Справа № 2-396/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого  судді                                                             АТАМАНЮКА Г.С.,

         при секретарі                                                              СУХОМЛИНОВІЙ Н.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника позивача БІЛЯЛОВА ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1, МУЖДАБАЄВОЇ ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 листопада 2007 року відповідач, керуючи транспортним засобом, скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21063 держ. номер НОМЕР_1, яким він керував на підставі довіреності. Власником даного автомобіля є ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль був пошкоджений і згідно висновку авто-товарознавчого дослідження, вартість відновного ремонту автомобіля складає 18 572 грн. 16 коп. Крім того, позивач просив стягнути на його користь інші понесені ним витрати, а саме: 450 грн. за транспортування пошкодженого автомобіля евакуатором, 76 грн. за оплату проведення експертної оцінки пошкоджень машини, 448 грн. за оплату проведені експертної оцінки, 750 грн за оплату авто-товарознавчого дослідження, 15 грн. за відправку телеграми, 250 грн. за транспортування пошкодженого автомобіля, 500 грн. за послуги з правової допомоги, а всього 21 088 грн. 11 коп. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. Також позивач ОСОБА_1 вважає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в тому, що він був позбавлений можливості користуватися автомобілем, що вимусило його користуватися послугами громадського транспорту, нести в зв’язку з цим додаткові витрати. Ці обставини змінили його звичний уклад життя, позбавили можливості забирати дітей з дитячого садка, надавати допомогу батькам, відсутність автомобіля призвела до напружених сімейних відносин, внаслідок чого його шлюб з дружиною був розірваний. Розмір матеріального відшкодування заподіяної йому моральної шкоди позивач ОСОБА_1 оцінює в сумі  18 000 грн.

    Під час розгляду справи позовні вимоги були змінені, до суду також звернулася з позовом власник автомобіля ВАЗ-21063 ОСОБА_5 з вимогами про стягнення матеріальної шкоди на її користь в тому ж об’ємі, а первісний позивач ОСОБА_1 наполягає тільки на вимогах про відшкодування моральної шкоди.    

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_3 на заявлених позовних вимогах наполягають в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, не згоден з відшкодуванням матеріальної шкоди в заявлених позивачами обсягах, оскільки вважає, що додаткові витрати не мають відношення до заподіяної ним матеріальної шкоди. Відповідач згоден на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в розмірі, встановленому авто-товарознавчою експертизою. З вимогами про відшкодування моральної шкоди відповідач не згоден в повному обсязі, оскільки вважає, що позивачем ОСОБА_6 не надано достатніх доказів того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настали такі наслідки, як розірвання його шлюбу.

У відповідності із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

    Постановою Бахчисарайського районного суду від 10 квітня 2008 року ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку з його примиренням з потерпілою і кримінальна справа, порушена стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, закрита. Як видно з постанови про закриття кримінальної справи, внаслідок скоєного ОСОБА_4 злочину постраждала пасажирка автомобіля ОСОБА_7, якій були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження (а.с. 3).

    Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був також пошкоджений автомобіль ВАЗ-21063 держ. номер НОМЕР_1, власником якого, згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу, являється позивач у даній цивільній справі МУЖДАБАЄВА ОСОБА_5, а позивач ОСОБА_1 мав право управління даним автомобілем (а.с. 9).  

    Таким чином, матеріали справи та пояснення сторін вказують на те, що між сторонами склалися правовідносини, які виникають внаслідок заподіяння шкоди.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 не заперечує свою вину в дорожньо-транспортній пригоді та факт заподіяння матеріальної шкоди.

За висновком авто-товарознавчого дослідження, проведеного на замову позивачів, розмір заподіяної матеріальної шкоди складає 18 572 грн. 16 коп. В процесі розгляду справи судом була призначена товарознавча експертиза, за висновком якої вартість відновного ремонту автомобіля ВАЗ-21063 складає 15556 грн. 86 коп.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Таким чином, при визначенні розміру матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля ОСОБА_5, суд віддає перевагу висновку авто-товарознавчої експертизи, як належному та передбаченому процесуальним законом доказу.  

    Згідно ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а тому з ОСОБА_4 слід стягнути на користь власника пошкодженого майна ОСОБА_5 вартість відновного ремонту автомобіля в сумі 15556 грн. 86 коп.

    Позовні вимоги щодо відшкодування інших понесених позивачами витрат суд вважає обґрунтованими, оскільки за замістом ст. 22 ЦК України, вони є реальними збитками, тобто витратами, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Тому суд вважає безпідставним ствердження відповідача про те, що ці витрати не пов’язані з фактом дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги щодо відшкодування цих збитків були заявлені спочатку ОСОБА_1, а потім ОСОБА_5 Але дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що витрати, пов’язані з евакуацією пошкодженого автомобіля, оплатою проведення авто-товарознавчого дослідження, оплатою правової допомоги тощо, фактично поніс ОСОБА_1, а не ОСОБА_5 Тому враховуючи, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем на правових підставах, він діяв як особа, уповноважена користуватися та володіти довіреним йому автомобілем, та з метою відновлення свого порушеного права, суд важає, що понесені ОСОБА_1 витрати повинні бути стягнуті з відповідача ОСОБА_4 на його користь.

Разом з тим, позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково. Так, відповідно до ст. 22 ЦК України, з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов’язані з евакуацією пошкодженого автомобіля на загальну суму 700 грн. (а.с. 7,8).    

Витрати, пов’язані з оплатою проведення авто-товарознавчого дослідження та оплатою правової допомоги, відповідно до ст. 79 ЦПК України, відносяться до витрат, повязаних з розглядом справи і на підставі ст. 88 ЦПК України, підлагають стягненню стороні, на користь якої ухвалено рішення. Проте не всі витрати, щодо яких заявлені вимоги, підлагють задоволенню. Так, позивачами надані квитанції про оплату оцінки заподіяної шкоди приватному підприємцю ОСОБА_8 на суми 76 грн. 00 коп. (а.с. 8) та 448 грн. (а.с. 10, 12). Але позивачами не представлений акт оцінки заподіяної шкоди, виконаний даною особою. В матеріалах справи представлений акт оцінки матеріальної шкоди, виконаний експертною компанією «Укравтоекспертиза», вартість дослідження склала 750 грн., з урахуванням банківських послуг – 757 грн. 50 коп. (а.с. 11), які підлягають стягненню з відповідача.

Витрати, пов’язані з наданням позивачу ОСОБА_1 правової допомоги також підлягають частковому задоволенню, оскільки згідно з умовами угоди про надання правової допомоги (а.с. 48), ОСОБА_1 сплатив адвокату 100 грн., в іншій частині витрати документально не підтверджені.

В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди слід відмовити в повному обсязі, оскільки позивачем не надано достатніх доказів в обгрунтування заподіяння йому моральної шкоди в розмірі заявлених позовних вимог, а також в підтвердження того, що наслідком дорожньо-транспортної пригоди стало розірвання шлюбу.

На  підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь МУЖДАБАЄВОЇ ОСОБА_5 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі суми, необхідної для відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 15556 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені ним матеріальні витрати, пов’язані з евакуацією пошкодженого автомобіля в розмірі 700 грн., витрати, пов’язані з проведенням авто товарознавчого дослідження в розмірі 757 грн. 50 коп. та витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в розмірі 100 грн. 00 коп.

В іншій частині позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.

В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 171 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в той же термін з дня виготовлення та отримання повного тексту рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Суддя                                                                            АТАМАНЮК Г.С.