РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 року справа № 580/911/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Різника Ю.С. від імені ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ОЛЬВІЯ" до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

01.02.2022 адвокат Різник Ю.С. ( АДРЕСА_1 ) від імені ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ОЛЬВІЯ" (20630, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Матусів, вулиця Байрачанська, будинок 115; код ЄДРПОУ 21390070) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 39816845) (далі - відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови від 11.01.2022 №303737 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Додатково просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3225,30грн;

В обґрунтування зазначено, що відповідач прийняв спірне рішення без дотримання норм чинного законодавства щодо процедури притягнення до фінансової відповідальності. Стверджує, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу (далі - ТЗ) здійснений з порушенням вимог законодавства, що регламентує порядок проведення зважування вантажного автомобіля під час здійснення габаритно-вагового контролю. У відповідача на той час відсутнє свідоцтво по перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, а саме рейки для оптичних нівелірів, свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки. Вказані свідоцтва видаються сертифікованим державним підприємством. Працівник відповідача під час перевірки не надав документи щодо допущення до роботи габаритно-зважувального комплексу, що породжує сумніви у законності використання ваг, на яких здійснювався габаритно-ваговий контроль. Видача дозволу на перевезення кукурудзи, яка є подільним вантажем, чинним законодавством не передбачена. Тому порушення позивачем приписів ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», як підстава для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до ч.14 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутня.

Ухвалою від 02.02.2022 суд повернув без розгляду клопотання адвоката Різника Ю.С. від імені позивача про забезпечення позову.

18.02.2022 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного провадження.

Відповідач правом надати відзив не скористався.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Із Товарно-транспортної накладної №594424 від 22.11.2021 суд встановив, що Камаз марки СА31-84 ВО використаний для перевезення кукурудзи подрібненої 2021 року насипом (брутто 38,460т, тара 15,740т, нетто 22,920т). Автомобільним перевізником вказано позивача, водій - ОСОБА_1 . Замовником та вантажовідправником вказано позивача. Вантажоодержувач - ООО «ИЗТ» в квоту ТОВ «Агропросперіс Грейд», експортер ТОВ «Агропросперіс Грейд". Пункт навантаження Черкаська обл., Звенигородський р-н., с.Матусів. Пункт розвантаження м.Чорноморськ.

Зазначені відомості перевірені посадовими особами відповідача 23.11.2021 під час зупинки ТЗ та проведення габаритно-вагового контролю.

Зокрема, Актом від 23.11.2021 №0055798 зафіксовано, що під час проведення габаритно-вагового контролю в Одеській області на автодорозі М-05 Київ-Одеса 452км + 811м КП «Рачне» вказаного ТЗ та напівпричепа НЕ ФАЗ, модель ВТ 0666 ХF встановлено перевищення ТЗ нормативних вагових параметрів. Повна маса тон: нормативно допустима - 40 т, фактична - 39,23т, відстані між осями, метрів - 2,5/2,5/ 2,5/ 2,5. Осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме - 11/8/8/11/11, фактичне - 6,5/8,5/8,8/8,36/8,88.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о.начальника Відділу Державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті виніс спірну постанову від 11.01.2022 №303737 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. У ній зазначив, що оскільки 23.11.2021 на 452км + 811м а/д М-05 Одеської обл. за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ марки КАМАЗ д.н. НОМЕР_1 , здійснено перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, а саме перевищення встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху вагових норм становить 8,38% та ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», позивачка допустила порушення вимог абз.15 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що притягується до відповідальності.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Для вирішення спору суд врахував, що спірні відносини регулюються Законом України від 05.04.2001 №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ), Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДД), Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2011 №30 (далі - Правила №30), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 (далі - Єдині правилам №198), а також іншими нормативно-правовими актами.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував, що ч.1 ст.48 Закону №2344-ІІІ, передбачено обов`язок автомобільних перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

На підставі абз.2 ч.2 ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для автомобільного перевізника є документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Габаритно-ваговий контроль згідно з підп.4 п.2 Порядку №879 - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 цього Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

На підставі п.4 наведеного Порядку №879 робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3 Порядку №1007/1207 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

На підставі п.4 наведеного Порядку посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів;

здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422;

видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1);

складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС;

у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2);

реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3);

при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку;

у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Отже, посадові особи відповідача наділені повноваженнями організації здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та фіксації його результатів.

Згідно з п.п.12.-14Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Отже, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Суд врахував відсутність належних, достовірних та достатніх доказів того, що під час здійснення габаритно-вагового контролю ТЗ позивача використовувалося вимірювальне і зважувальне обладнання, періодична (метрологічна атестація) якого не проведена або ж обладнання перебувало у несправному стані.

Тому доводи позивача, що габаритно-ваговий контроль ТЗ здійснений з порушенням вимог законодавства, що регламентує порядок проведення зважування вантажного автомобіля під час здійснення габаритно-вагового контролю, не обгрунтовані.

Згідно з п.3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 ПДД за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Вказаними вище відомостями матеріалів зважування ТЗ з напівпричепом позивача під час габаритно-вагового контролю підтверджується порушення п.22.5 ПДД.

Статтею 33 №2862-IV передбачено, що рух ТЗ, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.16 Єдиних правил №198 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень відповідно до ч.3 ст.48 Закону №2344-ІІІ обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Суд врахував, що доказів отримання відповідного дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, на вищевказаний транспортний засіб не надано. Відсутні докази вважати, що зважування відбувалося некоректно, а вказані в акті відомості про зважування - підроблені чи стосуються інших ТЗ. Оскільки нормативних вимог до відомостей про зважування, про які вказує позивач, не передбачено, відповідні посилання не обгрунтовані.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи - за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, розмір штрафної санкції в спірній постанові відповідає вимогам закону.

Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567 (пункт 27 Порядку №1567).

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом. Адміністративно-господарські штрафи відповідно до ст.60 Закону №2344-ІІІ стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

Стаття 48 Закону №2344-ІІІ не містить жодних застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Отже, діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника. Відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 24.07.2019 у справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного ТЗ перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Згідно з абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані вище документи свідчать, що за наслідками перевірки виявлено перевищення встановлених вагових параметрів транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення кукурудзи, а саме перевищення на від 5% до 10%, зокрема на 8,38%. Отже, відповідач приймаючи спірну постанову діяв з дотриманням вимог вказаного вище законодавства. Тому суд дійшов висновку, що постанова відповідача від 11.01.2022 №303737 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн правомірна та скасуванню не підлягає. Позовні вимоги не обгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову адвоката Різника Ю.С. від імені ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ОЛЬВІЯ" (20630, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Матусів, вулиця Байрачанська, будинок 115; код ЄДРПОУ 21390070) до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ (03135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною і скасування постанови від 11.01.2022 №303737 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 31.03.2022.