Справа N2- 2/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

23  березня 2009  року           Ровеньківський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі           Казьміній С.М., Федоровій Г.В., Носовській В.Г., Шевчук К.В.

за участю адвоката   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення права на спадкування та зустрічним позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа- Ровеньківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4,  про усунення права на спадок  , -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому вказала, що 9 серпня 2005 року помер ОСОБА_5, який був чоловіком її рідної бабки. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді  домоволодіння № 2  по пров. Леніна в м. Ровеньки Луганської області. Згідно заповіту від 15 червня 2004 року, складеного ОСОБА_5 і зареєстрованому  в Ровеньківській державній нотаріальній конторі за реєстром № 1182,  спадкоємцями за заповітом в рівних частках є ОСОБА_4 та позивачка. У встановлений законом строк позивачка звернулась до нотаріальної контори  з заявою про прийняття спадщини за заповітом, і їй стало відомо, що окрім спадкоємців,  призначених заповідачем, на спадщину претендує ОСОБА_3, відповідачка по справі. Вона є рідною дочкою померлого, і в силу ст. 1241 ЦК України має право на обов’язкову  частку у спадщині. Позивач вважає, що  ОСОБА_3 повинна бути усунута від права на спадкування з наступних підстав. ОСОБА_5 був чоловіком похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалідом Великої Вітчизняної Війни І групи. У 1944 році йому було ампутовано культю нижньої третини лівого стегна. Він страждав  на ряд захворювань і потребував стороннього догляду. У зв’язку з безпорадним станом ОСОБА_5 позивач мусила доглядати його. ОСОБА_5 був членом сім’ї позивачки. Єдиним джерелом існування позивачки була  компенсація держави по догляду за інвалідом. Тому вона неодноразово зверталась до  відповідачки про надання будь-якої допомоги, але отримувала відмову. Вважає, що ОСОБА_3 як дочка не виконувала своїх обов’язків по утриманню і наданню  допомоги своєму батькові, зовсім не цікавилася станом його здоров’я, ніякої матеріальної та моральної  підтримки ОСОБА_5 не отримував. Також вважає, що  відповідачка, хоча і є пенсіонеркою, віднести її до повнолітньої працездатної дитини спадкодавця за правилами ст. 1241 ЦК України не можна,  тому що вона є працюючою пенсіонеркою, і отримує пенсію та заробітну плату. Просила усунути від права на спадкування на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3.

    9 жовтня 2007 року позивачка ОСОБА_2 подала заяву про зміни  позовних вимог, у якій вказала, що у зв’язку з немічністю ОСОБА_5 вона за домовленістю з ним доглядала його. Допомогу від держави, яку  ОСОБА_5 отримував у вигляді пенсії, він передавав їй, а вона в свою чергу його одягала, годувала та витрачала на нього кошти своєї сім’ї. Оформлення належним чином договору довічного утримання в нотаріальній конторі не відбулося, оскільки ОСОБА_6 переніс тяжке захворювання, а 9 серпня 2009 року помер. Вона робила його поховання, а в теперішній час – догляд за спірною будівлею та присадибною ділянкою. Вважає, що вона виконувала умови договору  довічного утримання, і має право на домоволодіння. Відповідачка ОСОБА_3 як дочка не виконувала своїх обов’язків по утриманню батька. Просила визнати договір довічного утримання між нею та  ОСОБА_5 дійсним, а ОСОБА_3 усунути від права на спадкування на обов’язкову частку  у спадщині після смерті ОСОБА_5.  

    ОСОБА_3 подала до суду зустрічний позов, у якому вказала, що вона не визнає вимоги, заявлені позивачкою ОСОБА_7 Вважає, що саме вона, ОСОБА_3, надавала батькові ОСОБА_5 допомогу та допомогу у наданні медичних послуг. Так, він неодноразово приїздив до неї  в м. Одеса, де вона допомагала йому проходити медичне обстеження, влаштовувала його у санаторії, але із віком такі поїздки стали неможливими. Вона допомагала батькові і з інших питань. Так, у 2000 році  вирішила питання щодо ремонту  пошкодженої телефонної лінії, забезпечила  доставку батька у госпіталь для проходження медичного обстеження, отримання ним ортопедичного взуття та комплектів костилів. У жовтні 2001 року вона важко захворіла, а 28 січня 2002 року  отримала ІІ групу інвалідності. Систематично вона забезпечувала батька  зручним одягом, який передавала через знайомих, які приїздили у м. Одеса з м. Ровеньки. Крім того, вона передавала гроші. ОСОБА_5 до 2005 року самостійно доглядав за своїм садом та городом,  сплачував з власної пенсії комунальні послуги. Вважає, що родина позивачки ОСОБА_7 незаконно вселилась у спірний будинок 9 серпня 2005 року. До цього вони проживали у флігелі за цією ж адресою, який, як вона вважає, ОСОБА_7 умисно привела у негодний стан. Вона не могла  приїхати доглядати батька, оскільки на той час доглядала свою  свекруху ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса. Вважає що ОСОБА_2 не вжила  потрібних заходів щодо запобігання смерті  ОСОБА_5 і є причетною до його смерті. Вважає також, що її батька примусили скласти заповіт або фальсифікували його якимось іншим чином. Просила  усунути ОСОБА_2 від права на спадкування та визнати  заповіт, складений  15 липня 2004 року недійсним, визначити її долю у спадковому майні в натурі.

    28 серпня 2007 року позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила суд  усунути від права на спадкування після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_8 ОСОБА_9 та визнати заповіт ОСОБА_5 від 15 червня 2004 року недійсним, визначити  долю у спадщині  в натурі на все майно, в тому числі на ордени та медалі, визнати за нею право  власності на Ѕ частину житлового  будинку та належних до нього будівель та споруд  по пров. Леніна , буд. № 2, м. Ровеньки Луганської області. Визнати за нею право користування  Ѕ частиною земельної ділянки, розташованого  за адресою: м. Ровеньки, прос. Леніна, буд. 2.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник адвокат           ОСОБА_1, який також представляє інтереси ОСОБА_4, підтримали  змінені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені  у позові, просили їх задовольнити у повному обсязі, не визнали зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, просили у їх задоволенні відмовити. ОСОБА_2 суду пояснила, що вона з дитинства проживає у спірному будинку. Оскільки ОСОБА_5 потребував догляду, вона доглядала його. Сам догляд був дуже важким, оскільки ОСОБА_5 переніс інсульт, був паралізованим. Рідні дочки ОСОБА_5 їй не допомагали. ОСОБА_3 відмовилась надавати таку допомогу коли вона звернулась до неї.  Ніякої допомоги батьку вона взагалі не надавала. Тому вважає, що ОСОБА_3  має бути  усунута від права на спадкування.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги ОСОБА_2, просила у їх задоволенні відмовити та задовольнити її зустрічні позовні вимоги. Суду пояснила, що її батько та мати розірвали шлюб коли вона ще була дитиною. Після цього вона та мати виїхали на постійне місце проживання у м. Одеса. Незважаючи на те, що батько мав іншу родину, вони постійно підтримували добрі стосунки, батько приїздив до неї в м. Одеса. Також туди приїздила і її сестра ОСОБА_4 ОСОБА_5 спілкувався  і з її дочкою, своєю онукою. Вона особисто надавала батькові допомогу в межах своєї можливості. Так, влаштовувала його на санаторно-курортне лікування, передавала йому подарунки через знайомих, гроші. Коли  працювала та їздила у відрядження, намагалась відвідати батька. Не завжди вона мала можливість  надати батькові допомогу. Так, вона хворіла на онко - захворювання, перенесла інфаркт. У 1993 році помер її чоловік.  Потім вона доглядала у м. Одесі хвору та престарілу свекруху. Але в межах можливого вона завжди намагалася допомогти батькові, і тому вважає, що не може бути усунута від права на спадкування. Натомість вважає, що  слід позбавити права на спадкування ОСОБА_2, яка  не здійснювала належний догляд за ОСОБА_5, незаконно вселилась у його будинок. Також вона вважає, що ОСОБА_2 не надала йому належної медичної допомоги коли він у цьому потребував, і може бути таким чином причетною до його смерті. Окрім цього, вважає, що  заповіт, складений ОСОБА_5, є недійсним. Вважає, що у ньому підроблено підпис батька.

    Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, подала до суду письмову заяву, у якій вказала, що  просить справу розглядати за її відсутності, а її інтереси в суді представлятиме адвокат ОСОБА_1

    Представник третьої особи – державний нотаріус  Ровеньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, в судове засідання не з’явилась, подала до суду письмову заяву, у якій просила справу розглядати за її відсутності. Заперечувала проти визнання заповіту недійсним.  Раніше в судовому засіданні державний нотаріус            ОСОБА_10 пояснила, що коли в нотаріальну контору звертається особа, вона розповідає про свої наміри, і якщо у неї наявні всі потрібні документи, нотаріус складає текст заповіту. Нотаріус не має права втручатися у питання, на чиє ім’я або на яких підставах заповідається майно. Особисто вона не була знайома із ОСОБА_5 Прізвище, ім’я, по-батькові, дату та місце народження особи, на яку складається заповіт,  пишуться зі слів особи, яка заповідає. Ніяких документів не вимагається. Після складання тексту заповіту нотаріус читає його вголос , і тільки після цього заповіт посвідчується. Місцем  посвідчення заповіту є нотаріальна контора, але якщо  заповіт складається на дому, про це обов’язково  робиться помітка про те, де та з якої причини посвідчення заповіту відбувається у іншому місці. Всім  роз’яснюється, що існує перелік осіб, які незалежно від  заповіту мають право  на обов’язкову частку у спадковому майні. Бланки щодо позбавлення одного зі спадкоємців права на спадкове майно заповнюються лише у тому випадку, коли особа позбавила когось від права на спадкування. Якщо особа бажає скласти новий заповіт, ніяких інших бланків складати не потрібно. Просто складається новий заповіт. Вважає, що відсутні підстави для визнання заповіту недійсним, оскільки його було затверджено на підставі бажання ОСОБА_5 заповісти майно певним особам, а заповіт було затверджено відповідно до вимог законодавства.

    Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення права на спадкування задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа- Ровеньківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4,  про усунення права на спадок  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом було встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: м. Ровеньки Луганської області, пров. Леніна, буд. № 2 належить ОСОБА_5 на підставі договору забудови, від 21.10.1950 року (ар.с. 25 т. 1).

    ОСОБА_5 під час Великої Вітчизняної війни 24 грудня 1943 року  отримав осколкове поранення лівого стегна, у зв’язку з чим йому було ампутовано культю нижньої третини лівого стегна. Через це ОСОБА_5 мав статус інваліда ВВВ першої групи (ар.с. 28, 29 т. 1).

    ОСОБА_5 також мав низку нагород – орденів та медалей, за участь у Великій Вітчизняній війні (ар.с. 142 т. 1).

    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є  дочкою ОСОБА_5 та його першої дружини ОСОБА_11 (ар.с. 130, 131 т. 1).

    В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5   та його перша дружина 24 вересня 1962 року добровільно поділили спірний житловий будинок № 2 по пров. Леніна м. Ровеньки Луганської області таким чином, що ОСОБА_5 отримав будинок в цілому, а ОСОБА_11 – компенсацію у розмірі 900 крб. (ар.с. 33 т. 1).

    Шлюб між ОСОБА_5 та його першою дружиною було розірвано,  вона з дочкою ОСОБА_3 виїхали на постійне місце проживання у м. Одеса. ОСОБА_5 вдруге одружився і таким чином утворив нову сім’ю. Від нового шлюбу він має другу дочку – ОСОБА_4. ОСОБА_7 була вихована ОСОБА_5 та його другою дружиною. Вона не є його рідною онукою, а є рідною онукою його другої дружини, яка померла раніше.

    В судовому засіданні було також встановлено, що кілька років напередодні  смерті ОСОБА_5  з ним разом проживала ОСОБА_2 зі своєю  родиною ( чоловіком та дочкою), та здійснювала догляд за ним. У зв’язку з цим вона перебувала на обліку у Ровеньківському управлінні праці та соціального захисту населення та отримувала відповідну  компенсацію (ар.с. 30 т. 1).

    ОСОБА_5 перебував на обліку у лікаря-терапевта та мав низку захворювань (ар.с. 132 т. 1).

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вона є матір’ю ОСОБА_2, а ОСОБА_5 – її вітчим. Він  дуже  хворів, переніс операції та протягом останніх шести років потребував стороннього догляду. Такий догляд йому надавала ОСОБА_2, і через це  остання не працювала. Вона допомагала дочці, висилала гроші. ОСОБА_3  за батьком не доглядала, до нього не приїздила, не цікавилась його долею. Окрім неї та її чоловіка ніхто матеріально ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не допомогав.

    Свідок  ОСОБА_13 суду пояснив, що він є вітчимом ОСОБА_2, яка здійснювала догляд за ОСОБА_5 Коли звернулися за допомогою до дочок                    ОСОБА_5, вони відмовились надати допомогу.

    Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4. Характеризує ОСОБА_2 тільки з позитивного боку. Вона доглядала за ОСОБА_5 Про свою першу дочку – ОСОБА_3 ОСОБА_5 ніколи не згадував, про те, що він їздив до неї в м. Одеса, їй нічого не відомо. Про те, щоб хтось з родичів допомагав ОСОБА_5 окрім                  ОСОБА_2, їй також нічого не відомо.

    Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали, що  ОСОБА_2 – їх подруга, яка здійснювала догляд за ОСОБА_5, прибирала за ним, готувала їжу, відвідувала у лікарні під час хвороби. Догляд був важким. ОСОБА_2 скаржилась  в той час про те, що ніхто не допомагає їй. Через це вона не мала можливості відпочити, вийти погуляти. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 скандалів не було.

    Допитаний судом свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_2 Він протягом 15 років проживав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за адресою: м. Ровеньки, пров. Леніна, буд. 2. Спочатку вони з ОСОБА_2 проживали разом у флігелі, а коли ОСОБА_5 почав себе погано почувати, переїхали в будинок у 2003 році . Бюджет їх родини складався з його заробітку та частини пенсії, яку їм виділяв ОСОБА_5  ОСОБА_3 він бачив за цей час лише одного разу.  Про те, що вона передавала подарунки або гроші для ОСОБА_5, йому нічого не відомо. На похоронах ОСОБА_5 він від ОСОБА_3 грошей не брав. Телефонний кабель було відремонтовано в будинку у ОСОБА_5 не за допомогою ОСОБА_3, а за його допомоги, оскільки він діставав кабель на шахті.

    Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в судовому засіданні також підтвердили той факт, що ОСОБА_2 з дитинства проживала разом з ОСОБА_5 та  в останні роки його життя здійснювала за ним догляд. При цьому вони показали, що про те, яку допомогу надавала ОСОБА_3, їм нічого не відомо.  

    Свідок ОСОБА_23 суду показала, що вона сестра ОСОБА_5, який помер 9 серпня 2005 року. Між її братом та його дочкою ОСОБА_3 бути тісні стосунки. Їй це відомо, оскільки  вона жила по сусідству, та часто відвідувала брата. До 1997 року він постійно їздив у м. Одеса на санаторно-курортне лікування. Там його зустрічала ОСОБА_3, влаштовувала на лікування, або запрошувала до себе додому. ОСОБА_5 завжди був задоволений візитами до дочки ОСОБА_3 У 2000 році ОСОБА_3 приїздила до батька у м. Ровеньки, допомогла йому пройти обстеження в м. Луганську, результатом  було встановлення йому інвалідності першої групи. Він був вдячний за це ОСОБА_3 Протягом 1995 – 2005 років  догляд за ОСОБА_5 здійснювала  ОСОБА_2  

    ОСОБА_24 Іванович суду показав, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3 Він підтверджує той факт, що ОСОБА_3 давала ОСОБА_2 гроші на пам’ятник після смерті батька. Останнього разу ОСОБА_3 приїздила в м. Ровеньки у 2000 році, привозила батькові продукти харчування. Відносини між нею та ОСОБА_5 були добрі. Сам ОСОБА_5 на ОСОБА_3 ніколи не скаржився.

    Свідок ОСОБА_25 показала, що у 1996 році вона була у м. Одеса. Там її знайшла ОСОБА_3 та попросила передати  передачу для її батька ОСОБА_5 По приїзду в м. Ровеньки вона передала ОСОБА_5 цю передачу, він був дуже радий цьому, згадував дочку.  Іншого разу вона зустріла ОСОБА_5 на вулиці, він розповів, що до нього приїздила ОСОБА_3, яка  возила його в м. Луганськ на обстеження, допомогла добитися виплати йому належних компенсацій.

    Свідок ОСОБА_26 показала, що вона знала ОСОБА_5 з 1970 року. Загальною темою для спілкування з ним була тема про його дочку ОСОБА_3 Також їй відомо, що ОСОБА_3  намагалася передати батькові передачі з Одеси. В таких її подарунках був одяг, гроші. Вона особисто приносила ОСОБА_5 подарунок від ОСОБА_3 на ОСОБА_27 захисника ОСОБА_28. У 2005 році вона була у м. Одеса. У телефонній розмові з ОСОБА_2 стало відомо, що  ОСОБА_5 у лікарні і що потрібні гроші. ОСОБА_3 передала з нею гроші.  Але коли вона приїхала до лікарні, там ОСОБА_5 не було. Через декілька днів їй стало відомо, що ОСОБА_5 помер. ОСОБА_5 потребував догляду, ОСОБА_2 такий догляд йому надавала.

    Свідок ОСОБА_29 суду пояснила, що вона була знайома з ОСОБА_5, який розповідав їй про свою дочку ОСОБА_3 Чи потребував він стороннього догляду, вона пояснити не може.

    Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що  він є двоюрідним братом ОСОБА_3 Спірне домоволодіння № 2 у пров. Леніна в м. Ровеньки побудували  ОСОБА_5 зі своєю першою дружиною ОСОБА_11 Він також на той момент проживав там. Коли ОСОБА_5  утворив нову сім’ю, він з батьками  покинули це житлове приміщення. Оскільки ОСОБА_5 був його рідним дядьком, він часто спілкувався з ним, і йому відомо, що ОСОБА_5  їздив в Одесу до дочки, яка допомагала йому у влаштуванні на санаторно-курортне лікування. ОСОБА_3 з Одеси  передавала батькові гроші, подарунки. Передавали це ОСОБА_5 не у нього вдома, а при зустрічі з ним на вулиці. ОСОБА_3  захворіла на онко – захворювання, потім перенесла інфаркт, але батькові вона просила не розповідати про хвороби. ОСОБА_5 до 70 років працював, також працював на присадибній ділянці. У 2005 році він помер.

    Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що вона є дільничним лікарем-терапевтом. Здійснювала спостереження за ОСОБА_5 У 2005 році він помер від інсульту. Хворим на таке захворювання обов’язково призначають консультацію лікаря-невропатолога. Останній призначає відповідне лікування, а медична сестра приходить додому до хворого для виконання лікувальних процедур. Хто саме приходив до ОСОБА_5В, вона не пам’ятає. Таких фактів, щоб не виконувались приписи з лікування  або не пускали  медичну сестру для здійснення лікування, їй не відомо. Згідно медичної картки останній раз ОСОБА_5 самостійно відвідував поліклініку з візитом до неї 9 жовтня 2003 року. Про своє особисте життя ОСОБА_5 їй нічого не розповідав.

    Свідок ОСОБА_32 суду показала, що ОСОБА_3 – її двоюрідна сестра. Раніше вона проживала у м. Ровеньки, а тепер мешкає у м. Харків. Їй відомо про те, що ОСОБА_5 мав теплі стосунки зі своєю першою дочкою – ОСОБА_3, але дружині про це ніколи не розповідав, оскільки вона була проти його спілкування з ОСОБА_3 та  родичами з її боку. Сама ОСОБА_3  возила батька в санаторії, допомагала йому, передавала подарунки. ОСОБА_2 виросла у ОСОБА_5 Коли він хворів, за ним доглядала  ОСОБА_2

    Суд вважає, що показання свідків щодо надання ОСОБА_2 догляду          ОСОБА_5 та   надання допомоги йому з боку ОСОБА_3 не спростовують доводи сторін, а лише доповнюють їх один до одного. Оцінюючи показання свідків, суд робить висновок  про те що і ОСОБА_2 надавала належний догляд ОСОБА_5, і він був основним та постійним, але й ОСОБА_3 також в межах своїх можливостей надавала йому певну допомогу. При цьому суд вважає, що можна прийняти до уваги той факт, що  члени його нової  родини могли  не знати про таку допомогу, оскільки було встановлено, що він  їм про свою першу дочку не розповідав.

    Встановлено, що ОСОБА_3 дійсно в період з 1985 по 1986 роки перенесла онко-захворювання (ар.с. 131), а у 2001 році – кардіологічне захворювання (ар.с. 129,130 т. 1).

    16 травня  1993 року помер чоловік ОСОБА_3 – ОСОБА_27 (ар.с. 125 т. 1).

    ОСОБА_3 проживала разом зі свекрухою – ОСОБА_33, яка померла у 2006 році, та здійснювала за нею догляд (ар.с. 126-128 т. 1).

    Суд вважає, що наведені факти, а також те, що ОСОБА_3 проживала у іншому місті,  дійсно могли стати на перешкоді у   наданні нею допомоги батькові. Але суд вважає, що це є об’єктивними фактами, які не можуть вплинути на право ОСОБА_3 на спадщину після смерті батька.    Тому позовну вимогу ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_3  від права на спадкування суд вважає такою, що задоволенню не підлягає.

    Суд вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_2 незаконно вселилася у спірний будинок, догляд ОСОБА_5 надавала неналежним чином, що вона  перешкоджала у наданні йому належної медичної допомоги, і є таким чином причетною до його смерті. Ці доводи не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження.

    Суд не має законних підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом і вважає такі позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтованими.

    Також необґрунтованими суд вважає посилання ОСОБА_3 на недійсність заповіту. В судовому засіданні було встановлено, що заповіт було складено та посвідчено належним чином, відповідно до вимог законодавства і немає законних підстав для визнання його недійсним.

Згідно зі ст. 744 ЦК України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше  нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.    

Відповідно до  ст. 745 ЦК України договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Ніяких доказів про те, що між ОСОБА_34 та ОСОБА_5 було укладено в письмовій формі договір довічного утримання, що його було  посвідчено нотаріусом,  суду не надано.

ОСОБА_5 звертався до нотаріуса, де власну волю виклав у вигляді заповіту. Суд вважає, що при наявності між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 домовленості про укладення договору довічного утримання, ОСОБА_5 міг та мав можливість доповісти про це нотаріусу, і не було перешкод для  посвідчення такого договору. Але оскільки                ОСОБА_5 склав саме заповіт, і ніяких доказів про укладення між ОСОБА_2 та         ОСОБА_5  договору довічного утримання немає, у суда відсутні законні підстави для визнання такого договору дійсним.

Суд вважає, що ОСОБА_2 здійснювала догляд за ОСОБА_5 не на підставі договору довічного утримання, а з власної волі та виконуючи певний обов’язок,  а        ОСОБА_5 виклав своє бажання передати їй після смерті частину свого майна у заповіті.  

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, що вмерла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємцям).

У відповідності зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом і за законом.

Згідно заповіту від 15 червня 2004 року, посвідченого Ровеньківським державним нотаріусом ОСОБА_35, зареєстрованому в реєстрі за № 1182,  ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (ар.с. 23).

    ОСОБА_3 з 28 січня 2002 року є інвалідом  другої групи по загальному захворюванню безстроково, має 60 % втрати працездатності, отримує пенсію з інвалідності (ар.с. 115-117 т. 1). З 31.01.2002 року ОСОБА_3 не працює у зв’язку з переходом на пенсію по інвалідності (ар.с. 289-306 т. 1).

    Статтею 1241 ЦК України передбачено, що непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

    Оскільки у разі спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 спадкоємців за законом було двоє – дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожна з них спадкувала б Ѕ частину спадщини.

    Таким чином, обов’язковою  часткою ОСОБА_3  у спадщині після смерті ОСОБА_5 є ј частка ( половина Ѕ).

    Позовну вимогу ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на Ѕ частину спадкового майна суд вважає необґрунтованою, оскільки вона має права на обов’язкову частку у спадщину у розмірі ј.

    Згідно зі ст. 1218 до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали  спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Відповідно до п. 1 ст. 1219 ЦК України особисті немайнові права не входять до складу спадщини.

    Таким чином, суд вважає, що ордена та медалі не можуть входити до складу спадщини, оскільки  право на нагороди мав лише ОСОБА_5, який удостоївся їх за певні заслуги. Позовну вимогу про визнання за ОСОБА_3 права на ордени та медалі як спадщину суд вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

    Згідно висновку  судової будівельно-технічної експертизи  № 446/23 від  10 вересня 2008 року, дійсна ринкова  вартість домоволодіння № 2 по пров. Леніна в м. Ровеньки Луганської області складає на момент провадження експертизи  105192 грн. Вартість Ѕ частини складає  52596 грн., вартість ј частини – 26298 грн., вартість ѕ частин – 78894 грн. Загальна корисна площа житлового будинку літер “А-1” з прибудовою складає 64,40 кв.м. При поділі в натурі житлового будинку з прибудовою на дві частини у долях ѕ та ј на долю ѕ  припадає 48,30 кв.м., на ј - 16.10 кв.м. загальної корисної площі.  Площі 16.10 кв.м. недостатньо для організації окремої однокімнатної квартири відповідно до вимог п. 2.24 державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 “Житлові будови. Загальні положення» (ар.с. 24-42 т. 2).

    Оскільки експертом зроблено висновок про неможливість виділенні в натурі ј частини домоволодіння, суд не має законних підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 про виділ її частки у спадщині в натурі.

    ОСОБА_2 не заявила до суду позовної вимог про визнання за нею права на її частку в спадковому майні. У зв’язку з тим, що суд не може вийти за межі позовних вимог, рішення про визнання за ОСОБА_2 права на її частку у спадщині судом не приймається.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 744,745, 1216, 1217, 1241, 1235,1261, 1268, ЦК України ,  ст. ст. 10,11,60, 212-215, 88 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні змінених позовних вимог за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про усунення права на спадкування та визнання дійсним договору довічного утримання відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа- Ровеньківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 , про усунення права на спадкування, визнання  заповіту недійсним та визнання права на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності  на ј частину житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: м. Ровеньки Луганської області, провулок Леніна, будинок № 2, який зареєстровано в КП Ровеньківське БТІ за ОСОБА_5.    

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

Заява на апеляційне оскарження може бути подана до Ровеньківського міського суду протягом  десяти  днів з дня його проголошення у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом  двадцяти  днів зі дня подачі заяви на апеляційне оскарження.

            Суддя:                             Л.В. Шумченко