ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 березня 2022 року Справа № 160/26977/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Савченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про накладення штрафу уповноваженими особами про накладення штрафу уповноваженими особами № ОМС-ОД627/1309/61/ІП/ФС від 10.09.2018 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26977/21 за позовною заявою Головного управління ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

До суду 18.01.2022 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу та надано строк у 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку, проте, 18.03.2022 року на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням, яким на адресу позивача надсилалася вищевказана ухвала суду, із відміткою поштового відділення про повернення: "за закінченням терміну зберігання". При цьому, адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, зазначеною позивачем у позові.

У постанові від 16.12.2020 року у справі №120/4080/19-а та від 14.07.2021 року у справі №160/8623/19 Верховний Суд зазначив про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінчення терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Крім того, позивачу та представнику позивача додатково було направлено вищезазначену ухвалу суду від 19 січня 2022 року на електронну пошту 21.02.2022 року, яка вказана в позовній заяві.

Згідно з ч.1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до якої ОСОБА_1 просив суд визнати причини пропуску строку поважними, поновити строк на звернення до адміністративного суду та прийняти позовну заяву до розгляду.

Перевіривши матеріали позовної заяви та поданого клопотання, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, оскільки є докази, що спірна постанова, яка складена 10.09.2018 року, була особисто отримана ОСОБА_1 11.09.2018 року та яка підтверджується його особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В той же час, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 28.12.2021 року, тобто з порушенням строків, визначених ст.120 КАС України.

У зв`язку з цим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року підстави для поновлення строку, наведені в позові, були визнані неповажними та надано строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати відповідні докази.

Однак вказані вимоги вищезазначеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 року позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті у визначений судом строк.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 171, 240, 243, 248, 255, 295, 297 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя А.В. Савченко