ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
15.02.07 Справа№ 5/859-19/162
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Державного підприємства Міністерства оборони України (надалі ДП МО України) „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м.Львові |
про | скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій |
з участю прокурора –ххххх.
представників:
від позивача –хххххх, хххххх–представники (довіреності в матеріалах справи);
від відповідача – ххххх –головний державний податковий інспектор (довіреність за №19025/10-0 від 10.11.2006 року),
ВСТАНОВИВ:
що ДП МО України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” звернулося з позовом до господарського суду про скасування рішення від 27.04.2006 року за №922320/3/7072, прийнятого ДПІ у м.Львові.
Підставами позову є те, що позивач не використовував іноземну валюту на території України, як засіб платежу, а вказана сума була утримана комісіонером згідно умов договору з комітентом для оплати послуг виконаних поза межами України.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з вищевикладених мотивів. Просять їх задоволити.
Прокурор підтримав пояснення представників позивача, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та вважає, що органом державної податкової служби у повній відповідності до вимог чинного законодавства застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача за порушення підп. „г” п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”. Просять в позові відмовити.
Заслухавши прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
За результатами виїзної планової документальної перевірки ДП МО України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов‘язкових платежів), додержання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.03.2005 року ДПІ у м.Львові складено акт за №96/23-2/07684556 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2005 року за №922320/0/16294, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2796955 грн. 00 коп.
В процедурі адміністративного оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення, позивачу було надіслано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.04.2006 року за №922320/3/7072, яке підприємство оспорює в суді.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п.„г” ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 року за №15-93, із наступними змінами та доповненнями, в результаті якого підприємством проведено розрахунки з резидентами буз наявності ліцензії Національного банку України на загальну суму 529000 доларів США, що становить по курсу Національного банку України на день здійснення операцій 2796955 грн. 25 коп., застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2796955 грн. 00 коп.
У відповідності до пункту „г” частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції, зокрема, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.
У відповідності до умов договору комісії №Д-18-03/2004/П від 05.02.2004 року, укладеного між позивачем (комітент) та Дочірнім підприємством Державної компанії з експорту і імпорту продукції і послуг військового і спеціального призначення „Укрспецекспорт” Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма „Прогрес” (комісіонер), комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов‘язання за комісійну винагороду укласти на умовах даного договору і виконати від свого імені в інтересах комітента контракт з іноземним замовником, на ремонт літаків.
Згідно п.5.8 згаданого договору, на суму понесених витрат у відповідності до п.5.4 цього договору комісіонер представляє комітенту звіт комісіонера та завірені копії документів, що підтверджують витрати, вказані у звіті комісіонера на суму не більше 1322500 доларів США. Комісіонер надає комітенту звіт комісіонера на виконані послуги. Після поступлення валютної виручки на рахунок комітента, комісіонер не пізніше, ніж за 10 днів, представляє комітенту звіт комісіонера та податкову накладну на суму податку на додану вартість із комісійної винагороди комісіонера по даному договору.
Як передбачено п.5.4 цього ж договору, за дорученням і за рахунок комітента, із суми виручки, яка поступила на рахунок комісіонера в рахунок виконання контракту з іноземним замовником, комісіонер оплачує витрати на маркетингові/консалтингові послуги, витрати, пов‘язані з покупкою або залученням валютних коштів, необхідних для виконання доручення за цим договором. Сума документально підтверджених коштів, витрачених комісіонером після виконання доручення, не буде перебільшувати 20% від суми 1322500 доларів США. Відшкодування вказаних витрат буде проведено комісіонером шляхом утримання необхідного об‘єму коштів на дату перерахування грошей комітенту.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи звітів комісіонера за №1 від 24.03.2005 року та за №2 від 31.03.2005 року маркетингові послуги надані нерезидентом становлять по 264500 доларів США (рядок 4.1 звітів).
В матеріалах справи наявні лист АКБ „Укрсоцбанк” за №18-062/67-980 від 05.04.2005 року та реєстри по дебету, які підтверджують факт перерахування контрагентом позивача за згаданим договором маркетингових та консультаційних послуг на користь фірми „DM HOLDING LLC” (США).
Отже, як вбачається з викладених обставин розрахунки валютою проводились комісіонером з іноземною фірмою за надані маркетингові та консультаційні послуги у відповідності до положень згаданого договору, зокрема, п.5.4 „із суми виручки, яка поступила на рахунок комісіонера в рахунок виконання контракту з іноземним замовником, комісіонер оплачує витрати на маркетингові/консалтингові послуги, витрати, пов‘язані з покупкою або залученням валютних коштів, необхідних для виконання доручення за цим договором”.
Таким чином, жодних розрахунків у валюті між позивачем та комісіонером не проводилось.
Окрім того, в матеріалах справи наявний висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №3230 від 16.11.2006 року, в якому зазначено, що операції з оплати комісіонером маркетингових послуг, наданих нерезидентом за договором комісії №18-03/2004/П від 05.02.2004 року, здійснені двома траншами по 264500 доларів США кожна в березні 2005 року, є операцією з виконання зобов‘язань перед нерезидентом щодо оплати послуг, яка відповідно до валютного законодавства, не потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Також, в матеріалах справи наявний висновок Київського науково-дослідного інституту спеціалістів-економістів з питань, викладених в листі Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу за №2184 від 17.03.2006 року, згідно якого відсутність у комітента ДП МО України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” (комісіонера „Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма „Прогрес”) індивідуальної ліцензії Національного банку України, при здійсненні комісіонером операцій по утриманню частини виручки в іноземній валюті в сумі 529000 доларів США та наступному її перерахуванню нерезиденту за надані маркетингові послуг, відповідно до Договору комісії №Д-18-03/2004/П від 05.02.2004 року, не порушує норм бухгалтерських стандартів та чинного законодавства.
Таким чином, як вбачається з наведених норм законодавства, зібраних у справі доказів, комітент не розраховувався з комісіонером валютою, а останній розрахувався за надані маркетингові послуги з нерезидентом у відповідності до вимог згаданого договору комісії №Д-18-03/2004/П від 05.02.2004 року.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що оспорене рішення органу державної податкової служби не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.ст.89,94 КАС України, такі належить покласти на відповідача у справі, з врахуванням положень п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. Позов задоволити.
2. Скасувати прийняте ДПІ у м.Львові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №922320/3/7072 від 27.04.2006 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський державний авіаційно-ремонтний завод” (код ЗКПО 07684556), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Авіаційна, 3, 3 грн. 40 коп. судового збору.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мартинюк В.Я.