П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 766/7134/17

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року (суддя Пекній А.С., м. Херсон, повний текст рішення складений 15.09.2021) по справі за адміністративним позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Новабудова", треті особи: Херсонська міська рада в особі відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб, Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, Управління містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонська міська рада, ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2017 року Управління ДАБК ХМР звернулося до адміністративного суду з позовом до ТОВ "ТД "Новабудова", в якому, з урахування уточнень, просило зобов`язати відповідача привести у первісний стан об`єкт за адресою м. Херсон, вул. Преображенська, 49, літ. А, шляхом знесення самовільно побудованих 7 та 8 поверхів.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року у задоволенні позову Управління було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Управління ДАБК ХМР подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

На думку апелянта суд першої інстанції з надмірним формалізмом підійшов до питання передчасності звернення позивача до суду з даним позовом, залишивши поза увагою факт самочинного будівництва, істотність порушення відповідачем вимог будівельного законодавства, а також те, що до теперішнього часу об`єкт будівництва не приведений у відповідність до вимог містобудівного законодавства, при цьому відповідач не скористався такою можливістю протягом 4 років розгляду даної справи.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ТД "Новабудова" на підставі договору купівлі-продажу та поділу нерухомого майна від 24.09.2016 року є власником нежитлових приміщень адмінкорпусу літ."А" загальною площею 1588.47 кв.м., що розміщені за адресою: м. Херсон, вул. Преображенська, 49 та складаються з: приміщення підвалу - №І, площею 17,1 кв.м., №ІІ2 площею 11,0 кв.м., №ІІІ2 площею 11,25 кв.м., №ХХІХ площею 7,1 кв.м., №ХХХІV, площею 16,8 кв.м., №ХХХХІ, площею 4,8 кв.м., №ХХХХІІ, площею 4,8 кв.м., №ХХХХІІІ, площею 4,8 кв.м., №ХХХХ, площею 31,1 кв.м., нежитлові приміщення першого поверху №1, площею 45,9 кв.м., №2, площею 18,27 кв.м., №ІІ площею 17,1 кв.м., №ІІІ, площею 17,0 кв.м., №ХХХХІ, площею 4,8 кв.м., №ХХХХІІ, площею 4,8 кв.м., №ХХХХІІІ, площею 4,8 кв.м., приміщення другого поверху: №1-40 кв.м. та №3 - 81,9 кв. м., приміщення третього поверху, приміщення четвертого поверху, приміщення п`ятого поверху, приміщення шостого поверху.

Будівля знаходиться в комплексній охоронній зоні історичного ареалу міста, яка визначена науково-проектною документацією "Історико-архітектурний опорний план, межі і режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів м. Херсона", затвердженою рішенням Херсонської міської ради від 20.02.2015 року №1724 та наказом Міністерства культури України від 12.06.2013 року №514, позначена у згаданому "Історико-архітектурному опорному плані" як дисгармонійна, позаяк збудована за радянських часів без урахування особливостей історичної забудови.

На підставі звернення Херсонського регіонального відділення асоціації міжнародного співробітництва від 06.03.2017 року заступнику начальника УДАБК Херсонської міської ради видано направлення від 13.03.2017 року №15 для проведення позапланової перевірки виконання будівельних робіт за адресою вул. Преображенська (Декабристів), 49 в м. Херсоні.

Того ж дня вказаною посадовою особою без присутності суб`єктів містобудування було проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 13.03.2017 року, за змістом якого перевіркою встановлено проведення позивачем будівельних робіт з надбудови шостого поверху над існуючою шестиповерховою будівлею за відсутністю дозвільних документів, що є порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 25 Закону України "Про основи містобудування" та пункту 1.7 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

На підставі вказаного акту перевірки Управлінням складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.03.2017 року, яким зафіксовано правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", винесено припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.03.2017 року, яким забудовника зобов`язано привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства (оформити право на виконання будівельних робіт в установленому порядку або привести об`єкт будівництва у первісний стан) до 13.04.2017 року, та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2017 року, яким забудовника - ТОВ "ТД "Новабудова" зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт.

Відомості щодо вручення або надсилання на адресу ТОВ "ТД "Новабудова" вищеперелічених акту, приписів і протоколу у справі відсутні, позивач відповідних доказів не надав.

21 березня 2017 року Управлінням прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №6/393/01-22, якою ТОВ "ТД "Новабудова" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144 000 грн.

Для перевірки виконання приписів від 13.03.2017 року УДАБК Херсонської міської ради наказом від 14.04.2017 року №31 призначило позапланову перевірку на об`єкті "Реконструкція нежитлових приміщень будівлі по вул. Преображенська, 49 в м. Херсоні (замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Торговий дім "Новабудова)".

На підставі цього наказу головному спеціалісту УДАБК Херсонської міської ради видано направлення від 14.04.2017 року №4/11 на проведення позапланової перевірки.

Того ж дня вказаною посадовою особою без участі суб`єктів містобудування проведено позапланову перевірку та складено акт від 14.04.2017 року з висновками про порушення ТОВ "ТД "Новабудова" вимог частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частини 14 постанови КМУ від 23.05.2011 року №553, оскільки будівельні роботи не припинено, обсяг виконаних будівельних робіт з реконструкції п`ятиповерхової будівлі збільшився - розпочаті роботи з мурування сьомого поверху, а на шостому поверсі проведено заповнення віконних прорізів віконними блоками, при тому, що дозвільні документи на право виконання будівельних робіт відсутні.

У зв`язку з цим УДАБК Херсонської міської ради внесло ТОВ "ТД "Новабудова" припис від 14.04.2017 року про усунення виявленого порушення у строк до 15.05.2017 року, а саме привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом оформлення права на виконання будівельних робіт або приведення об`єкта будівництва у первісний стан, а також припис від 14.04.2017 року про зупинення будівельних робіт.

Також були складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2017 року, з висновками про порушення ТОВ "ТД "Новабудова" вимог частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", частини 14 постанови КМУ від 23.05.2011 року №553 у вигляді невиконання приписів від 13.03.2017 року про зупинення виконання будівельних робіт та про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відомості щодо вручення або надсилання на адресу ТОВ "ТД "Новабудова" вищеперелічених акту, приписів і протоколу у справі відсутні, позивач відповідних доказів не надав.

На підставі вказаних протоколів від 14.04.2017 року постановами УДАБК Херсонської міської ради від 25.04.2017 року №20/497/01-22 та №20/498/01-22 ТОВ "ТД "Новабудова" визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацами 2 та 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" і накладено штрафи в розмірі 16 000,00 грн. та 28 800,00 грн., відповідно.

3 травня 2017 року ТОВ "ТД "Новабудова" подана Декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень будівлі літ. "А" за адресою АДРЕСА_1 під житлові квартири, яка того ж дня зареєстрована УДАБК Херсонської міської ради за №ХС083171231492.

З метою перевірки достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.05.2017 року, УДАБК Херсонської міської ради видало наказ від 04.05.2017 року №38 "Про проведення позапланової перевірки" та направлення від 10.05.2017 року №19 для проведення позапланової передвіки.

За результатами перевірки працівниками управління 15 травня 2017 року складено акт, у висновках якого вказано на те, що представники підприємства у встановлений час на об`єкт не з`явились, в декларації про початок будівельних робіт вказано "Реконструкція власних приміщень будівлі літ "А" за адресою м. Херсон, вул. Преображенська, 49 під житлові квартири", однак вказується реконструкція восьмиповерхової будівлі, в той час, як позивач є власником тільки шестиповерхової будівлі, попередніми перевірками встановлено проведення будівельних робіт з надбудови ще двох поверхів, на момент перевірки будівельні роботи не припинені і обсяг будівництва збільшився. В декларації головним інженером проекту вказаний ОСОБА_2 , однак останній пояснює, що ні якого відношення до цього будівництва не має. Інженером з технічного нагляду вказано ОСОБА_3 , однак останній в заяві пояснив, що не має ніяких договірних відносин з замовником. Отже, на думку перевіряючих, забудовником порушено частину восьму статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (недостовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт).

На підставі виявлених порушень посадовими особами Управління складений припис від 15.05.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вказано до 10.07.2017 року привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства

Також 15 травня 2017 року посадовими особами УДАБК Херсонської міської ради складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначені вищенаведені порушення.

У зв`язку з відсутністю представників забудовника під час перевірки, акт, припис та протокол були направлені на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією.

26 травня 2017 року начальник УДАБК Херсонської міської ради розглянув матеріали про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 15.05.2017 року, припис від 15.05.2017 року, протокол від 15.05.2017 року) та прийняв постанову №25/593/01-22 про визнання ТОВ "ТД "Новабудова" винним у вчинення правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та наклав штраф у розмірі 144 000грн..

З урахуванням виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності, начальником УДАБК Херсонської міської ради прийнято наказ №43 від 15.05.2017 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, поданої замовником ТОВ "ТД "Новабудова" і зареєстрованої за №ХС 083171231492, про що повідомлено Товариство листом №559/01-22 від 16.05.2017 року

В ході судового розгляду судом першої інстанції з`ясовано, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію 23.10.2019 року за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення №27 площею 51,4 кв.м., яке знаходиться на 8 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1946824165101, індексний номер рішення про державну реєстрацію 186427689.

Також судом встановлено, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі №766/5683/17 за позовом ТОВ "ТД "Новабудова" до УДАБК Херсонської міської ради, визнано протиправними та скасовано постанову УДАБК Херсонської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №6/393/01-22 від 21.03.2017 року, якою ТОВ "ТД "Новабудова" було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а також приписи про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.03.2017 року, яким забудовника зобов`язано привести об`єкт будівництва у відповідність до вимог містобудівного законодавства (оформити право на виконання будівельних робіт в установленому порядку або привести об`єкт будівництва у первісний стан) до 13.04.2017 року, та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 13.03.2017 року, яким забудовника - ТОВ "ТД "Новабудова" зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт.

Цими судовими рішеннями установлені обставини суттєвого порушення посадовими особами УДАБК Херсонської міської ради установленої законодавством процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також обставини того, що функції замовника будівництва за вказаною адресою здійснює ОСОБА_4 на підставі укладених нею з ТОВ "ТД "Новабудова" договорами від 01.09.2016 року про спільну участь у будівництві та передачу функцій замовника та про оренду нежитлового приміщення адміністративного корпусу літ. "А" загальною площею 1797 кв.м. по АДРЕСА_1 строком на 12 місяців.

Крім цього, постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 листопада 2017 року у справі №766/12755/17 за позовом ТОВ "ТД "Новабудова" до УДАБК Херсонської міської ради визнано протиправними і скасовано припис про усунення порушень від 15.05.2017 року, виданий ТОВ "ТД "Новабудова", наказ УДАБК Херсонської міської ради про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ХС 083171231492 від 03.05.2017 року, та постанову №25/593/01-22 від 15.05.2017 року УДАБК Херсонської міської ради щодо накладення на ТОВ "ТД "Новабудова" штрафу в розмірі 144 000 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року у справі №766/12755/17 скасовано вказане судове рішення та у задоволенні позову ТОВ "ТД "Новабудова" відмовлено.

Постановою суду апеляційної інстанції у вказаній справі установлені обставини додержання УДАБК Херсонської міської ради порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю при проведенні 15 травня 2017 року позапланової перевірки, порядку притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та процедури скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

З посиланням на те, що проведеними 13 березня 2017 року та 14 квітня 2017 року перевірками установлено факти здійснення ТОВ "ТД "Новабудова" самочинного будівництва (виконання будівельних робіт без оформлення дозвільних документів на їх виконання) та невиконання припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, УДАБК Херсонської міської ради на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 26.04.2017 року звернулось до суду із позовом про зобов`язання привести об`єкт будівництва у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих поверхів (без деталізації, яких саме поверхів).

15 грудня 2020 року, в ході підготовчого провадження у цій справі, позивачем змінено позовні вимоги, а саме в підставах позову УДАБК Херсонської міської ради посилається на проведену 15.05.2017 року позапланову перевірку та її результати, у тому числі установлені постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 року у справі №766/12755/17 обставини, а предметом позову слугує вже приведення у первісний стан об`єкта за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільно збудованих 7 та 8 поверхів.

Заявою від 18.05.2021 року позивач знов уточнив позовні вимоги, зазначивши, що привести у первісний стан слід об`єкт за адресою АДРЕСА_1 ) шляхом знесення самовільно збудованих 7 та 8 поверхів, власником якого є ТОВ "ТД "Новабудова".

Відповідач відзив не подав, натомість 12.08.2021 року надав письмові пояснення, за змістом яких уважає позов поданим передчасно, оскільки позивачем не дотримані вимоги частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унаслідок звернення до суду до закінчення строку виконання припису про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, скасування в судовому порядку припису від 13.03.2017 року, не встановлення неможливості перебудови об`єкту та відсутності порушених прав та інтересів будь-яких осіб.

Згідно з усними поясненнями представників відповідача та третьої особи на стороні відповідача, знесення самочинного будівництва неможливе без невиправданого втручання, порушення права власності ОСОБА_1 та інших осіб на житло.

Представник третьої особи на стороні відповідача також вказує, що позивачем не надано доказів того, який первісний стан мала будівля до здійснення відповідачем будівельних робіт і до якого вимагає привести у відповідність позивач. Зазначає, що ОСОБА_5 з 23.10.2019р. є власником об`єкта нерухомого майна, яке має бути знесено, однак до нього жодних позовних вимог не заявлено і він не є співвідповідачем у справі. Відтак вважає, що без попереднього позбавлення ОСОБА_1 в установленому законодавством порядку права власності на нерухоме майно неможливо вирішувати питання про знесення самочинно побудованого об`єкту.

Позивач у додаткових письмових поясненнях вказує, що приписами від 13.03.2017 року та від 14.04.2017 року відповідача було зобов`язано усунути порушення містобудівного законодавства, а проведеною 15.05.2017 року перевіркою встановлено, що вимоги згаданих приписів не виконано. Управлінням 15.05.2017 року знову видано припис про зобов`язання відповідача усунути порушення, проте протягом усього часу, поки ця справа перебувала у суді, припис від 15.05.2017 року також залишається невиконаним, а відтак позов підлягає задоволенню. Також позивач заперечує доводи відповідача про передчасність звернення до суду, указуючи, що на момент звернення до суду припис від 13.03.2017 року був чинним і не скасованим судом, посилання в заяві про зміну позову на припис від 15.05.2017 року не є зміною підстав позову, а лише доповнює раніше викладені у позовній заяві обставини новими обставинами.

Позивач заперечує і доводи третьої особи на стороні відповідача щодо порушення його права власності у разі прийняття рішення про знесення самочинно побудованого об`єкта у цій справі, указуючи, що реєстрація права власності на самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного, а проведена державна реєстрація права власності без наявності документа про введення об`єкта будівництва в експлуатацію не має самостійного значення щодо підстав виникнення права власності.

Додатково зазначає, що спірна будівля розташована в комплексній охоронній зоні історичного ареалу міста Херсона і будь-які будівельні роботи у ній неможливі без погодження з органом охорони культурної спадщини, тобто з Управлінням містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації. Останнє ж ніяких погоджень на будь-які будівельні роботи відповідачу не надавало.

Представник позивача наголошує на тому, що перевірка наявності підстав для звернення до суду саме на час подання даного позову та врахування того, що ці підстави виникли вже в ході розгляду справи, є надмірним формалізмом, який є неприпустимим згідно із судовою практикою.

Відмовляючи в задоволенні позову Управління ДАБК ХМР суд першої інстанції виходив з того, що на момент подачі цього позову у позивача ще не виникло право на звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, позаяк не сплив строк для виконання припису від 14.04.2017р. і не утворилась вся передбачена частиною першою статті 38 Закону №3038-VI сукупність юридичних фактів, які повинні передувати пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що матеріали позапланових перевірок містять численні розбіжності щодо об`єкту самочинного будівництва (кількості поверхів, добудованих без оформлення права на виконання будівельних робіт) та поверховості будівлі до здійснення відповідачем будівельних робіт, тому зазначив, що позивач не обмежений у праві провести у встановленому законодавством порядку захід державного архітектурно-будівельного контролю, і якщо в ході його здійснення буде виявлено факт самочинного будівництва, внести відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та, у разі його невиконання - звернутись до суду із позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, оскільки у такому випадку буде наявна сукупність усіх юридичних фактів, які надають позивачу право звертатись до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи із меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

Так, у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви №29458/04 та №29465/04).

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень, у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на помилковості поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, зазначаючи, що визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанови від 30 січня 2020 року у справі №817/623/18, від 03 лютого 2021 року у справі №804/4362/18, від 17 лютого 2021 року у справі №821/669/17, від 21 вересня 2021 року у справі №905/2030/19).

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим є, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин одна щодо іншої не є рівноправними і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншій стороні певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Ці функції суб`єкт владних повноважень повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина перша статті 393 ЦК України).

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

При вирішені даної справи колегія суддів враховує, що на момент звернення УДАБК до суду з адміністративними позовом про зобов`язання ТОВ "ТД "Новабудова" привести у первісний стан об`єкт за адресою м. Херсон, вул. Преображенська, 49, літ. А, шляхом знесення самовільно побудованих 7 та 8 поверхів, було здійснене на виконання владних управлінських функцій та спрямоване на захист публічного інтересу.

Між тим як встановлено судом першої інстанції, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію 23 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення №27 площею 51,4 кв.м., яке знаходиться на 8 поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1946824165101, індексний номер рішення про державну реєстрацію 186427689.

При цьому Управління ДАБК не визнає за ним такого права.

На переконання колегії суддів наведене свідчить, що даний спір за своїм змістом є цивільно-правовим, оскільки стосується речового права третьої особи щодо здійснення ним права власника житлового приміщення, яке заперечується позивачем, що виключає його розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції розглянув дану справу з порушенням правил предметної юрисдикції, тому ухвалене в цій справі рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження в ній.

Відтак, апеляційна позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 238, 239, 292, 310, 315, 319 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року - скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз`яснити Управлінню з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, що даний спір віднесений до юрисдикції цивільного або господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 28 лютого 2022 року.