ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 р. | № 2-21/1758-2006(2-21/16385-2005) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервіс” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року у справі № 2-21/1758-2006 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Колективне підприємство з будівництва “Райагробуд”” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервіс” про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2005 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 6 660 грн., 3% річних у сумі 449,96 грн. та інфляційних сум 1 578,44 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором №20 від 25.11.2002 року з оплати за виконані підрядні роботи.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2006 року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 660 грн., 3% річних у сумі 416,02 грн. та інфляційні суми 1 501,83 грн., а в решті позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми матеріального права, і тому просить прийняті ним рішення змінити та відмовити в частині позову про стягнення інфляційних сум і 3% річних.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені рішення прийняті судом у відповідності до норм чинного законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №20 “Реконструкція котельної ЦРБ смт. Первомайське”, за умовами якого позивач зобов’язався виконати ремонтно-будівельні роботи з реконструкції об’єкту, а відповідач-здійснити їх оплату.
Згідно з п. 15.5 договору –договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань відповідно до графіку виконання робіт.
П.3.2. договору передбачено, що остаточний розрахунок з субпідрядником за виконані роботи здійснюється через 20 днів після підписання акту здачі об’єкту до експлуатації.
За п. 3.3 договору підрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2).
Відповідно до ст.ст.161, 162 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк та у відповідності до вказівок закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання за спірним договором та здійснив ремонтно-будівельні роботи на суму 18 792 грн., а відповідач зобов’язання за цим договором щодо оплати виконаних підрядних робіт не виконав належним чином, і має заборгованість перед позивачем у сумі 6 660 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання за договором з оплати виконаних робіт й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних сум у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111,1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервіс” залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 року –без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2006 року.
Головуючий В.Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук