Справа № 536/1046/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2022 року Кременчуцький районний  суд Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці в режимі відеоконференції з Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23)» справу за заявою потерпілої ОСОБА_4   про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

                                                          ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року потерпіла ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою, яка була змінена згідно поданої  нею 10.03.2022 заяви, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, де просила переглянути вирок від 11.10.2016  по справі №536/1046/16к,  ухвалити нове судове рішення, де дослідити разом з нововиявленими обставинами повторно, всебічно і неупереджено всі докази і обставини справи.

В обґрунтування своєї позиції посилається, що 11.10.2016 судом ухвалено вирок, яким ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років. Вказане судове рішення вона вважає незаконним та таким, що підлягає перегляду. Нещодавно вона зустрілася випадково з сусідами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які їй повідомили, що 09.05.2016 вони були вдома, перебували на подвір`ї та бачили, як ОСОБА_6 біля 17 год. вибіг на вулицю та кликав на допомогу, і їх здивувало те, що він в нього була вся голова в крові, а на світлій футболці крові майже не було, що вважає нововиявленими обставинами по справі. Крім цього, судом  встановлено невірно в супереч дійсним обставинам і доказам по справі час події, що також вважає, є підставою для перегляду вироку щодо ОСОБА_6 . 

Зазначає, що всі обставини і докази по справі оцінені судом неправильно, що є підставою вважати, що дане судове рішення незаконне та є підставою вимагати повторного повного, всебічного і неупередженого дослідження судом всіх обставин і доказів по справі разом з дослідженням нововиявлених обставин.

В судовому засіданні представник заявника  потерпілої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримала заяву з вказаних в ній підстав та просила задовольнити, що підтримав засуджений ОСОБА_6 .  

Прокурор заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року  за нововиявленими обставинами. Вважає, що  обставини, які б були підставою для перегляду вироку суду,  заявником не наведені.   В своїй заяві потерпіла ОСОБА_4 вказує на недоліки, які були на її думку допущені при розгляді справи судом щодо ОСОБА_6   та незаконність вироку, що по суті не є нововиявленими обставинами, а розцінюється, як її  незгода з рішенням суду.

Заслухавши представника заявника адвоката ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 та його захисника, прокурора, дослідивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, суд приходить до таких висновків.

Так, вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.115 КК України та остаточно призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Зокрема, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він умисно заподіяв смерть іншій особі.

На даний вирок засудженим ОСОБА_6 подавались апеляційна скарга, яку підтримала потерпіла ОСОБА_4 надавши апеляційному  суду про це заяву, з підстав фальсифікації досудового розслідування та неповноти судового слідства.

За змістом п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За вимогами ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, нововиявленими обставинами є викладені у відповідній заяві юридичні факти, які знаходяться в безпосередньому зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі, спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у судовому рішенні, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Обов`язковою умовою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування судового рішення, повинні бути абсолютно новими, суттєвими, раніше невідомими слідчим органам і суду, тобто такими, що не фігурували та не досліджувались в матеріалах справи та потребують окремого розслідування.

Виходячи із системного аналізу наведених положень закону, перегляд вироку у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду судового вироку в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на прийняття обвинувального вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

При цьому суд у відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, в якому зокрема зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Зазначені потерпілою ОСОБА_4 обставини в розумінні ч.2 ст. 459 КПК України нововиявленими не являються, адже були відомі суду час судового розгляду, оскільки вказані свідки допитувались під час досудового розслідування.

При цьому, в судовому засіданні  представник заявника потерпілої ОСОБА_4   адвокат ОСОБА_5 не навела суду жодної нововиявленої обставини, що могла вплинути на судове рішення, але не була відома та не могла бути відома суду та потерпілій, під час судового розгляду. Окрім цього, представником заявника не наведено обґрунтування з посиланням на таку обставину, що підтверджує наявність хоча б однієї нововиявленої обставини, вичерпний перелік яких наведено ч. 2 ст. 459 КПК України.

Натомість,  як потерпіла ОСОБА_4 , так і засуджений ОСОБА_6 вказують на недоліки, які були допущені, на їх думку, при розгляді справи судом та незаконність вироку, що по суті не є нововиявленими обставинами, а розцінюється, як їх, засудженого і потерпілої,  суб`єктивне ставлення до рішення суду.

У зазначених в заявах потерпілої ОСОБА_4   підставах перегляду вироку суду за нововиявленими обставинами, відсутня ознака їх новивиявленості. Фактично заявник зазначає, що він не згоден з рішенням суду.

Посилання захисника на те, що показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 важливі для встановлення істини по справі та вини засудженого ОСОБА_6   суд до уваги не бере, оскільки при постановленні вироку суду було досліджено та оцінено докази в їх сукупності, а не виключно покази інших учасників процесу.

Відповідно до ст. 467 КПК України, за результатами кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право: скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок; скасувати вирок чи ухвалу та постановити свою ухвалу; залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

А тому, з урахуванням вищенаведеного, заяву ОСОБА_4   про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 372, 459 - 460, 467 КПК України, суд

                                                             УХВАЛИВ:

Заяву потерпілої ОСОБА_4 про перегляд вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення всіма учасниками судового провадження через Кременчуцький районний суд Полтавської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1

Повний текст складено 17.03.2022.