ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2774/22 Справа № 210/3330/20 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання договору поруки припиненим,-

в с т а н о в и л а:

У черні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору поруки припиненим, мотивуючи його тим, що 03 червня 2006 року між нею та ОСОБА_4 було укладено шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними було розірвано 13 жовтня 2010 року. За час перебування у шлюбі, 29 лютого 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та її чоловіком було укладено кредитний договір №1/084-МК, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 17 500 доларів США, за сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік, з кінцевим терміном повернення 20 лютого 2013 року. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 29 лютого 2008 року між нею та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки №1/084-МК/2, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором. 29 лютого 2008 року між ОСОБА_6 та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір поруки №1/084-МК/3.

Вказувала, що рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2012 року з боржника ОСОБА_4 , з неї та поручителя ОСОБА_7 у солідарному порядку було стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 30 501 долар США. Рішення набрало законної сили, перебуває на виконанні та з 01 листопада 2013 року по теперішній час з її заробітної плати за місцем роботи утримується заборгованість.

Зазначала, що в жовтні 2016 року ОСОБА_2 , мати її колишнього чоловіка ОСОБА_4 , звернулась до Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про оголошення її сина ОСОБА_4 померлим. Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року заява була задоволена. Після чого державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 лютого 2019 року ОСОБА_2 та малолітньому сину спадкодавця - ОСОБА_8 на наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , - літ.«А-1», житловою площею 51,9 кв.м, загальною площею приміщень всього 68,1 кв.м; літньої кухні літ.«Б», вбиральні літ.«В», літнього душу літ.«Г», огорожі №1,2; водоколонки 1, вимощення ІІ та на 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:200:0008, площею 0,0645 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташоване в АДРЕСА_1 , кожному з спадкоємців. Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року припинено право спільної часткової власності на 1/8 частину домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_1 , у складі якого: житловий будинок літ.«А-1», житловою площею 51,9 кв.м, загальною площею приміщень всього 68,1 кв.м; літньої кухні літ.«Б», вбиральні літ.«В», літнього душу літ.«Г», огорожі №1,2; водоколонки 1, вимощення II, за неповнолітнім ОСОБА_9 , в інтересах якого діє його законний представник мати ОСОБА_10 . Припинено право спільної часткової власності на 1/4 частину земельної ділянкою, розташованої в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1211000006:03:200:0008, площею 0,0645 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за неповнолітнім ОСОБА_9 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , у складі якого: житловий будинок літ.«А-1», житловою площею 51,9 кв.м, загальною площею приміщень всього 68,1 кв.м; літньої кухні літ.«Б», вбиральні літ.«В», літнього душу літ.«Г», огорожі №1,2; водоколонки 1, вимощення II. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку земельної ділянки, розташовану в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1211000000:03:200:0008, площею 0,0645 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 компенсацію вартості 1/8 частини домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , та 1/4 частини земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , в розмірі 33 566 грн.

Посилаючись на те, що померлий ОСОБА_4 жодного разу не сплачував аліменти на утримання їх сина ОСОБА_5 , у зв`язку з прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_4 його матір`ю ОСОБА_2 , у кредитному зобов`язанні змінився боржник, а у договорі поруки за №1/084-МК/2 від 29 лютого 2008 року, укладеного між нею та АТ КБ «ПриватБанк», відсутні умови щодо відповідальності першого за нового боржника, а тому просила суд ухвалити рішення, яким визнати припиненим договір поруки №1/084-МК/2 від 29 лютого 2008 року, укладений між нею та АТ КБ «ПриватБанк», яким забезпечувалося виконання зобов`язань померлого ОСОБА_4 за кредитним договором №1/084-МК від 29 лютого 2008 року.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року позов задоволено. Вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи, не взяв до уваги той факт, що кредитний договір був укладений ОСОБА_4 в період зареєстрованого з позивачем шлюбі, в інтересах сім`ї. Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2012 року було стягнуто заборгованість та рішення суду повинно виконуватись. Наголошували на тому, що смерть боржника не припиняє договору поруки, оскільки кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості ще у квітня 2012 року.

Правом на надання відзиву сторони по справі не скористались.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 червня 2006 року між позивачем ОСОБА_11 та ОСОБА_4 було укладено шлюб (а.с.56), від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_12 (а.с.14)

29 лютого 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №1/084-МК. Згідно умов вищевказаного договору позивач надав кредит у розмірі 17 500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20 лютого 2013 року.

В якості забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_13 було укладено договір поруки №1/084-МК/2 від 29 лютого 2008 року, між банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №1/084-МК/3 від 29 лютого 2008 року. Згідно умов цих договорів ОСОБА_13 та ОСОБА_7 зобов`язалися перед АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі відповідати за виконання зобов`язань ОСОБА_4 .

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року в розмірі 30 501,64 доларів США, що за курсом Нацбанку України станом на 23 листопада 2011 року складало 243 708,10 грн., судовий збір в розмірі 2 430,08 грн.(а.с.22-23).

13 березня 2010 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 та було розірвано (а.с.13).

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 листопада 2013 року задоволено заяву ОСОБА_13 , заінтересована особа - Довгинцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, про визнання особи безвісті відсутньої та визнано ОСОБА_4 безвісно відсутнім (а.с.25).

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_13 , заінтересована особа - виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради, про оголошення фізичної особи померлою та оголошено померлим ОСОБА_4 . Вказане рішення суду набрало законної сили 08 листопада 2016 року (а.с.26-27).

16 листопада 2016 року складено актовий запис №2 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16 листопада 2016 року (а.с.28).

Після оголошення ОСОБА_4 померлим, його спадкоємці ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_12 звернулись до державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. з заявою про прийняття спадщини.

Нотаріусом Четвертої криворізької нотаріальної контори від 05 лютого 2019 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом: ОСОБА_2 та малолітньому сину спадкодавця - ОСОБА_8 на наступне майно: свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку житлового будинку видано ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі за №121 серія та номер: ННО 149536, виданий 05 лютого 2019 року державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М.; свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки видано ОСОБА_2 та зареєстровано у реєстрі за №122, серія та номер: ННО 149537, видано 05 лютого 2019 року державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М.; свідоцтво про право на спадщину на 1/8 частку житлового будинку на ім`я ОСОБА_5 видано та зареєстровано у реєстрі за №123, серія та номер: ННО 149538, видано 05 лютого 2019 року державним нотаріусом Четвертої криворізької держаної нотаріальної контори Артеменко Л.М.; свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частку земельної ділянки на ім`я ОСОБА_5 видано та зареєстровано у реєстрі за №124, серія та номер: ННО 149539, видано 05 лютого 2019 року державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. (а.с.29-34).

Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 травня 2020 року припинено право спільної часткової власності на 1/8 частину домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , у складі якого: житловий будинок літ.«А-1», житловою площею 51,9 кв.м, загальною площею приміщень всього 68,1 кв.м; літньої кухні літ.«Б», вбиральні літ.«В», літнього душу літ.«Г», огорожі №1,2; водоколонки 1, вимощення II, за неповнолітнім ОСОБА_9 , в інтересах якого діяв його законний представник мати ОСОБА_10 . Припинено право спільної часткової власності на 1/4 частину земельної ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1211000006:03:200:0008, площею 0,0645 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за неповнолітнім ОСОБА_9 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/8 домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , у складі якого: житловий будинок літ.«А-1», житловою площею 51,9 кв.м, загальною площею приміщень всього 68,1 кв.м; літньої кухні літ.«Б», вбиральні літ.«В», літнього душу літ.«Г», огорожі №1,2; водоколонки 1, вимощення II. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1211000000:03:200:0008, площею 0,0645 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , в інтересах якого діяла його законний представник мати ОСОБА_10 , компенсацію вартості 1/8 частини домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , та 1/4 частини земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , в розмірі 33 566 грн., зобов`язавши ТУ ДСА в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_8 внесені ОСОБА_2 через ОСОБА_14 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 33 566 грн. згідно квитанції №2852926405 від 16 травня 2019 року (а.с.57-61).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання за договором поруки нерозривно пов`язані з особою боржника, а тому в силу статей 553,554 ЦК України неможливо поручитися за виконання зобов`язання боржника, цивільна правоздатність якого на момент укладення оспорюваного договору поруки припинилася у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_4 , що свідчить про те, що оспорюваний договір поруки не відповідає вимогам закону. Зважаючи на те, що у зв`язку з укладенням оспорюваного договору поруки, позивач, як спадкоємець померлого позичальника, був позбавлений можливості самостійно узгодити з кредитором умови, порядок та строки погашення заборгованості за кредитним договором, і така угода призводить до збільшення зобов`язань спадкодавця (заборгованість боржника визначена у безспірній фіксованій сумі, без урахування вартості спадкового майна, отриманого позивачем), суд вважає, що укладенням оспорюваного договору поруки порушуються майнові права позивача ОСОБА_15 , а тому обраний нею спосіб захисту є ефективним, оскільки призводить до відновлення його прав. У правовідносинах за кредитним договором №1/084-МК від 28 лютого 2008 року після 08 листопада 2019 року відсутній боржник (позичальник), що є наслідком припинення зобов`язань за цим договором, а відтак є підставою для визнання припиненим й договір поруки.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, зараз і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, у законодавстві передбачено три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги).

Як що ж сторони у договорі визначили інший строк дії поруки, відповідно застосовується строк, визначений за домовленістю сторін що відповідає засадам цивільного законодавства щодо свободи договору.

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов`язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі (пункт 5 статті 1219, стаття 1282 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Такий же правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі №6-18цс13. Підстав відступити від цього правового висновку Верховний Суд не встановив.

Втім у справі, яка переглядається, рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 (поручителів) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29 лютого 2008 року в розмірі 30 501,64 доларів США, що за курсом Нацбанку України станом на 23 листопада 2011 року складало 243 708, 10 грн., судовий збір в розмірі 2 430,08 грн.

У разі, якщо кредитор за життя позичальника реалізував своє право вимоги до поручителя (звернувся з відповідним позовом до суду) до настання умов, за яких порука припиняється, відсутні правові підстави для висновку, що порука припинилася у зв`язку з подальшою заміною боржника у порядку спадкування.

Правильним є висновок, що у разі, якщо у поручителя виник обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором до смерті позичальника, то відсутні правові підстави стверджувати, що порука припинилася відповідно до правил частини першої статті 523 ЦК України, оскільки можливі умови припинення поруки настали після виникнення обов`язку з погашення заборгованості, а отже поручитель не може бути звільнений від відповідальності у зв`язку з подальшою смертю позичальника та відсутністю згоди поручителя відповідати за зобов`язаннями спадкоємця боржника.

Таким чином правові підстави для задоволення позову та визнання договору поруки припиненим відсутні, оскільки ще до визнання боржника померлим (рішенням суду від 26 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили 08 листопада 2016 року а.с.26-27) банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.22-23).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, прийнявши до уваги доводи приведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 891 грн.80 коп.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 891 грн.80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.