Справа № 727/9591/19

Провадження № 2/727/384/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

секретар судового засідання Івасишин О.І.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

третьої особи що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 та в його інтересах представника, адвоката Оберемко Р.А.

представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Бабійчук А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, залі суду 2 м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» (місце знаходження: м. Київ вул. Січових Стрільців, 17) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест - 2008» (місце знаходження: м. Київ вул. Пироговського, 19 корп. 6), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи: приватний нотаріус КМНО Чуловський Володимир Анатолійович (місце проживання: АДРЕСА_2 ), реєстратор Жар Ілля Георгійович (місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю,- ВСТАНОВИВ:

Короткій зміст позову.

Позивач ПАТ «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури ліквідації ПАТ «Український інноваційний Банк» звернувся до ТОВ «Столицяінвест - 2008», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А., реєстратор Жар І.Г., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що Рішенням виконавчої дирекції Фонду №622 від 21.03.2019 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на 1 рік з 23.03.2019р. до 22.03.2020р. включно. При цьому, казують, що були продовжені іповноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків Департаменту управління активами Міхну С.С. строком на 1 (один) рік з 23.03.2019р. до 22.03.2020р. включно. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 квітня 2019 №1044 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»» було призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь ОСОБА_6 з 02.05.2019 року.

Зазначають, що 02.02.2012 року Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ПАТ «УКРІНБАНК» (за реєстраційним номером №159599216, номер запису 1245/258/224 в книзі 166, стор. 85) на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ).

Обгрунтовують вимоги і тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 24.12.2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» Білій І.В. Згодом, Національним банком України було прийнято постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 року № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 22.03.2016 року № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» Білій І.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1705 від 01.09.2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК», повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК» делеговано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемку Роману Анатолійовичу з 02.09.2016 року. Наразі тривають судові спори щодо цього. Стверджують, що в порушення порядку та способу визначеному Законом України «Про банки та банківську діяльність» акціонерами ПАТ «УКРІНБАНК» було здійснено без погодження з Національним банком України зміну назви та самостійно позбавлено банк певних видів діяльності, а державним реєстратором були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі відповідні зміни до Статуту та зареєстровано нового керівника юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія». Посилається на те, що оскільки такі дії були здійснені поза межами порядку, встановленому законодавством для банківських установ, такі дії не призвели до наслідків дієздатності юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки діюче законодавство не передбачає самостійного позбавлення банківського статусу, однак,

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом, а тому, ПАТ «УКРІНБАНК» не міг за рішенням акціонерів припинити свою діяльність у спосіб, не передбачений Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порядку визначеному нормативно - правовими актами Фонду та Національного банку України, натомість, припинення банківської діяльності у спосіб, що здійснили акціонери ПАТ «Українська інноваційна компанія» не породжує правових наслідків у вигляді дієздатності юридичної особи, що була створена з порушенням порядку, передбаченому законом. Вважають, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є набувачем всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та враховуючи положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції Статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. А, отже, і зокрема, здійснення незаконного відчуження нерухомого майна ПАТ «УКРІНБАНК», а саме, нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_6 , загальною площею 277,95 кв.м. оскільки, дане нерухоме майно було відчужене на підставі ряду правочинів, зокрема, - 08.11.2017 року - акту прийому - передачі нерухомого майна між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест 2008» (зареєстровано в реєстрі за №26312, 26313), який посвідчено приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу, власником вказаного нерухомого майна стало ТОВ «Столицяінвест 2008»; - 21.11.2017 року - акту прийому - передачі нерухомого майна (нотаріальний бланк НМХ 177643), який посвідчено приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу, власником вказаного нерухомого майна став Салагор В.В. Отже, вважають, що відчуження відбулось без узгодження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», який є єдиною посадовою особою, яка має повний обсяг повноважень щодо здійснення будь-яких цивільно-правових угод по відчуженню рухомого та нерухомого майна, майнових прав відповідно чинного законодавства України. Відчуження нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром проводилось при наявності попереднього договору від 22.09.2015 року, укладеного між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_4 та 08.11.2017 року ТОВ «Столицяінвест 2008», без укладання будь-якої цивільно-правової угоди, незаконно отримала у власність спірну нежитлову будівлю і приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. незаконно, без наявних правових підстав було здійснено державну реєстрацію права власності; після чого, 21.11.2017 року посадові особи ТОВ «Столицяінвест 2008», передали (відчужили) у власність ОСОБА_3 спірну нежитлову будівлю, згодом зареєстровану в Державному реєстрі, реєстратором Жар І.Г.

Окрім наведеного доводи позову аргументують і тим, що визнання судом недійсними правочини по відчуженню майна ПАТ «УКРІНБАНК» та витребування майна з чужого незаконного володіння, дозволить забезпечити включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» майна до ліквідаційної маси ПАТ «Укрінбанк» для задоволення вимог кредиторів банку в порядку черговості, передбаченої ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в процедурі ліквідації. А, тому, просять суд визнати недійсним правочин, укладений 08 листопада 2017 року, на підставі акту прийому передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ) укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008»; визнати недійсним правочин, укладений 21 листопада 2017 року, на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ) укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008»; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ); скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, , загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ).

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою судді від 22.10.2019 року справу за вищенаведеним позовом прийнято до провадження і відкрито провадження до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ухвали суду від 24.10.2019 року, заяву Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» про забезпечення позову, постановлено задовольнити; накладено арешт на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу кафе-баром, загальною площею 277,95 грн. за адресою: АДРЕСА_6 , належну ОСОБА_3

17.01.2020 року представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 , адвокатом Оберемко Р.А. скеровано до суду письмові пояснення щодо позову, у яких зазначає, що ТОВ «Столицяінвест - 2008» незаконно набула право власності на спірне майно від ПАТ «Українська інноваційна компанія», яка не мала повноважень його відчужувати та з моменту перереєстрації ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набула прав ПАТ «Укрінбанк» і не набула повної дієздатності; в порушення вимог ч.2 ст.203 ЦК України, не мала права через свої органи управління, у будь-який спосіб вчиняти правочини щодо відчуження майна ПАТ «Укрінбанк». Вважають, що відповідачами не було додержано вимог ч.2 ст.203 ЦК України, оспорювані правочини повинні бути визнані судом недійсними на підставі ч.1 ст.215 ЦК України. Просить суд, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.03.2020 року, клопотання ПАТ «УкрІнком» про процесуальне правонаступництво постановлено задовольнити; замінено сторону позивача, у справі за №727/9591/19 з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний Банк " на Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія ".

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07.05.2020 року, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 , задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.03.2020 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду справи.

Справа з Чернівецького апеляційного суду до суду надійшла 25.05.2020 року та була витребувана для розгляду касаційної скарги до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ПАТ "Української інноваційної компанії " залишено без задоволення, постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 травня 2020 року залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.09.2021 року призначено справу до судового розгляду по суті, з викликом сторін.

Представник позивача ПАТ «Український інноваційний Банк» Салівон В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. В наданих суду поясненнях посилався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Бабійчук А. в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні позивача ОСОБА_5 та в його інтересах адвокат Оберемко Р.А. відповідно позовні вимоги позивача підтримала та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ТоЗВ Столицяінвест 2008 в судове засідання, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи, не з`явився, відомостей про поважність причини неявки, суд не повідомив. Відзив на позов суду не надав.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача, відповідно приватний нотаріус КМНо Чуловський В.А., Реєстратор Жар І.Г., Клименко О.О. в судове засідання, будучи повідомленими про день, час і місце розгляду справи, не з`явився, відомостей про поважність причини неявки, суд не повідомив. Заперечень, відповідно на позов суду не надали.

Вивчивши доводи викладені в позові, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення з`явившихся сторін по справі, суд зважає на наступне.

Спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, стосується його речового права на нерухоме майно та правомірності набуття відповідачами права власності на нежитлове приміщення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об?єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб?єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв?язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об?єктивного і прямо не опосередкований у суб?єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об?єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом, належними доказами по справі встановлено, що протоколом № 4 загальних зборів засновників учасників товариства ТоЗВ СтолицяІнвест від 21.11. 2017 року було вирішено покласти відповідальність за реєстрацію установчих документів товариства на директора товариства СтолицяІнвест (т. 1 а.с. 5);

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2 а.с. 6) свідчить про проведену реєстрацію приватним нотаріусом Чуловським В.А. за формою власності приватна в розмірах частки 1 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 277,95 кв.м. в АДРЕСА_6 за Товариством з обмеженою відповідальністю Столицяінвест 2008 (код ЄДРПОУ 41713582);

21.11. 2017 року було підписано акт прийому - передачі нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю Столицяінвест 2008 (код ЄДРПОУ 41713582) та фізичною особою ОСОБА_3 про передачу останньому у власність нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе баром в АДРЕСА_6 загальною площею 277,95 кв.м (а.с.9,20 т.1);

За попереднім договором від 22.09.2015 року (а.с. 7 т.1) між ПАТ Український інноваційний банк» в особі директора Чернівецького центрального відділення ПАТ Укрінбанк Будинкевич Н.Г. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе баром в АДРЕСА_6 загальною площею 277,95 кв.м та Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано вказану нежитлову будівлю за ПАТ Український інноваційний банк» (а.с.8 т.1)

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 02.02.2012 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2017 року вбачається, що 02.02.2012 року Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ПАТ «УКРІНБАНК» за реєстраційним номером №159599216, номер запису 1245/258/224 в книзі 166, стор. 85 на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., яка знаходиться за адресо: АДРЕСА_6 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 622 від 21.03.2019 року «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на 1 (один) рік з 23.03.2019 до 22.03.2020 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Міхну С.С. строком на 1 (один) рік з 23.03.2019 до 22.03.2020 включно. (а.с.21, т.1)

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2019 року №1044 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»» вбачається, що уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» призначено начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Дурдиєва Р.В. з 02.05.2019 року та делеговано йому повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк», визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другою статті 37, пунктом 4 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с.22, т.1).

УкрінБанком згідно даних від 18.06.2019 року підтверджено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Укрінбанку про відсутність доступу до накопичувального рахунку ПАТ Укрінбанку та відсутність інших рахунків в гривнях, а також відсутність готівкових коштів з можливістю їх використання (т. 1 а.с. 23)

Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 року Публічне акціонерне товариство «Укрінбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. На підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України 22.03.2016 року було винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк»; цього ж дня, Фондом гарантуванню вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно якого розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк». Рішенням відповідно від 21.03.2019 року № 622 та рішенням № 1044 від 24.04.2019 року (а.с. 49,50 т.1) було продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Укрінбанк на один рік та відкликано повноваження

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року у справі №826/14033/17 визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. (а.с.63-68, т.1). Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року апеляційну скаргу НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року без змін. (а.с.69-73, т.1).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2019 року у справі №826/14033/17 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року у справі залишено без змін. (а.с.74-86, т.1). Постановою Верховного Суду від 24.10.2017 року, по справі № 21-3926а16, скасовано рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 р., ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 р., залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 р. та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016р. (в справі №826/5325/16), визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 22.03.2016р. №180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк», визнано протиправним та скасовано Рішення ВД Фонду від 22.03.2016 р. №385 про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк»; Національний банк України зобов`язано вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ «Укрінбанк», як банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Національним банком України постанови від 22.03.2016 р. №180. (а.с.87-90 т.1).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року (а.с. 91 - 93 т.1) апеляційні скарги НацБанку УкраїниФонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженої особи гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Український інноваційний банк» залишено без задоволення;

Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 23.11. 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04. 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07. 2016 року залишено без змін (а.с. 94 - 99,100-103 т.1);

Постановою від 19.04.2019 року Верховного Суду, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06. 2017 року залишено без змін (а.с. 104-108 т.1)

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк»), оформленим протоколом №3 від 22.11.2016 року, змінено найменування товариства як юридичної особи з публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», затверджено Статут в новій редакції. У відповідності до п.1.1 Статуту.. Публічного акціонерного товариства «Укрінком», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», протокол №3 від 22.11.2016, публічне акціонерне товариство «Укрінком» (код ЄДРПОУ 05839888), продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту.., шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», перереєстрованого Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.06.2015 року, номер запису 10741050116038947 на Публічне акціонерне товариство «Укрінком», ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 05839888, яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Український інноваційний банк». Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Укрінком», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017 роу, змінено найменування товариства як юридичної особи з Публічного акціонерного товариства «Укрінком» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції. (а.с.128-130, т.1)

Встановлено п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрінком», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінком», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017 року, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», продовжує свою діяльність на підставі цього статуту, шляхом зміни найменування, перереєстрованого приватним нотаріусом Сазоновою О.М. 13.07.2016 року, номер запису 10741050116038947, код ЄДРПОУ 05839888... Питання правомірності вчинення 13.07.2016р., реєстраційної дії №10741070127038947, відповідно до якої було зареєстровано нову редакцію Статуту ПАТ «Укрінбанк» та змінено назву, було предметом розгляду справи №826/11199/16; відповідно, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 р., якою була залишена без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2017 р., згідно якої вбачається: …якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку. Повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку. (а.с.122, 131, т.1)

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888, де відбулась лише зміна назви та КВЕД. (а.с.120-121, т.1)

Відповідно до Витягу з протоколу № 1 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Український інноваційний Банк від 13.07. 2016 року було ухвалено Статут Банку в новій редакції (а.с. 123 - 127 т.1) та витягом з протоколу № 6 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ Український інноваційний Банк від 28.03.2018 року призначено було голову Правління (128 - 130; 131 - 132 т.1)

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно….. вбачається реєстрація державним реєстратором Жар І.Г. нежитлової будівлі загальною площею 277,95 кв.м. на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна договору купівлі - продажу (відступлення частки в статутному капіталі ТоЗВ Столицяінвест 2008 за ОСОБА_3 (а.с. 157 - 160 т.1).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14.05.2019 року (а.с.21-29, т.2) скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27.11.2018 року( а.с. 15-20, т.2) по справі №727/3555/18 та у позові ОСОБА_4 до ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Столицяінвест 2008», ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Київської області Чуловського В.А., державного реєстратора Жар І.Г. КМП «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07.05. 2020 року ( т. 2 а.с. 266-272), ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.03.2020 року про заміну позивача правонаступником скасовано з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 30.03.2021 року Верховного Суду, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» залишено без задоволення а постанову Чернівецького апеляційного суду від 07.05. 2020 року залишено без змін (240-250 т.3); в суд першої інстанції справа повернулася з Верховного суду 02.09.2021 року та ухвалою судді від 07.09.2021 року була призначено до судового розгляду.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказаний Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про банки та банківську діяльність» цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків. Тобто, законодавець визначив положення вказаного закону як спеціальні у сфері відносин, зокрема, щодо заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

У відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про банки та банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про банки та банківську діяльність» статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України.

Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку. Банк має печатку зі своїм повним офіційним найменуванням.

Слово «банк» та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.

Національний банк України має право відмовити у використанні банком запропонованого найменування за наведених у цій статті підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність» юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків.

Законодавиць чітко визначив, що з моменту реєстрації юридичної особи, як банку та внесення її до Державного реєстру банків, на неї поширюються положення Закону України «Про банки та банківську діяльність» зокрема в частині найменування, створення, реорганізації, ліквідації, реєстрації.

Статтею 15 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що виключно Національний банк України погоджує юридичній особі з моменту набуття статусу банку встановлювати чи змінювати назву, вчиняти будь-які інші реєстраційні дії щодо банківської установи.

Відповідно до ст.ст. 80, 83 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом. Положення глави 7 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом.

Як встановлено в судовому засіданні, в порушення порядку та способу визначеному Законом України «Про банки та банківську діяльність» акціонерами ПАТ «Укрінбанк» було здійснено без погодження з Національним банком України зміну назву та самостійно позбавлено банк певних видів діяльності.

Державним реєстратором були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі відповідні зміни до статуту та зареєстровано нового керівника юридичної особи - ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Разом з тим, оскільки такі дії були здійснені поза межами порядку, встановленому законодавством для банківських установ, такі дії не призвели до наслідків дієздатності юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки діюче законодавство не передбачає самостійного позбавлення банківського статусу.

У відповідності до ст.ст.1, 3, 12, 32, 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою зазначеного Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, а саме: затверджує кошторис витрат банку, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку; затверджує план врегулювання та зміни до нього; погоджує умови відчуження всіх або частини активів та всіх або частини зобов`язань із урахуванням черговості згідно із ст. 52 цього Закону приймаючому банку, всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості згідно із ст. 52 цього Закону з виплатою премії приймаючим банком, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або утворення перехідного банку, передачу йому всіх або частини активів та всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості згідно із ст. 52 цього Закону і його продажу інвестору; затверджує звіт уповноваженої особи Фонду про виконання плану врегулювання і приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації банку; звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів; затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси; визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується; затверджує ліквідаційний баланс та звіт уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури. Фонд не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних призначає з числа працівників Фонду працівника (працівників), до повноважень якого (яких) належить проведення аналізу дотримання проблемним банком вимог Фонду щодо формування та ведення банком бази даних про вкладників та моніторингу його активних операцій.

Банк, віднесений до категорії проблемних, зобов`язаний забезпечити визначеним працівникам Фонду доступ до інформації (документів, файлів) для проведення дій, передбачених цією статтею.

Доступ до інформації (документів, файлів) надається призначеним працівникам Фонду на підставі копії відповідного розпорядчого акта Фонду про призначення таких працівників.

У разі невиконання банком, віднесеним до категорії проблемних, вимог, визначених цією статтею, у тому числі щодо приведення бази даних про вкладників у відповідність з вимогами Фонду, керівники банку несуть адміністративну та/або кримінальну відповідальність. Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, не поширюються на працівників Фонду, які в межах наданих цим Законом повноважень здійснюють перевірки. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Таким чином, суд вважає, що ПАТ «Укрінбанк» не міг за рішенням акціонерів припинити свою діяльність у спосіб, не передбачений Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порядку визначеному нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Припинення банківської діяльності у спосіб, що здійснили акціонери ПАТ «Українська інноваційна компанія» не породжує правових наслідків у вигляді дієздатності юридичної особи, що була створена з порушенням порядку, передбаченому законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, можливі лише після надання на це згоди Національним банком України.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом.

Судом, виходячи з вищенаведених вимог законодавства, в порушення порядку та способу визначеному Законом України «Про банки та банківську діяльність» акціонерами ПАТ «УКРІНБАНК» було здійснено без погодження з Національним банком України зміну назву та самостійно позбавлено банк певних видів діяльності. Державним реєстратором були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі відповідні зміни до статуту та зареєстровано нового керівника юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія». Однак, оскільки такі дії були здійснені поза межами порядку, встановленому законодавством для банківських установ, такі дії не призвели до наслідків дієздатності юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки діюче законодавство не передбачає самостійного позбавлення банківського статусу.

У відповідності до ст. СТ.1, 3, 12, 32, 36 Закону України «Про систему гарантування вклади фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою зазначеного Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативними правовими актами Фонду та Національного банку України. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Таким чином, ПАТ «УКРІНБАНК» не міг за рішенням акціонерів припинити свою діяльність у спосіб, не передбачений Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порядку визначеному нормативно - правовими актами Фонду та Національного банку України, так як припинення банківської діяльності у спосіб, що здійснили акціонери ПАТ «Українська інноваційна компанія» не породжує правових наслідків у вигляді дієздатності юридичної особи, що була створена з порушенням порядку, передбаченому законом.

Як наведено вище, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, можливі лише після надання на це згоди Національним банком України. Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом. Статтею 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Ураховуючи зазначені положення законодавства, за установлених судами обставин про здійснення дій щодо реєстрації нової редакції статуту ПАТ "Укрінбанк", зміни назви на ПАТ "Укрінком", а в подальшому на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни місцезнаходження товариства та видалення певних видів діяльності товариства на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів, висновок судів попередніх інстанцій про правонаступництво ПАТ "Укрінком" і ПАТ "Українська інноваційна компанія" ПАТ "Укрінбанк" без дотримання відповідної процедури є помилковим і таким, що не відповідає положенням чинного законодавства. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою.

На думку суду, зазначені вище обставини з посиланням на норми закону, спростовують доводи представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Бабійчук А. про відсутність правових підстав для звернення з позовом ПАТ Укрінбанку та правових підстав для задоволення позовних вимог, так як, за інформацією, викладеною Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті Банку, запроваджено процедуру ліквідації поза межами встановленого законами України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому, судом встановлено, що Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1044 «Про визначення повноважень уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» призначено було уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь ОСОБА_6 та з 02.05.2019р. останньому делеговані повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк» визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини другою статті 37, пунктом 4 частини першої статті 4I Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Спеціальними нормами, які регулюють правовідносини з виведення з ринку ПАТ «УКРІНБАНК» є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У відповідності до ч. 8 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду , який несе особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію; носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин у законодавчому регулюванні - загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського паї ляду, встановлена банківським законодавством, виявлення, повернення (витребування) манна банку, що перебуває в третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України. Згідно п. 4 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонду заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна і метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкоджений, а також у випадках, передбачених цим Законом. Отже, фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділив повноваженнями уповноважених осіб відповідно ОСОБА_6 , а надалі - ОСОБА_7 надав їм право на звернення в суд щодо оскаржувані відповідні правочини і реєстрацію за якими це майно було передано, тобто з заявленими позовними вимогами.

Відповідно до положення ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», спірне майно - а саме, нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_6 , загальною площею 277,95 кв.м., на думку позивача, не мало право ніким відчужуватись до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку та умов відчуження цього майна.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.08.2020 року «про продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку і призначення уповноваженої особи» вбачається, що уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків призначено Караченцева А.Ю. (а.с.151, Т.4)

Встановлено, що правочин ПАТ «Український інноваційний банк» з ПАТ «Українська інноваційна компанія» щодо передачі прав та обов`язків банку не укладався і правонаступництва у розумінні процедури реорганізації також не відбувся. (а.с.242-250, Т.3) Також встановлено, що ПАТ «Український інноваційний банк» не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ «Українська інноваційна компанія», а, відтак, ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набула прав банку, відсутні юридичні підстави набуття ПАТ «Українська інноваційна компанія» права відповідної вимоги в порядку правонаступництва.

Зазначені обставини встановлені і викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16. (а.с.219-228, Т.3)

Таким чином, дані обставини підтверджують про відсутність повноважень на внесення до статутного фонду ТОВ «Столицяінвест 2008» ПАТ «Українська інноваційна компанія» нерухомого майна на підставі оспорюваних правочинів.

Згідно п.4 ст.51 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонду заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодження, а також у випадках, передбачених цим Законом.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним правочину укладеного 08.11. 2017 року та від 21.11. 2017 року і відповідно проведеної державної реєстрації, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Реорганізація, ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку, відповідно до закону можливі після надання на це згоди Національним банком України. При цьому зважаючи на положення Закону України "Про банки і банківську діяльність", зокрема ст.. 2 цього Закону, передача, прийняття майна банку, його коштів, прав та обов`язків правонаступникам є наслідком саме реорганізації банку, проведеної із дотриманням процедури, визначеної цим Законом. Крім того, згідно зі статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Дана правова позиція зазначена також у п. 6.1, 6.10 Постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 серпня 2018 року по справі № 910/8117/17 за участю ПАТ "Українська інноваційна компанія " (а.с.208-215, т.1). Також в даній постанові суду зазначено, що об`єднана палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 (а.с.216-223, Т.1), стосовно того, що виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не дає підстав вважати її правонаступником кредитної установи (банку). В свою чергу, Верховний Суд по справі № 910/7828/17 прийшов до аналогічних висновків, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не є правонаступником ПАТ «Укрінбанк» (а.с.216-223, Т.1)

Згідно з ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, та з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

02.02.2012 року Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ПАТ «УКРІНБАНК» за реєстраційним номером №159599216. номер запису 1245/258/224 в книзі 166, стор. 85 на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ), копія Витягу про державну реєстрацію прав Чернівецького КОБТІ від 02.02.2012 та інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2017.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб?єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв?язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об?єктивного і прямо не опосередкований у суб?єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об?єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Судом установлено, що протоколом № 4 загальних зборів засновників учасників товариства ТоЗВ СтолицяІнвест від 21.11. 2017 року було вирішено покласти відповідальність за реєстрацію установчих документів товариства на директора товариства СтолицяІнвест (т. 1 а.с. 5);

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.2 а.с. 6) свідчить про проведену реєстрацію приватним нотаріусом Чуловським В.А. за формою власності приватна в розмірах частки 1 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 277,95 кв.м. в АДРЕСА_6 за Товариством з обмеженою відповідальністю Столицяінвест 2008 (код ЄДРПОУ 41713582);

21.11. 2017 року було підписано акт прийому - передачі нерухомого майна між Товариством з обмеженою відповідальністю Столицяінвест 2008 (код ЄДРПОУ 41713582) та фізичною особою ОСОБА_3 про передачу останньому у власність нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе баром в АДРЕСА_6 загальною площею 277,95 кв.м (а.с.9,20 т.1);

За попереднім договором від 22.09.2015 року (а.с. 7 т.1) між ПАТ Український інноваційний банк» в особі директора Чернівецького центрального відділення ПАТ Укрінбанк Будинкевич Н.Г. та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу нежитлової будівлі - оздоровчого комплексу з кафе баром в АДРЕСА_6 загальною площею 277,95 кв.м та Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано вказану нежитлову будівлю за ПАТ Український інноваційний банк» (а.с.8 т.1)

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 02.02.2012 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2017 року вбачається, що 02.02.2012 року Чернівецьким обласним комунальним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ПАТ «УКРІНБАНК» за реєстраційним номером №159599216, номер запису 1245/258/224 в книзі 166, стор. 85 на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м., яка знаходиться за адресо: АДРЕСА_6 . Спірне нерухоме майно було відчужене на підставі наступних правочинів:

08.11.2017 року на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна між ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест 2008» (зареєстровано в реєстрі за №26312, 26313), який посвідчено приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу, власником вказаного нерухомого майна стало ТОВ «Столицяінвест 2008». Право власності зареєстровано 08.1 1.2017 року в 18:35:47 годин, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502 приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу;

21.11.2017 року на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна (нотаріальний бланк НМХ 177643), який посвідчено приватним нотаріусом Чуловським В.А. Київського міського нотаріального округу, власником вказаного нерухомого майна став ОСОБА_3 . Підставою для оформлення права власності є договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Столицяінвест 2008», серія та номер: реєстровий номер 27210, виданий 20.11.2017 року, видавник: приватний нотаріус Чуловський В.А. Київського міського нотаріального округу; заява про вихід з товариства, серія та номер НМХ 177642, реєстровий номер 27262, видана 21.11.2017 року, видавник: приватний нотаріус Чуловський В.А. Київського міського нотаріального округу; Протокол загальних зборів, серія та номер 4, виданий 21 листопада 2017 року, видавник TGB «Столицяінвест 2008», технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.1 1.2017 року, видавник: Чернівецьке міське комунальне бюро технічної інвентаризації, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна від 30.05.2019 №168615784.

Вказане відчуження відбулось без узгодження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк», який є єдиною посадовою особою, яка має повний обсяг повноважень щодо здійснення будь-яких цивільно-правових угод по відчуженню рухомого та нерухомого майна, майнових прав відповідно чинного законодавства України.

Відчуження нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром проводилось при наявності попереднього договору від 22.09.2015 року, укладеного між ПАТ «Укрінбанк» та ОСОБА_4

08.1 1.2017 року ТОВ «Столицяінвест 2008», без укладання будь-якої цивільно-правової угоди, незаконно отримала у власність спірну нежитлову будівлю, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуковський незаконно, без наявних правових підстав, здійснені державну реєстрацію права власності.

21.11.2017 року посадові особи ТОВ «Столицяінвест 2008», передали у власність (відчужили) ОСОБА_3 спірну нежитлову будівлю, який здійснив державну реєстрацію права власності за допомогою реєстратора ОСОБА_8 , комунальне підприємство «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу».

Враховуючи зазначені вище положення законодавства, досліджені у сукупності докази, суд вважає, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» не є набувачем всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», оскільки відсутні будь-які докази на підтвердження переходу до ПАТ «Українська інноваційна компанія» прав та обов`язків саме банківської установи - ПАТ «Укрінбанк» згідно із законодавчо встановленою процедурою.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 року по справі №910/8117/17, у якій зазначено, що …така юридична особа не могла в порядку, передбаченому діючим законодавством, набути необхідної цивільної дієздатності, бути учасником цивільно-правових відносин, зокрема укладати правочини щодо відчуження нерухомого майна, на яке у неї не було набуто право власності в порядку встановленому законом.

Посилання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Бабійчук А. про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права є безпідставним, з огляду на наступне..

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

У відповідності до ч. 2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Окрім цього, у відповідності до положень ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз. п. 5 постанови від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів* недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правовику Недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину,, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Як визначено законодавцем, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. З ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до частини 2 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

Таким чином, визнання судом недійсними правочини по відчуженню майна ПАТ «Укрінбанку» дозволить забезпечити включення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» такого майна до ліквідаційної маси ПАТ «Укрінбанк» для задоволення вимог кредиторів банку, в порядку черговості, передбаченої ст.. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в процедурі ліквідації.

Окрім наведеного, суд з урахуванням з`ясованих в судовому засіданні обставин справи та досліджених у їх сукупності доказів, вважає, що посилання представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката Бабійчук А. про неможливість захисту інтересів позивача, у зв`язку з припиненням попереднього договору є безпідставним, оскільки сторонам за укладеним попереднім договором надається чинним законом право укласти основний договір купівлі-продажу на обумовлених ним умовах, що вони мають бажання в майбутньому виконати умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Згідно до вказаного Закону - державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно», документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державним реєстратором Чуловським В.А. були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі відповідні зміни до статуту та зареєстровано нового керівника юридичної особи - ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Разом з тим, оскільки такі дії були здійснені поза межами порядку, встановленому законодавством для банківських установ, такі дії не призвели до наслідків дієздатності юридичної особи ПАТ «Українська інноваційна компанія», оскільки діюче законодавство не передбачає самостійного позбавлення банківського статусу.

Також, приватним нотаріусом Чуловським В.А. у розділі підстава виникнення права власності зазначено посилання на технічний паспорт від 23.11.2017 року, разом з тим не міститься посилання на оцінку майна відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», оскільки, згідно ч.1 ст. 66 та ст. 139 ГК України, майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства, а за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Таким чином, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, а також майно у натуральній формі, повинна відповідати дійсної (ринкової) вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. При цьому, при виплаті частки при виході із товариства ОСОБА_3 частка в натуральній формі у вигляді нерухомого майна не оцінювалась відносно дійсної (ринкової) вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у ст.47 Закону України «Про нотаріат ". або містять відомості, передбачені ч.3 ст.47 зазначеного Закону.

Аналогічні норми містить ст.49 Закону України «Про нотаріат». 11.1 гл.8 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Згідно з пунктом 53 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, який був чинний на час здійснення державної реєстрації, для проведення державної реєстрації права власності з передачею у власність фізичним та юридичним особам об?єктів нерухомого майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: у разі ліквідації юридичної особи - ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмову заяву таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу щодо подальшого використання зазначеного майна.

За змістом частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції чинній на час державної реєстрації права власності, (далі - Закон) запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, записів про проведену державну реєстрацію прав. Чинним законодавством передбачене право оспорити в суді рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, пред?явивши позов до органу державної реєстрації.

Відповідно до частини п?ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Частиною дванадцятою статті 111 ЦК України передбачено, що майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов?язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

За змістом п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою не тільки для здійснення державної реєстрації права власності на майно за власником, але також і для скасування попередньої реєстрації.

Згідно ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав. Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв`язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ. Видача свідоцтва про право власності передбачена п. 6, що регулює оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об`єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв. З аналізу вказаних норм вбачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права. Свідоцтво ж про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Наведеним вище спростовуються доводи представника відповідача ОСОБА_9 , адвоката Бабійчук А.

З огляду на те, що позивач не може реалізувати своє право власності на спірне майно у зв`язку з існуванням документів, що посвідчують таке право за іншою особою - відповідачем, то права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб, що визначено останнім, а саме шляхом визнання недійсними свідоцтва про право власності. При цьому порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту відповідно до статті 16 ЦК України, за частиною третьою якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дане вбачається з правових позицій в постановах від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі №916/641/18.

Верховний Судом також враховано, що відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент видачі оскаржуваного свідоцтва) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається у разі виділення окремого об`єкта нерухомого майна зі складу об`єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об`єктів. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент ухвалення одержуваних рішень) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Крім того, ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 915/1844/18 зазначено, що «отже, як підставно зазначили суди попередніх інстанцій, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких, згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проводиться державна реєстрація права власності, яке вони посвідчують, а визнання недійсним і скасування свідоцтв про право власності на майно має на меті захист прав позивача на земельну ділянку, на якій це майно розміщене з порушенням положень закону. За наведених мотивів суд відхиляє посилання на неправильно обраний позивачем спосіб захисту, враховуючи, що скасування тільки свідоцтв про право власності не призведе до поновлення порушеного права».

ВС зазначив, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 23 цього Закону, до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі -- ЄСІ як джерело права. У свою чергу, стаття 18 Закону № 3477-IV визначає порядок посилання Конвенцію та практику ЄСПЛ, тобто відповідно до статті 1 цього Закону - практику ЄСПЛ Європейської комісії з прав людини. ЄСПЛ за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до і прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфу 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав - учасниць.Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мг тлумачитися на користь невладного суб`єкта.Іншим важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Т справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий націоналі законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на при верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, с повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".Крім того, у справі Camberrow ММ5 AD against Bulgaria ЄСПЛ зазначив: "Суд також нагадує, що зневажання правосуб`єктності компанії стосовно того питання, чи є вона "особою", безпосередньо постраждала, буде виправданим лише за виняткових обставин, зокрема, коли прямо встановлено, що для компанії є неможливим звернення до суду через органи, створені: з її статутом, або - у випадку ліквідації або банкрутства - через їі ліквідаторів або конку керуючих (справа Agrotexim and Others v. Greece).

За таких обставин ЄСПЛ вважає, що через конфлікт інтересів між "ДКБ АД" та його спеціальними керуючими і конкурсними керуючими для самого банку було неможливо подати позов до Більше того, ЄСПЛ нагадує, що заявник володів суттєвою часткою участі у розмірі 98 % у бані діяв з веденням частини своєї діяльності через банк і, таким чином, мав пряму осс зацікавленість у предметі заяви (справа G.J. v. Luxembourg).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення (частина десята статті 154 ЦПК України). Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, п`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Порядок та підстави скасування зустрічного забезпечення встановлено статтею 155 ЦПК України, частинами четвертою, п`ятою якої передбачено, що зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані законом інтереси якої порушуються у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову. За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Згідно п. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Висновки На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 15, 16, 203, 215, 234 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 76-81, 133, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» (місце знаходження: м. Київ вул. Січових Стрільців, 17) про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю - задовольнити.

Визнати недійсним правочин, укладений 08 листопада 2017 року, на підставі акту прийому передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ) укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008», зареєстрований в реєстрі під №№26312, 26313; посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем.

Визнати недійсним правочин, укладений 21 листопада 2017 року, на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ) укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест - 2008», зареєстрований в реєстрі під № 27367 (серія і номер НХМ 177643) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ), проведену 08 листопада 2017 року о 18:35:47 годині, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502, зареєстровано в реєстрі за №26312, 26313 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, , загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ), здійснену 28 листопада 2017 року о 08:08:52 годин, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750 реєстратором Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу», Чернівецька область Жар Іллєю Георгійовичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008» (місце знаходження: м. Київ вул. Пироговського, 19 корп.6, код ЄДРПОУ: 4171358203110) та ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» (місце знаходження: м. Київ вул. Січових Стрільців, 17) - судові витрати, - по 1536,50 грн. в рахунок повернення сплаченого судового збору, документально підтвердженого квитанцією 5006331 від 15.10.2019 року.

Після набрання чинного рішення суду, скасувати забезпечення позову за ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.10.2019 року про накладення арешту на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, , загальною площею 277,95 кв.м. ( АДРЕСА_6 ).

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Учасники процесу, які не були присутні при проголошенні судового рішення мають право на його оскарження в той же термін з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 06.02.2022 року.

Суддя Слободян Г.М.