Справа №592/17427/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/887/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - Розбещення неповнолітніх

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів -  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_5

розглянувши, без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2022 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2022 року перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

В рамках даного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з визначенням розміру застави, яке вмотивовано тим, що вказаний строк закінчується 20 лютого 2022 року, а підстав для зміни запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики, які судом враховано під час обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та залишились актуальними і на даний час.

У свою чергу, обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, яке підтримав та просив задовольнити і захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2022 року у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, було відмовлено.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задоволено.

Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 60 днів, тобто, до 24 год. 00 хв. 13 квітня 2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183, ст. 182 КПК України визначено ОСОБА_6 розмір застави у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480 грн.

У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи та роз`яснено наслідки невиконання вказаних обов`язків.

Не погодившись з таким судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить змінити йому застосований запобіжний захід на більш м який.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що суд помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі про те, що він не працює та не має доходів, оскільки він до затримання і поміщення до ДУ "Сумський слідчий ізолятор" працював, про що маються записи в його трудовій книжці.

Крім того, апелянт зазначає, що судом не було враховано те, що у нього є дитини-інвалід з дитинства та хворий брат, які потребують постійного догляду та піклування.

Вказані обставини на думку апелянта є тими, що дають підстави для застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з ізоляцією від суспільства.

Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_7 та прокурор були повідомлені завчасно належним чином, на підтвердження чого від обвинуваченого надійшла розписка про отримання повідомлення. Від прокурора надійшли заява про розгляд справи без її  участі, захисник ОСОБА_7 повідомив про те, що приймати особисту участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції він не може у зв`язку з хворобою, просив здійснити розгляд даного кримінального провадження у його відсутність.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, що в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.

Так, при розгляді клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З врахуванням доводів, зазначених прокурором, суд дійшов висновку, що ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує та не зменшився з врахуванням того, що ОСОБА_6 перебував у розшуку в даному кримінальному провадженні у зв`язку з його неодноразовими неявками до суду, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконного впливу на малолітню потерпілу та свідків було встановлено з врахуванням попередньої поведінки обвинуваченого, який писав листи та виставляв записки на вікнах власного будинку в напрямку вікон потерпілої з метою сексуального характеру, а також неприязними відносинами зі свідками.

Крім того, судом було враховано і те, що обвинувачений ОСОБА_6 ніде не працює, джерела доходів не має, що свідчить про існування ризику того, що останні може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, встановивши обставини на підтвердження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та існують, запобігти яким, шляхом застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, неможливо  суд і дійшов висновку щодо необхідності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з чим також погоджується і колегія суддів.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі, що  він не працює та не має доходів, в той час як він до затримання і поміщення до ДУ "Сумський слідчий ізолятор" працював, то вказані обставини наявними в матеріалах даного провадження доказами  не підтверджені, які і не підтверджено те, що саме на утриманні ОСОБА_6 перебуває дитини-інвалід та хворий брат і останній є їх опікуном чи піклувальником.

Таким чином, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, за яких до обвинуваченого ОСОБА_6 можливо було б застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства і доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильність висновку суду про доцільність продовження йому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів, також, звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 156 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , становить небезпеку для суспільства, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому є виправданим.

Крім того, колегія суддів зауважує, що судом, відповідно до  п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_6   було визначено розмір застави, у разі внесення якої останній буде звільнений з-під варти та перебуватиме на волі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого  – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 лютого 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без зміни, а апеляційну скаргу  обвинуваченого ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2       ОСОБА_3 ОСОБА_4