Ухвала

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 547/200/21

провадження № 61-3172ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Семенівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення олійниці А-1, площею 131,6 кв. м, яке знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.

25 березня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 17 лютого 2022 року (надійшла до суду 06 квітня 2022 року), в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У постанові Полтавського апеляційного суду зазначено, що повний текст постанови складено 21 лютого 2022 року.

Таким чином строк на касаційне оскарження відраховується з дня, наступного за днем складання повного тексту постанови, і останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 23 березня 2022 року (середа).

Представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 25 березня 2022 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження та зазначив, що копію оскаржуваної постанови було отримано 18 березня 2022 року.

Оскільки представник заявника не заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання.

Також, подана касаційна скарга залишається без руху з огляду на таке.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2019 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру, а саме визнання права власності за набувальною давністю.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (відсутнє визначення вартості об`єкту нерухомого майна), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць