РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

31 березня 2022 року Р і в н е №817/1643/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1

доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України

про відвід судді,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі № 817/1643/18 ОСОБА_1 в позові до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі № 817/1643/18 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.05.2019 (адміністративне провадження № К/9901/12322/19) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 у справі № 817/1643/18.

20.11.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі № 817/1643/18 за нововиявленими обставинами повернуто без розгляду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2019 про повернення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 817/1643/18 - скасовано. Направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі № 817/1643/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 - залишено в силі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 - без змін.

08.11.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 17.11.2021 провадження у справі № 817/1643/18 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій/бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії зупинено до перегляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

26.11.2021 через відділ документального забезпечення від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Щербакова В.В

Ухвалою від 28.03.2022 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 28.03.2022 визнано заяву про відвід судді Щербакова В.В. необґрунтованою та передано справу № 817/1643/18 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.03.2022, за наслідками автоматизованого розподілу вказаної вище заяви між суддями, адміністративну справу № 817/1643/18 передано судді Поліщук О.В. для вирішення питання про відвід.

На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 , з посиланням на положення Конституції України, ст. 36 КАС України, висновків, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини, а також на положення Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23), акцентує увагу на тому, що ігнорування його доводів, свідоме прийняття неправомірних, неправомочних, незаконних та необґрунтованих рішень (у справах, в яких він був позивачем) суддею Щербаковим В.В. зумовлюють у нього недовіру до складу суду. Зокрема, в рішенні суду по справі № 817/1643/18 на припущеннях вказано про двічі звільнення позивача з посади протягом 2 місяців, вперше у зв`язку із завершенням організаційних заходів, та вдруге згідно з наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) від 13.09.2017 № 318, що є незаконним та необґрунтованим, оскільки подвійне звільнення з однієї посади є неможливим за законодавством України. Вважає, що переконливо та беззаперечно про незаконність рішення у справі № 817/1643/18 свідчать тотожні судові рішення (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 № 826/1262/16, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 № 826/1262/16, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.10.2017 № К/800/32156/17). Зауважив, що розгляд суддею Щербаковим В.В. будь-якої іншої справи, з повним ігноруванням доводів позивача як сторони, що є доречним, важливим, стосуються суті спору, призводить до грубого порушення ст.6 Конвенції, у зв`язку з чим, за умови повної відсутності довіри до судді Щербакова В.В, розгляд будь-якої справи ним є неприйнятним та неприпустимим. Зауважив, що суддя Щербаков В.В. свідомо намагається позбавити його права на справедливий суд. З наведених у заяві підстав просить заяву про відвід судді

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, судом враховано наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Отже, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Іншими словами, особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

У заяві про відвід заявник зазначає про неупередженість та необ`єктивність судді Щербакова В.В, проте, жодних доказів на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Щербакова В.В. в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, заявник до заяви про відвід не долучає. Про існування таких доказів із посиланням на конкретне їх джерело заява про відвід не містить.

При цьому, зазначені позивачем у заяві про відвід судді Щербакова В.В. обставини, є лише висловленням його власної думки (судження, припущення), що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Так, заява про відвід зводиться лише до незгоди позивача із рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду, ухваленого за головуванням судді Щербакова В.В. у справах № 817/1643/18 та № 460/4192/20.

У зв`язку з цим суд зазначає, що незгода позивача із судовими рішеннями у інших судових справах, розгляд яких здійснювався за головування судді Щербакова В.В., не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відтак, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 в обґрунтування підстав для відводу судді Щербакова В.В. на невідповідність судового рішення у справі №817/1643/18 судовим рішенням у справі з аналогічних правовідносин № 826/1262/16, які були ухвалені Окружним адміністративним судом міста Києва, Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України.

З наведеного суд констатує, що позивачем не доведено жодними доказами наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності.

Отже, підстав для відводу судді Щербакова В.В., передбачених статтями 36, 37 КАС України, судом не встановлено, а тому заява про відвід головуючого судді Щербакова В.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Щербакова В.В. у справі №817/1643/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складено 31 березня 2022 року.

Суддя О.В. Поліщук