Судове рішення #478074
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

 

ПОСТАНОВА

         

26.02.07                                                                                           Справа№ 5/3474-18/205А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                               Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                     Колтун Ю.М.

у судовому засіданні в м.Львові

 

розглянувши справу за позовом

Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Жовківському районі Львівської області

 

до

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи хххххххх

 

 

 

 

про

стягнення штрафу

з участю представників :

від позивача:  ххххх -головний державний податковий інспектор (довіреність за №11523/10-0 від 28.08.2006 року);      

від відповідача:хххх.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

що ДПІ у Жовківському районі Львівської області звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ххххх штрафних санкцій в розмірі 2700 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що фізичною особою -підприємцем не вжито жодних заходів до сплати штрафу, а тому такий підлягає стягненню в судовому порядку. 

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених підстав, просить останні задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, підтвердженням чого є подана заява від 26.02.2007 року.

 

Заслухавши пояснення відповідача та представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності складено акт за НОМЕР_1 від 30.06.2004 року та ДПІ у Жовківському районі Львівської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.09.2004  року:

за НОМЕР_2, яким до відповідача застосовано відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.;

за НОМЕР_3, яким до відповідача застосовано відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем проводилась реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без ліцензії та права торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. А також, як вбачається з акту перевірки, відповідачем проводилась реалізація тютюнових виробів, за ціною вищою від ціни виробника.

У відповідності до вимог ч.2 ст.17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 року за №481/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень;

роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Згадані рішення органу державної податкової служби відповідачем не оскаржувались, а тому є такими, що підлягають до виконання.

Окрім того, висновки в акті перевірки не спростовані відповідачем та підтверджуються матеріалами справи.

Як передбачено ч.5 ст.17 цього ж Закону, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідач не представив доказів вжиття заходів до сплати застосованих штрафних санкцій, а тому дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Таким чином, з врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до завдоволення.

 

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, а саме частин 2, 3 та 4, такі не належить стягувати з відповідача.

 

Що стосується клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, то в задоволенні такого належить відмовити, оскільки, у відповідності до вимог ст.117 КАС України, такого заходу забезпечення позову як накладення арешт на майно немає (даною статтею передбачено лише такі способи забезпечення позову: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та заборона вчиняти певні дії).

 

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи хххххх (ідентифікаційний код НОМЕР_4), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в користь Державного бюджету України, 2700 грн. 00 коп. застосованих санкцій.

3.          В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача відмовити.

4.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

 

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.                    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація