АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-370/11 Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: ОСОБА_2
Суддів: Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В.
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії, третя особа -- Управління Служби безпеки України в Полтавській області
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести обчислення його пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року), з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком.
Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити йому суму недоплаченої пенсії, перерахованої без обмеження її максимального розміру 12-ма мінімальними розмірами пенсії за віком, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії і розмірах, установлених законодавством - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу його звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України і до 08 вересня 2009 року.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що Управління діяло в межах повноважень, передбачених чинним законодавством та в межах бюджетних асигнувань.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з неправильним обрахуванням розміру пенсії, ОСОБА_3 звертався до суду за захистом своїх прав.
Так, постановою Київського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року Головне управління Пенсійного фонду України зобов’язано обчислити пенсію ОСОБА_3 з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до законодавства - відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року, з часу звільнення з військової служби в органах Служби безпеки України.
Відповідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не відповідає статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому, виходячи з засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні справи застосуванню підлягають норми Закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Підпунктом 4 пункту 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», частиною 5 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»передбачалося встановлення максимального розміру для даного виду пенсії на рівні 12-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) зазначені положення визнано неконституційними.
Проте встановлення максимального розміру пенсії на раніше існуючому рівні 12-ти мінімальних пенсій за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, передбачено пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»із змінами, внесеними Законом України від 4 червня 2006 року № 3591 передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно- правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»не відповідає статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд повинен застосувати при вирішенні даної справи норми Закону.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на Постанову Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, яка набрала чинності 20 лютого 2008 року, не приймаються колегією суддів, оскільки вона прийнята відповідно до частини третьої статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, станом на 20 лютого 2008 року була чинною інша редакція частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 28.12.2007 р. N 107-УІ), ніж редакція частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ГУ), яка діяла на час звільнення позивача з військової служби та призначення йому пенсії. 01 січня 2008 року набрав законної сили Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", підпунктом 4 пункту 29 розділу II якого були внесені зміни до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням внесених змін частина 3 статті 43 вказаного закону стала мати наступну редакцію: "Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України". Таким чином, постанова № 45 була прийнята саме відповідно до частини З статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 28.12.2007 р. N 107-УІ). Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 29 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, втратила чинність частина З статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 28.12.2007 р. N 107Л/Т), та поновлена дія частини З статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ). Пункт 7 Постанови № 393 (в редакції Постанови № 45) щодо середньомісячного обчислення суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не відповідає частині 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ).
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з «висновком суду першої інстанції про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з обмеженням максимального розміру пенсії є неправомірними, оскільки не відповідають Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, місцевий суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст.. 186-2, 195, 197, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 27 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
СУДДІ: / підписи /
З оригіналом згідно: .
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1