Справа № 2а-36/08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    20 березня 2009 року       11 година 00 хвилин                    м. Кіровське

Кіровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді                                            Назаренко Г.В.

при секретарі                                                             Крамар В.М.

за участю позивача                          ОСОБА_1

представника позивача                      ОСОБА_2,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського міського суду Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради про визнання відмови відповідача виплатити одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильській катастрофи, в розмірі, встановленому ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи” неправомірними, стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації внаслідок інвалідності, -

ВСТАНОВИВ:

    2 березня 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом Ш групи з 1 грудня 2008 року, яка йому встановлена внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і виконанням обов’язків військової служби, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП (далі – Закон № 796-ХП) має право на одноразову компенсацію шкоди в розмірі 30 мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності, однак відповідачем така допомога йому призначена в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю.

    Представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі усної заяви довірителя, підтримав позовні вимоги повністю і суду пояснив, що Закон № 796-ХП визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, статтею 48 якого встановлено право особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на отримання одноразової компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат як інваліду Ш групи на момент встановлення інвалідності. Посилаючись на пріоритетність Закону № 796-ХП над нормативними актами, прийнятими Кабінетом Міністрів України, просив стягнути на користь позивача суму одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 18150 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 грудня 2008 року.    

     Відповідач про дату, час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, його представник в судове засідання не прибув, до початку судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності і проханням відмовити в позові з підстав, зазначених в запереченнях проти адміністративного позову.

    В запереченнях проти адміністративного позову відповідач посилається на правомірність призначення позивачеві одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильській катастрофи, в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 грудня 1996 року № 28, що дорівнює 189,60 грн., просить в задоволенні позову відмовити повністю.

    Заслухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові докази у справі, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлені такі факти та відповідно до них правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Кіровської міської ради як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з 1 грудня 2008 року з інвалідом Ш групи у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і виконанням обов’язків військової служби (а.с.4).

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст. 48 Закону № 796-ХП одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується інвалідам Ш групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. При цьому виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника (ч.3 ст. 48 Закону № 796-ХП).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими текст статті 48 Закону № 796-ХП викладено в новій редакції, що  визначала виплату одноразової компенсації в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними з дати ухвалення рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 із змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562, розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,  інвалідам Ш групи установлений в 189,60 грн. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 грудня 1996 року № 28 затверджене Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям за втрату годувальника в розмірі, визначеному вищезазначеною постановою КМУ.  

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31 грудня 1996 року № 28 передбачають умови та порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідам, розмір одноразової компенсації, встановлений цими нормативними актами, суперечать розміру одноразової компенсації, обчисленого згідно абз.4 ч.1 ст. 48 Закону № 796-ХП. Законом, яким встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік, ніяких обмежень щодо застосування в розрахунках одноразової компенсації за шкоду, заподіяну інвалідам, мінімальної заробітної плати не встановлено. Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню абз.4 ч.1ст.48 Закону № 796-ХП, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28 грудня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати на 1 грудня 2008 року встановлений в 605 гривен.

Пунктом 1 та 6 ст.92 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлюється законами України.

Ст.22 Конституції України передбачено, що звуження змісту та обсягу прав громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

За таких обставин суд приходить до висновку, що  позивач має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду Ш групи, виходячи з розміру мінімальної заробітної, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання Державою прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та з урахуванням вимог Законів України, перелічених вище,  відповідач зобов’язаний сплатити позивачу одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну його здоров’ю, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент встановлення інвалідності, і його відмова призначити та виплати таку компенсацію в розмірі меншому, ніж встановлено Законом № 796-ХП, є такою, що суперечить чинному законодавству, а тому незаконними.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності, на користь позивача підлягає стягненню одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 18150 грн. (605 грн. х 30), де 605 грн. – мінімальна заробітна плата на 1 грудня 2008 року.

Згідно ст.63 Закону № 796-ХП виплати, пов’язані з його реалізацією, здійснюються за рахунок державного бюджету.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 8, 19 ч.2, 22, 92, п.3 ст.116 Конституції України,  ст.ст. 48, 62, 63, 70, 71  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП,  рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28 грудня 2007 року,  постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836,  постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14 квітня 1997 року № 28, керуючись ст.ст.2, 4, 8, 11, 17, 104, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити повністю.

    Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення  Кіровської міської ради виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильській катастрофи, в розмірі, встановленому ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи”, неправомірною.

    Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської міської ради на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильській катастрофи, в розмірі 18150 (вісімнадцяти тисяч ста п’ятидесяти) гривень за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 березня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 березня 2009 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ч.3 ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: