Ухвала

05 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 202/32033/13-ц

провадження № 61-2664ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , акціонерного товариства «Акцент-Банк» про звернення стягнення на предмет застави та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 роду АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , АТ «Акцент-Банк» про звернення стягнення на предмет застави та стянення коштів на загальну суму 9 335, 29 доларів США.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2021 року у задоволенніпозову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2021 року - без змін.

У лютому 2022 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду АТ КБ «ПриватБанк»подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказав застосування судами першої та апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування питання права у подібних правовідносинах(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також неналежне дослідження судами зібраних у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження,

оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а судові рішення у цій категорії справ не підлягають касаційному оскарженню у відповідності до положень ЦПК України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права,

яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 9 335, 29 доларів США, тобто суму, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 250 = 620 250, 00 грн).

Виходячи із положень вищенаведених процесуальних норм, застосування яких є передбачуваним для особи, яка подала касаційну скаргу, судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

АТ КБ «ПриватБанк» вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для банку, отже наявні підстави, передбачені підпунктами «а» «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Наведені АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі доводи, які значною мірою зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами (зокрема щодо не доведення банком існування заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 335, 29 доларів США) та необхідності переоцінки доказів, не підтверджують наявності виключних обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегією суддів враховано ціну та предмет позову, правовідносини, в яких виник спір, статус та основні види діяльності банку і не встановлено ознак винятковості цієї справи для банку.

Таким чином, обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судове рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , акціонерного товариства «Акцент-Банк» про звернення стягнення на предмет застави та стягнення суми.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шиповича