Справа № 2-а-892/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року м. Кузнецовськ

о 16 годині 00 хвилин

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Покликаючись на ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"і ст.51, ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області, в якому просить суд: зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 24 січня 2011 року із заробітної плати за періоди страхового стажу, що зазначені в ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2010 рік; зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 28 вересня 2010 року, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, в розмірі 30 (тридцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в такому розмірі в майбутньому; зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з 28 вересня 2010 року та виплачувати це збільшення пенсії в такому розмірі в майбутньому. Такі позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є працюючим пенсіонером, який має право на перерахунок пенсії через два роки з урахуванням трудового стажу після призначення пенсії та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2010 рік, є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 4, та має 40 років загального стажу роботи. Позивач стверджує, що фактично при перерахунку його пенсії за віком управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області користувалось листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України "Щодо застосування показників заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсій та їх перерахунку у 2009 році з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії" №20/0/18-09/039, №4096/02-01 від 11 березня 2009 року, який не є нормативно-правовим актом. Згідно доводів ОСОБА_2 відповідач недоплачує йому пенсію, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, та збільшення пенсії, чим обмежив його права на соціальний захист.

Позивач ОСОБА_2 і представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

06 травня 2011 року ОСОБА_2 подав в суд письмову заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та задоволити позовні вимоги повністю.

Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи без участі позивача і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області і на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" одержує пенсію за віком з 03 січня 2002 року. Наведені обставини підтверджуються матеріалами пенсійної справи ОСОБА_2 №113319: заявою позивача від 16 січня 2002 року, зареєстрованою відповідачем 04 лютого 2002 року за №87, розпорядженнями управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №113319 від 25 лютого 2008 і №113319 від 25 січня 2011 року. ОСОБА_2 , який продовжував працювати, звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області із заявою про перерахунок пенсії з додаванням трудового стажу за 24 місяці після попереднього перерахунку, що зареєстрована відповідачем 24 січня 2011 року за №58. Розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №113319 від 25 січня 2011 року свідчить, що відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01 лютого 2011 року, застосувавши при цьому показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік, в сумі 1197 грн. 91 коп.

Такий перерахунок пенсії позивача є безпідставним, оскільки на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частина 4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"діяла у такій редакції: у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Ця норма, передбачена ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", була змінена Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", проте вказані зміни визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, оскільки у разі визнання неконституційними правових актів, якими внесено зміни до діючих правових актів, прийняття окремого рішення щодо відновлення дії відповідних норм у попередній редакції чинним законодавством не передбачено, суд вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"у попередній редакції.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області №113319 від 25 січня 2011 року слідує, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 24 січня 2011 року перерахунок його пенсії був проведений відповідачем з урахуванням страхового стажу позивача за період часу з 01 лютого1967 року до 31 грудня 2010 року включно та з урахуванням показника середнього заробітку за 2007 рік в сумі 1197 грн. 91 коп.

Статтею 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульоване питання визначення розміру пенсії за віком. Згідно з ч.1 ст.27 вказаного Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається за формулою Кз = Зв : Зc, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Як вбачається зі структури відповідної формули, в разі перерахунку пенсії, розмір коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи не є незмінним та залежить від суми заробітної плати позивача, середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, та кількості місяців страхового стажу.

Таким чином, суд вважає, що для обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, слід керуватися положеннями ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які визначають порядок обчислення заробітної плати застрахованої особи при призначенні пенсії, оскільки іншого порядку її обчислення законодавством не передбачено.

Підпунктом 3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530 від 28 травня 2008 року визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім ч.1 ст.40 вказаного Закону.

Однак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, відповідач при обчисленні заробітної плати застрахованої особи (позивача) при перерахунку пенсії повинен був керуватися положеннями ч.4 ст.42, ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"та здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, в даному випадку за 2010 рік.

За таких обставин суд вважає безпідставним врахування відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_2 про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2010 календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, та її виплату за період часу з 01 лютого 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом також встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 20 січня 1993 року.

Згідно з ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте, нарахування і виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, здійснено відповідачем у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"№530 від 28 травня 2008 року, - 5 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Так, згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 № 113319 додаткова пенсія позивачу за шкоду, заподіяну здоров`ю, станом на січень 2011 року становила - 112 грн., 50 коп. щомісячно. Отже, право позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2, відповідачем визнається. Однак нарахування та виплата даної пенсії здійснена управлінням Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"№530 від 28 травня 2008 року є підзаконним нормативно-правовим актом і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Отже, за таких обставин відповідно до ч.4 ст.9 КАС України постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"№530 від 28 травня 2008 року в даному випадку застосуванню не підлягає.

При визначенні розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому суд визнав, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а також відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже, підставою для перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Для здійснення такого перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, непотрібне звернення пенсіонера, так як цей перерахунок пенсії має проводити орган Пенсійного фонду України відповідно до вимог діючого законодавства України з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір прожиткового мінімуму у 2010 році для осіб, що втратили працездатність, встановлений ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", а в 2011 році -ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Оскільки додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, позивачу має визначатись, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, та її виплата ОСОБА_2 повинні проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

З наведених підстав суд визнав обґрунтованим позов ОСОБА_2 в частині вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що згідно із ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 28 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно, з врахуванням проведеної даної пенсійної виплати протягом вказаного періоду часу.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Отже, захист прав, свобод і інтересів осіб здійснюється лише за наявності встановленого судом факту їх порушень. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може визначати правовідносини між сторонами на майбутнє.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому по проведенню перерахунку і виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у зв`язку із вірогідним настанням певних наслідків, задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати даного виду пенсії ОСОБА_2 . Вказані обставини мають істотне значення для розгляду справи та впливають на результат її вирішення.

З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно з ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

В даному випадку ОСОБА_2 має стаж роботи понад 40 років. Ця обставина підтверджується матеріалами його пенсійної справи №113319 та визнається відповідачем.

Отже, позивач має право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 процентів заробітку, в період часу з 28 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно. В цій частині вимог позов ОСОБА_2 -обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області у вказаний період часу не проводило відповідного нарахування та виплати позивачу збільшення пенсії в розмірі, встановленому ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", хоча відповідні документи про пільги, стаж та заробіток ОСОБА_2 знаходились в його пенсійній справі. Отже, така бездіяльність відповідача є протиправною.

Слідуючи вимогам ч.1 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку, що в даному випадку немає підстав для зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату збільшення його пенсії у майбутньому згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки фактів порушення відповідачем вказаних прав ОСОБА_2 в майбутньому судом на теперішній час не встановлено. Отже, в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов`язання відповідача в подальшому проводити виплату збільшення пенсії згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ст.ст.19, 46 Конституції України, ст.51, ч.2 ст.56, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.28, ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.ч.2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії задоволити частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, за період часу з 01 лютого 2011 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року, та здійснити її виплату з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 2, згідно з ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 (тридцяти) процентів мінімальної пенсії за віком, із застосуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 28 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно, з врахуванням проведених виплат.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи, але не вище 75 (сімдесяти п`яти) процентів заробітку, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 28 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату пенсії, - відмовити за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми виплат пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання -з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови -з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя О.І.Горегляд