ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1227/22 Справа № 181/653/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       05 квітня 2022 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого        судді                                 ОСОБА_2

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого  ОСОБА_7 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015040480000359 стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187 КК України,

       за участю:

       в режимі відеоконференції:

       захисника                                         ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

       Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2022 року.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції, зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжкого та за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, судом враховано також й наявність доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду та здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та інших співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, а також враховано особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, утриманців не має, в шлюбі не перебуває, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків та не дає достатніх правових підстав суду для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, більш м`який.

       Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та обрати обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що прокурором кожного разу подаються аналогічні один одному клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, у яких він посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак без будь-якого підтвердження, що вони не зменшились чи не перестали існувати.

Крім того зазначає, що ОСОБА_7 тривалий час перебуваючи під вартою зробив висновки щодо своєї поведінки та опинившись на свободі не буде переховуватись від суду.

       Позиції учасників судового провадження.

       Захисник підтримав подану ним апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити та змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід на домашній арешт.

       Прокурор та обвинувачений про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, заяв або клопотань про особисту участь або про поважність причин неприбуття до суду не надходили, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №120150400480000359 стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187 КК України, розгляд якого триває.

В судовому засіданні 09 лютого 2022 року, в порядку ст. 331 КПК України прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, суд повинен був з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду або здійснювати вплив на інших співучасників злочину, для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, вчиненого із застосуванням насильства, а тому розуміючи можливе застосування тяжкого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, ОСОБА_7 може переховуватися від суду. Крім цього, суд першої інстанції правильно врахував й те, що після вчинення кримінальних правопорушень обвинувачений ОСОБА_7 залишив територію України та був оголошений у міжнародний розшук, що додатково обґрунтовує ризик переховування.

При цьому, апеляційний суд враховує, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується зокрема тим, що ОСОБА_7 , може незаконно впливати на інших співучасників кримінальних правопорушень, особи яких ще не встановлено, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Крім цього, судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 178 КПК України правильно враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має стабільного та легального джерела доходу, у останнього відсутні стійкі соціальні зв`язки та утриманці, які б стримували його від ухилення від явки до суду та змогли б запобігти ризику переховування.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисника в цій частині спростовуються змістом самої ухвали.

Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.

       Керуючись ст. ст. 183, 194, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

       Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

       Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 187 КК України залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

____________________        ____________________        ____________________

ОСОБА_2                 ОСОБА_3                 ОСОБА_4