ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1576/21 Номер провадження 33/814/81/22Головуючий у 1-й інстанції Афанасьєва Ю.. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М.,

за участю: адвоката Петрушанко О.Д.

при секретарі: Таценко Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021 року

у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.183-1КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Постановою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він здійснив несплату аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під час примусового виконання виконавчого листа №542/1014/13-ц від 24.07.2013 року, виданого Новосанжарським районним судом Полтавської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

При цьому, загальний період заборгованості становить понад 8 років та станом на 01.10.2021 року складає 123036,62 грн. Із дати набрання чинності Закону України №2234-VII від 07.12.2017 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів період заборгованості складає 3 роки 7 місяців, а сума боргу 98860,66 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , прохав постанову судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021 року скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП.

В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду не зазначено коли пред`явлено виконавчий документ та коли відкрито виконавче провадження

Вказував, що судом не з`ясовано розмір та період заборгованості, що стало підставою притягнення його до адміністративної відповідальності.

Зазначав, що він не працює та судом не взято до уваги те, що з часу відкриття провадження він щомісячно сплачує аліменти на утримання дітей, що підтверджує відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП.

Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, а матеріали справи не містять будь яких об`єктивних даних, підтверджених належними та допустимим доказами, які б дозволили зробити висновок про наявність в його діях події або складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП.

Крім того заявляв клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021.

Клопотання обгрунтовував тим, що під час проголошення постанови від присутній не був, а копію оскаржуваної постанови він отримав власноруч про, що є відмітка в матеріалах справи.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова була проголошена 03 листопада 2021 року за відсутності за відсутності апелянта.

З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту оскаржуваних постанови ОСОБА_1 отримав 13 грудня 2021 року.

Оскільки про судове рішення, яке може бути оскаржено в апеляційному порядку стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження і при подачі апеляції заявлено клопотання про поновлення цього строку - таке клопотання підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подавши заяву у якій підтримав доводи апеляційної скарги та прохав розгляд справи провести за його відсутності.

Просив врахувати, що він щомісячно сплачує аліменти на утримання дітей, а заборгованість по аліментах утворилась в результаті того, що у нього немає постійної роботи і аліменти йому нараховуються із середньомісячної заробітної плати по Новосанжарському району Полтавської області.

Захисник Петрушанко О.Д. не заперечувала наявність боргу у ОСОБА_1 але пояснила, що він сплачує ту суму, яку може, оскільки немає постійної роботи, а проживає на тимчасові заробітки.

Вказувала, що ухилення від сплати аліментів в діях ОСОБА_1 немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Петрушанко О.Д. та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотрималась та дійшла правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП. Висновок судді ґрунтується на доказах, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні.

Так, статтею 183-1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб`єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов`язані таке утримання надавати.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов`язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.,

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №13 від 04 жовтня 2021 року, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 жовтня 2021 року становить 123 036,62 грн, копією постанови державного виконавця від 02 серпня 2013 про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 , копією виконавчого листа №542/1014/13-ц від 01 липня 2013 року, виданого Новосанжарським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 травня 2013 року до досягнення дітьми повноліття, розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, відповідно до якого станом на 01 жовтня 2019 року загальний розмір заборгованості складає 69536,11 грн.

Із вказаного розрахунку вбачається, що 01 жовтня 2019 року по 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 мав заборгованість в розмірі 53 500,51 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.183-1 КУпАП, а саме: несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Однак місцевим судом не враховано, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, аліменти йому нараховуються з середньої заробітної плати працівника для місцевості (Новосанжарський район Полтавської області), аліменти сплачує щомісячно, що підтверджується розрахунком наданим державним виконавцем.

Крім того ОСОБА_5 не зверталась щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на її користь.

Разом з тим розрахунок розміру заборгованості по аліментам наданий державним виконавцем містить відомості починаючи з 01 жовтня 2019 року, хоча положення ч. 1 ст.183-1 КУпАП набрали чинності 08 грудня 2017 року.

При цьому розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментам відповідно до наданого розрахунку державним виконавцем складає 53 500,51 грн.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог статей 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

У свою чергу, відповідно до положень ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Суддя приймає рішення про малозначність правопорушення керуючись своїм суб`єктивним ставленням до події вчиненого правопорушення та призначає усне зауваження лише після оцінки всіх обставин провини й особи порушника.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з положеннями ст.34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дослідивши обставини за яких виникла заборгованість зі сплати аліментів, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КупАП, а саме відсутність постійної роботи та заробітку, апеляційний суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закриття провадження в даній адміністративній справі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2021 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати.

Постановити нову постанову, якою на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі частини 2 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Л.М. Хіль