шумченко Л.В.,

при секретарі               Шевчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Міське комунальне підприємство” Ровеньківської міської ради, третя особа сектор  у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС про  визнання права користування житловим приміщенням , -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що  житлове  приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було надано для проживання на сім’ю його батьків – ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його. Батьки позивача померли у 2008 році. На час їх смерті позивач мешкав однією сім’єю з батьками. У 2006 році позивач  знявся з реєстрації у вказаному житловому приміщенні, але фактично його не залишав. За адресою: АДРЕСА_1 позивач мешкає постійно,  там знаходяться його  особисті речі, туди ж надходить адресована йому кореспонденція. Вважає, що доказом фактичного  його проживання у спірному житловому приміщенні є  оплата ним комунальних послуг. Позивач вважає, що має право на  спірне житлове приміщення. Просив визнати за ним право на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язати відповідача ОСОБА_4 підприємство “Міське комунальне підприємство” укласти з ним договір найму житлового приміщення, зобов’язати сектор  у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС  зареєструвати його за вказаною адресою.

    В судовому засіданні  позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, у якій вказав, що позов визнає, просив справу розглянути за його відсутності .

    Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, в який вказав, що проти позову не заперечує, просив справу розглянути за його відсутності.

    Вислухавши позивача та його представника,  допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що  в АДРЕСА_1  були зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_1. У 2006 році ОСОБА_1 знявся з реєстрації за вказаною адресою (ар.с. 7).

    Судом також встановлено, що у спірній квартирі разом   з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживав ОСОБА_1 незважаючи на відсутність відповідної реєстрації, який вселився туди зі згоди квартиронаймача та членів його сім’ї.

    Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_5 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 Коли вона переїхала жити до АДРЕСА_1 вже мешкав ОСОБА_1 з батьками та дружиною. Потім дружина ОСОБА_1 переїхала жити в інше місце. ОСОБА_1 продовжив жити з батьками і після уходу дружини. Він жив там до смерті батьків, і продовжує жити після їх смерті. Тут знаходяться його особисті речі. ОСОБА_1 не змінював місця проживання навіть тимчасово.

    ОСОБА_6 Альвертівна суду показала, що ОСОБА_1 – її кум. Вона підтверджує, що він за адресою: АДРЕСА_1 проживає постійно та безвиїзно. На момент смерті батьків він також проживав там, здійснив їх поховання. За цією адресою знаходяться особисті речі ОСОБА_1

    Таким чином, ОСОБА_1  вселився у  АДРЕСА_1 зі згоди  наймача, і  безперервно проживає  там.

Статтею 3 ч. 2 СК України передбачено, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права і обов’язки.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ар.с. 9)

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 здійснює оплату комунальних послуг у спірній квартирі, отримує на цю адресу поштову кореспонденцію, у спірній квартирі знаходяться його особисті речі. Так само було і до смерті батьків ОСОБА_1 (ар.с.12-16).

    З оглядом на викладені обставини суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім’єю.

    ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (ар.с. 11)

    ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (ар.с. 10).

Частиною 1 статті 64 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним,  користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члені сім’ї несуть солідарну з наймачем  майнову відповідальність за зобов’язання, що випливають із зазначеного договору.

Стаття 33 Конституції України передбачає, що кожному гарантується  вільний вибір місця проживання, а це, відповідно  до ч. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від   1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від 12.04.1985 р., відсутність письмової згоди членів сім’ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду. (Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 від 25.05.98).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вселився в спірне житлове приміщення зі згоди як наймача та членів його сім’ї.

За таких підстав суд вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 2 СК України,  ст.ст. 64,65,116 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”,  Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України” № 2 від  12.04.1985 ,  ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Міське комунальне підприємство” Ровеньківської міської ради, третя особа сектор  у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС про  визнання права користування житловим приміщенням  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_4 підприємство “Міське комунальне підприємство” Ровеньківської міської ради  укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов’язати сектор  у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ровеньківського МВ УМВС  зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді  Луганської області через  Ровеньківський міський суд протягом двадцяти днів зі дня подачі заяви на апеляційне оскарження.

Заява на апеляційне оскарження може бути подана до Ровеньківського міського суду протягом десяти днів з дня його проголошення у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

Суддя                         Л.В. Шумченко