ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18217/19Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.

Провадження № 22-ц/817/61/22 Доповідач - Бершадська Г.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

та сторін: ОСОБА_1 , її представника та представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - адвоката Цимбалюка О.Є., представника відповідача ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" Шовкопляса О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., повний текст якого складений 21 жовтня 2021 року, у цивільній справі № 607/18217/19 за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 до державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом, який був уточнений під час розгляду справи (згідно поданої ними заяви від 12 лютого 2021 року), до державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" (далі ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"), публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі ПАТ НАСК "Оранта") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та просили стягнути: - з ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_1 53 360 грн. майнової шкоди та 1 487 481 грн. моральної шкоди; у користь ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , моральну шкоду заподіяну кожному з них по 1 487 481 грн.; у користь ОСОБА_6 1 500 000 грн. моральної шкоди; у користь ОСОБА_3 1 500 000 грн. моральної шкоди,

- з ПАТ "НАСК "Оранта" у користь ОСОБА_1 витрати на поховання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розмірі 100 152 грн.; витрати по втраті годувальника на користь неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у розмірі 49 772 грн., тобто по 24 886 грн. кожному, а також моральну шкоду у розмірі по 12 519 грн. на користь ОСОБА_1 та неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

В обґрунтування вказаного позову позивачі вказали, що 15 травня 2019 року в 11.15 год. водій ОСОБА_9 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди був працівником ДП "Кременецького управління з постачання та реалізації газу", керуючи технічно справним автомобілем марки "Skoda Superb" д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у його віданні, наближаючись другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", не зупинився перед вказаним знаком, порушуючи вимоги п.16.3, 16.11 ПДР України, чим створив аварійну ситуацію для автомобіля марки "ВАЗ 2101" під керуванням ОСОБА_7 та допустив зіткнення із ним. Внаслідок зіткнення зазначених транспортних засобів, водій ОСОБА_7 , а також пасажир ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження від яких настала їх смерть. Порушенням ОСОБА_9 , як водієм ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" вимог пунктів 2.3 (б, д), 16.11 ПДР України перебуває у причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням загибелі потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2019 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання.

Позивачам внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди завдано глибокі моральні, фізичні та душевні страждання, внаслідок непоправної втрати їх батька, чоловіка, сина та рідного брата ОСОБА_7 , а також втрати матері, бабці, свахи ОСОБА_8 . Даною ДТП завдано моральної шкоди неповнолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для яких ОСОБА_7 був батьком, а ОСОБА_8 бабусею. У дітей постійно панує страх та тривога внаслідок втрати свого батька, вони переживають фізичні незручності та психологічний дискомфорт, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційну напругу, нервовість та дратівливість. Неповнолітні діти отримали психо-емоційний стрес та порушення адаптації через втрату найдорожчої людини - свого батька, внаслідок чого звертались для надання медичної допомоги. ОСОБА_1 , як дружина ОСОБА_7 втратила чоловіка, а також свою матір ОСОБА_8 , внаслідок чого остання залишилась вдовою із двома малолітніми синами. Позивача ОСОБА_1 переслідує страх та тривога за майбутнє своїх дітей, виховання їх без батька, що супроводжується постійним безсонням та переживанням. Внаслідок загибелі її чоловіка та матері, їй завдано сильного душевного болю та душевних страждань, вона отримала важкий стрес та порушення адаптації, погіршення стану здоров`я, внаслідок чого змушена була звертатись до лікарів.

Також, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який був батьком ОСОБА_2 , а також ОСОБА_8 , яка була її бабусею, ОСОБА_2 заподіяно тяжкі моральні, фізичні та душевні страждання, душевного болю внаслідок втрати найдорожчих для неї людей. Події даної дорожньо-транспортної пригоди сприяли погіршенню стану здоров`я ОСОБА_2 , внаслідок чого остання змушена була звертатись за медичною допомогою, у неї було діагностовано астено-депресивний синдром, виявлено невротичний розлад.

Крім цього, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який був сином ОСОБА_6 , їй як матері заподіяно моральну шкоду, спричинено тяжкі моральні страждання, душевну біль, оскільки вона похоронила сина у молодому віці та залишилась на самоті, без належного догляду. Дана дорожньо-транспортна пригода призвела до важкого стресу ОСОБА_6 , вона втратила свого сина, який постійно за нею доглядав. У неї підвищився артеріальний тиск, постійно відчуває головні болі. Внаслідок ДТП, ОСОБА_6 продовжує переживати, відчуває сильні душевні страждання та емоційний стрес, який супроводжується почуттями розгубленості, образи, тривоги, страху за стан свого здоров`я та своїх онуків, які залишились без батька, а звичний ритм життя для неї зупинився назавжди.

Крім цього, внаслідок смерті ОСОБА_7 заподіяно тяжкі душевні страждання його сестрі ОСОБА_3 , яка є інвалідом 2 групи. ОСОБА_7 був постійною опорою в її житті, утримував та доглядав господарство у якому проживає ОСОБА_3 , займався обробітком належних їй та її матері земельних паїв, заготовляв дрова на осінньо-зимовий період та був для неї годувальником. Внаслідок загибелі брата, ОСОБА_3 пережила сильні душевні страждання, емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, тривоги, страху за стан її здоров`я, перестарілої матері ОСОБА_6 , у неї погіршився стан здоров`я, почалось стрімке прогресування онкозахворювання.

ОСОБА_1 , як дружина загиблого ОСОБА_7 та дочка загиблої ОСОБА_8 , займалась організацією їх поховання, що зумовило понесення матеріальних витрат, які складають 153 512 грн. та підтверджені відповідними доказами, які остання просить стягнути у свою користь.

Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_9 , на момент ДТП був забезпечений страховим полісом ПАТ "НАСК "Оранта", до якого з вимогою відшкодування шкоди у межах страхового ліміту звернулись із заявами ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей та ОСОБА_2 , яка є дочкою померлого ОСОБА_7 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2021 року цивільну справу в частині вимог ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до ПАТ «Національна Страхова компанія «Оранта» провадженням закрито в зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди. Затверджено мирову угоду відповідно до якої сторони встановили, що загальний розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за шкоду, пов`язану із смертю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (витрати на поховання, моральна шкода та втрата годувальника) складає 200 000,00 грн., що включає в себе: 100152,00 грн., яка складається із витрат на поховання ОСОБА_7 в сумі 50076 грн., витрат на поховання ОСОБА_8 в сумі 50076 грн., витрат по втраті годувальника 49 772 грн., що складається із суми - 24886 грн.- ОСОБА_5 та суми 24886 грн.- ОСОБА_4 майнової шкоди та 50076 грн. моральної шкоди, що складається із моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. - ОСОБА_1 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. - ОСОБА_4 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. - ОСОБА_5 , моральної шкоди в сумі 12519 грн.00 коп. ОСОБА_2 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_1 53 092 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 883 481 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 474 962 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_2 187 481 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_6 149 924 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" у користь ОСОБА_3 50 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

У решті вимог - відмовлено.

Стягнуто із державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" в користь держави 11 350 судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що воно у цій частині є незаконним, у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд недостатньо врахував обставини справи, внаслідок яких для неї та для її малолітніх дітей настали вкрай важкі наслідки, якими їм завдано матеріальної та надзвичайно великої (на все подальше життя) моральної шкоди, що вчинена кримінальним правопорушенням (ДТП) із використанням автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки, що належить на праві власності відповідачу. Завдано надзвичайно глибоких, тяжких і непоправних душевних і психологічних страждань. Суд не врахував в повному обсязі довічний характер та обсяг страждань - фізичних, душевних, психічних, що зазнала ОСОБА_1 зі своїми малолітніми дітьми внаслідок втрати чоловіка і батька, матері і бабусі, їхні емоційні переживання з приводу вчиненого злочину, які полягають у душевних стражданнях з приводу втрати близьких їм людей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також просила скасувати оскаржуване рішення та постановити нове яким її вимоги задовольнити повністю , посилаючись на те, що внаслідок ДТП їй завдано надзвичайно глибоких, тяжких і непоправних душевних і психологічних страждань. Суд не врахував в повному обсязі довічний характер та обсяг страждань - фізичних, душевних, психічних, що вона зазнала внаслідок втрати батька і бабусі, її емоційні переживання.

В апеляційні скарзі ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" просило зменшити визначений судом розмір моральної шкоди визначений дружині, матері та дітям загиблого ОСОБА_7 та матері ОСОБА_1 та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження усіх істотних обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги підприємство зазначило, що позивачами не дотримано засад розумності, виваженості та справедливості при формуванні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, як і не дотримано цих принципів при прийнятті оскаржуваного рішення. Вказує, що чистий дохід підприємства за 2017 рік становив - 66 тисяч гривень; 2018 рік - 43 тисячі гривень; 2019 рік - 80 тисяч гривень. До серпня 2021 року підприємство здійснювало два основних прибуткових види діяльності з розподілу газу та з його постачання, однак, у зв`язку із запровадженням законодавчих змін на ринку природного газу, ліцензію на постачання природного газу анульовано, тому платоспроможність зменшилась. Звертає увагу на те, що в 2020 році та за три квартали 2021 року підприємство є збитковим і нарахування значних сум для покриття моральної шкоди не тільки є непосильним для відповідача, а може призвести до втрати платоспроможності, що в першу чергу буде не в інтересах позивачів. Загальний борг підприємства становить більше 30 млн. грн, боржники заборгували підприємству близько 9 млн., тому різниця відповідно становить 22 млн. грн. (боргів).

Вказало, що ОСОБА_3 , як сестра загиблого ОСОБА_7 , не має права на відшкодування моральної шкоди, оскільки вона не проживала однією сім`єю із загиблим, вона проживала в селі Козівка, а загиблий в місті Тернополі із своєю сім`єю. Довідка видана сільським старостою про спільне проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не є належним доказом проживання однією сім`єю, не доводить ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, спільних витрат, купівлю майна для спільного використання. Суд прийшов до помилкового висновку про проживання їх однією сім`єю на підставі суперечливих показів свідків. Крім того вказують, що ПАТ "НАСК "Оранта" повинна мати статус відповідача у справі.

Від ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ДП "Кременецьке УПРГ", в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що вказана апеляційна скарга за своїм текстом та доводами практично не відрізняється від попередньо поданих ними відзивів у суді першої інстанції, які взято судом до уваги під час прийняття рішення у справі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат Цимбалюк О.Є. апеляційні скарги підтримали та зіслались на обставини викладені в них; апеляційної скарги ДП "Кременецьке УПРГ" не визнали. Додатково пояснили, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживали в селі і ОСОБА_7 частково проживав з ними в селі, оскільки він там утримував велику пасіку, обробляв земельні ділянки, за необхідності проводив ремонтні роботи, купляв лікарства тому що мати була похилого віку, а сестра ОСОБА_3 інвалідом другої групи. Син ОСОБА_3 , який проживає в тому ж селі не допомагав своїй матері.

Представник ДП "Кременецьке УПРГ" апеляційну скаргу підтримав, апеляційних скарг позивачів не визнав та додатково пояснив, що борг підприємства після ухвалення рішення додатково зріс ще на 10 млн. грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, переглянувши справу за наявними в ній доказами колегія суддів вважає що апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до задоволення не підлягають , а апеляційна скарга ДП "Кременецьке УПРГ" підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2019 року ОСОБА_9 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до ст..75 КК України, звільнено ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому три роки іспитового строку. Зобов`язано ОСОБА_9 відповідно до ст..76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Вироком Тернопільського апеляційного суду від 21 травня 2020 року, вирок Тернопільського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_9 покарання скасовано, ОСОБА_9 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. В решті вирок залишено без змін.

Вказаним вироком ОСОБА_9 засуджено за те, що 15 травня 2019 року він керуючи транспортним засобом «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_1 та наближаючись другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя із головною дорогою, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та не зупинився перед вказаним дорожнім знаком в порушення вимог пунктів 16.3, 16.11 ПДР України, в`їзджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг по другорядній дорозі не зупинив транспортний засіб перед краєм перехрещування проїзної частини дороги та не надав дороги транспортним засобам, які наближались до даного перехрестя по головній дорозі. Зокрема, в цей час до перехрестя наближався по головній дорозі зі сторони с.Гаї Шевченківські технічно справний автомобіль ВАЗ-2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 з одним пасажиром в салоні. Виїхавши із порушенням вказаних вимог ПДР України на нерегульоване перехрестя, водій ОСОБА_9 створив аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, зокрема для водія автомобіля ВАЗ-2101 ОСОБА_7 позбавивши його своїми односторонніми діями запобігти настанню ДТП та допустив зіткнення транспортних засобів. Унаслідок зіткнення транспортних засобів, водій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудей та живота з численними переломами кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів, пасажир автомобіля «ВАЗ-2101» ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, від яких настала їх смерть. Порушення водієм ОСОБА_9 вимог п.п. 2.3 (б, д); 16.11 та дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням загибелі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Загиблий ОСОБА_7 був чоловіком ОСОБА_1 , батьком неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повнолітньої ОСОБА_10 , сином ОСОБА_6 та братом ОСОБА_3 .

Загибла ОСОБА_8 була матір`ю ОСОБА_1 та відповідно бабусею її дітей.

Згідно інформації комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 16.10.2019 року №03-7/2245, від 16.10.2019 року №03/7-2244, ОСОБА_1 разом із неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звертались до дитячого психотерапевта, де було рекомендовано до обстеження ЕЕГ та консультація психолога, було призначено медикаментозне лікування та рекомендована психотерапія.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого, складеної Центром первинної медико-санітарної допомоги амбулаторією загальної практики сімейної медицини №11, ОСОБА_1 зверталась за медичною допомогою 05.06.2019 року до сімейного лікаря під час огляду якої встановлено діагноз асенізація центральної нервової системи, 10.06.2019 року - до дерматолога, де встановлено діагноз розповсюджений псоріаз, прогресуюча стадія, змішана форма, 01.08.2019 року до невролога, після огляду якої встановлено діагноз астено-депресивний синдром.

Згідно із випискою із медичної карти амбулаторного хворого, складеної Центром первинної медико-санітарної допомоги амбулаторією загальної практики сімейної медицини №11, ОСОБА_2 зверталась за медичною допомогою 05.06.2019 року до сімейного лікаря під час огляду якої встановлено діагноз вегето-судинна дистонія, 12.07.2019 року до невролога, після огляду якої встановлено діагноз вегето-судинна дистонія цефалічним вестибулярним синдромом, 30.07.2019 року до психотерапевта з невротичними розладами.

Зазначені дані підтверджено оглянутими в судовому засіданні медичними картами амбулаторного хворого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також даними у зазначених медичних картах відображено, що звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за медичною допомогою було зумовлено перенесеними стресом у зв`язку із трагічною загибеллю чоловіка та батька ОСОБА_7 .

Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста, виданого амбулаторно-поліклінічним відділенням КНП «Тернопільська обласна клінічна-психоневрологічна лікарня» у неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено депресію тривожності.

Згідно полісу АМ/7529563 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданого ПАТ «НАСК Оранта», транспортний засіб марки «Skoda Superb» д.н.з НОМЕР_1 , який належить ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» був забезпечений на момент вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди на термін з 27.07.2018 року по 26.07.2019 року із встановленням страхової суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну 100 000 грн., сума франшизи 1000 грн.

17.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до копії товарного чеку від 16 травня 2019 року, виданого СПД ОСОБА_11 ОСОБА_1 витрачено коштів на композицію в розмірі 2800 грн.

Згідно копії товарного чеку від 15.05.2019 року, виданого СПД ОСОБА_12 . ОСОБА_1 сплачено за домовину, хрест та їх доставку 12500 грн.

Відповідно до копій товарних чеків від 15.05.2019 року виданих ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ОСОБА_1 витрачено коштів для організації похорону на загальну суму 13890 грн.

Згідно із копій товарних чеків №5 від 16.05.2019 року, №4 від 16.05.2019 року ОСОБА_1 витрачено коштів пов`язаних із похованням на загальну суму 5260 грн.

Як вбачається із договорів замовлення №587, №588 на організацію та проведення поховання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 від 16.05.2019 року, а також фіскальних чеків виданих Бюро ритуальних послуг від 16.05.2019 року, ОСОБА_1 витрачено коштів на загальну суму 2978 грн.

Відповідно до чеку від 23.05.2019 року, ОСОБА_1 затрачено коштів на поминальний обід 12 115 грн., однак ОСОБА_1 просить їй відшкодувати лише 10 581 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №8 від 12.06.2020 року виданого ФОП ОСОБА_15 , ОСОБА_1 сплачено за виготовлення, монтаж та реконструкцію гранітного пам`ятника коштів на суму 105 200 грн.

Загальна сума витрат ОСОБА_1 понесених з організацією та проведенням поховання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , встановлення надгробного пам`ятника склали 153 209 грн.

Відповідно до касових чеків на перерахування коштів ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 22.05.2019 року по 19.12.2019 року наданих представником відповідача - ДП «Кеременецьке управління з постачання та реалізації газу» на рахунок ОСОБА_1 перераховано в рахунок відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 коштів на загальну суму 102 000 грн. Крім цього, як зазначив у своїй постанові від 09.12.2020 року Верховний Суд загальна сума компенсації, сплачена ОСОБА_9 та документально підтверджена складає 104 000 грн. Вказана обставина визнається в судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 , яка зазначила, що вказана сума сплачена їй у рахунок заподіяної моральної шкоди.

Судом також встановлено, що ОСОБА_9 керуючи транспортним засобом марки «Skoda Superb» д.н.з НОМЕР_1 , який належить ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме 15 травня 2019 року о 11 год.15 хв. перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» та виконував свої обов`язки, що визнавав в судовому засіданні представником державного підприємства.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності підстав для стягнення з ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» моральної шкоди у визначених судом розмірах на користь дружини, дітей, матері та сестри загиблого ОСОБА_7 та на користь дочки загиблої ОСОБА_16 .

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зупинено до залучення до участі у справі її правонаступників.

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо підставності та розміру стягнутої з відповідача суми моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 та не погоджується з висновком суду про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди сторонами спору не оскаржується, а оскаржується лише в частині розміру стягнутої моральної шкоди, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Предметом позову та апеляційного перегляду є стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі ОСОБА_7 та ОСОБА_17 під час дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є водій, котрий на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», яке є власником джерела підвищеної небезпеки, під час експлуатації якого настала смерть.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Положеннями статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Колегія суддів погоджується із висновками суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, оскільки цей розмір відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості. У зв`язку із цим враховуючи верховенство права, засади розумності і справедливості, обставини справи, колегія суддів вважає, що за конкретних обставин у даній справі цей розмір не може вважатися явно завищеним чи надмірним для відповідача.

В той же час колегія суддів зазначає, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 84 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди ОСОБА_1 спричиненої загибеллю матері та чоловіка в розмірі 1 млн. грн., оскільки вона одночасно втратила двох рідних людей, які були їй підтримкою та опорою у житті, на її життя випало у зв`язку з втратою чоловіка самостійне виховання двох синів ІНФОРМАЦІЯ_1 та всі сімейні і домашні обов`язки які виконував її чоловік. При цьому суд вірно врахував фінансовий стан підприємства.

Моральну шкоду завдану неповнолітнім синам позивачка обґрунтовувала моральними стражданнями дітей у зв`язку із втратою близьких рідних - батька та бабусі. Суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до положень частини 2 статті 1168 ЦК України особи мають право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з втратою батьків, дружини та дітей (а не втратою баби чи діда) та визначив її у розмірі на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 250 000 грн., а в користь ОСОБА_2 200000 грн.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни, збільшення визначеного судом розміру моральної шкоди. При цьому при визначенні суми стягнення моральної шкоди суд правомірно врахував часткову виплату моральної шкоди страховою компанією та винною особою.

Визначаючи розмір завданої позивачам моральної шкоди, суд першої інстанції, виходив з характеру душевних страждань позивачів, які втратили батька та чоловіка, істотності вимушених змін у їх житті, погіршення стану їх здоров`я із-за душевних переживань викликаних смертю близької людини, із ступеня вини водія, який скоїв тяжкий злочин, порушивши Правила дорожнього руху, та врахував при цьому вимоги розумності і справедливості.

Зважаючи на те, що моральна шкода пов`язана із втратою близької людини і, враховуючи її сутність, неможливо визначити точних критеріїв майнового виразу душевного болю позивачів у зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення заявленої до стягнення суми морального відшкодування і не вважає її завищеною та несправедливою.

Доводи апеляційної скарги ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», як вбачається з її змісту зводяться до незгоди із судовим рішенням лише в частині визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивачів розміру відшкодування моральної шкоди і переоцінки у зв`язку з цим доказів, які були досліджені судом першої інстанції та приєднані до матеріалів справи.

Посилання апелянта на судову практику Верховного Суду колегією суддів оцінюються критично, оскільки розмір моральної шкоди визначається судом у кожному конкретному випадку виходячи з матеріалів справи.

Крім того, під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У поданій апеляційній скарзі відсутні посилання на конкретні постанови Верховного Суду та зазначені в них обставини справи, які по різному трактуються судами у справах з аналогічними обставинами та правовідносинами, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення суперечить принципу формування єдиної правозастосовчої практики.

Та обставина, що ДП «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу» заборгувало значні суми коштів юридичним особам у зв`язку із своєю господарською діяльністю, зокрема що кредиторська заборгованість підприємства на час розгляду справи становила 30 млн. грн. з урахуванням інфляційних нарахувань, 3% річних , штрафних санкцій та сум нарахованого виконавчого збору за примусове виконання судових рішень , а на час розгляду апеляційної скарги становить близько 40 млн. грн. не дає підстав для зменшення визначеного судом розміру моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції врахував наявність заборгованостей у відповідача та визначив розмір моральної шкоди до стягнення в розмірі значно нижчому ніж заявляли позивачі. За наявності значного розміру кредиторської заборгованості у зазначених відповідачем розмірах (близько 40 млн. грн.) доводи апелянта про те, що стягнення моральної шкоди у зв`язку із смертю двох рідних людей в загальному розмірі 1,5 млн. грн. призведе до припинення діяльності підприємства не заслуговують уваги суду.

Вказана обставина не може бути підставою для ще більшого зменшення розміру моральної шкоди завданої позивачам внаслідок безповоротної втрати рідних.

Аргументи наведені скаржником в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору та не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Отже, вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та її дітей ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення моральної шкоди з відповідача на користь сестри загиблого ОСОБА_7 - ОСОБА_3 .

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на її користь 50000 грн. моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що вона має право на її відшкодування, оскільки покійний ОСОБА_7 періодично проживав з матір`ю та сестрою ОСОБА_3 , які жили разом в одному будинку, допомагав їм утримувати господарство, обробляв город, купляв продукти харчування.

Згідно з частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Судом першої інстанції встановлено, що постійним місцем проживання покійного ОСОБА_7 було місто Тернопіль де він проживав з сім`єю, а селі Козівка проживала його мати та сестра і він там утримував велику пасіку, обробляв земельні ділянки., заготовляв їм дрова на зиму та привозив продукти харчування.

Вказані обставини не дають підстав стверджувати, що ОСОБА_7 проживав з сестрою ОСОБА_3 однією сім`єю, що відповідно до частини 2 статті 1168 ЦК України давало б підстави для стягнення на її користь моральної шкоди у зв`язку зі смертю брата.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку що рішення суду в цій частині слід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2021 року в частині стягнення з ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" на користь ОСОБА_3 моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" про стягнення моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Судові витрати в розмірі 750 грн. компенсувати ДП "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" за рахунок держави в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2022 року.

Головуюча:

Судді: