Справа № 461/1444/22

Провадження № 1-кп/461/370/22

      УХВАЛА

23.03.2022 року, Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Диківка Знам`янського району Кіровоградської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, та маючого на утриманні двох малолітніх дітей,-

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000014 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлене та надано суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів. Подане клопотання мотивував тим, що у період з грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у м. Кропивницький, діючи умисно, з корисливих мотивів, лояльно ставлячись до діяльності влади та спеціальних служб Російської Федерації по відношенню до України, надавав представникам спеціальних служб Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Прокурор зазначив, що станом на день розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Сукупність зазначених ризиків свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовільнити.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, просили врахувати, що в нього є двоє малолітніх дітей, про яких йому слід піклуватись. Просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що 28.02.2022 о 10 год. 36 хв. ОСОБА_4 затриманий на підставі п. 1 ч. 2 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

01.03.2022 у встановлений законом строк ОСОБА_4 , повідомлено про те, що він підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.

Постановою прокурора 01.03.2022 на підставі вимог ст. 615 КПК України підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, тобто до 29.03.2022.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у даному кримінальниму провадженні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні докзами, на які посилається сторона обвинувачення, а саме:

-даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 , який вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, дав показання по суті підозри;

-даними протоколу огляду електронних почтових скриньок, якими користується ОСОБА_4 ;

-даними протоколів обшуків, під час яких, вилучені предмети та речі, які вказують про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;

-даними протоколів допиту свідків, які підтверджують факти надання ОСОБА_4 іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;

- даними протоколу огляду руху коштів по банківському картковому рахунку, яким постійно користувався ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).

Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) – (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, на думку суду обвинувачений ОСОБА_4 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про існування вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за які законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 має стійкі зв`язки з представникам спецслужб РФ, які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_4 має можливість виїхати до тимчасово окупованих території України, де буде переховуватись від суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Про існування вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 , як співробітник правоохоронного органу спеціального призначення, обізнаний з формами та методами слідчої та оперативно-розшукової діяльності, має зв`язки з представниками правоохоронних органів, які за його вказівками можуть здійснювати протиправний вплив на свідків, може впливати у будь-який спосіб на свідків, які на цей час в судовому засіданні не допитані, з метою можливого викривлення ними фактів у показах, наданих під час проведення допитів під час досудового розслідування, в тому числі особи, які надавали ОСОБА_4 відомості в оборонній сфері;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про існування вказаного ризику свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи колишнім працівником СБ України, маючи стійкі зв`язки з представникам спецслужб РФ, які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, може повідомити про факти виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, щоб в подальшому перешкоджати судовому розгляду, шляхом незаконно впливу на учасників судового розгляду;

-може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Про існування вказаного ризику свідчить те, що метою вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є надання представникам спецслужб РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та встановлено, що ОСОБА_4 для представників спецслужб РФ планував продовжити надання таємної та службової інформації в оборонній сфері, за що отримав від останніх грошові кошти, однак, на теперішній час передання інформації не відбулося, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи, що представники спецслужб РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для передання представникам спецслужб РФ вказаної інформації, або ж взагалі перехід на бік ворога.

Сукупність наведених ризиків свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

На підставі вищевикладеного, та того факту що Указом Президента №64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який був продовжений, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слід визначити обвинуваченому заставу в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 000 911 гривень, оскільки саме така застава, на думку суду, буде достатньою для того, щоб забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Також, судом враховується, що кримінальне правопорушення, в якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 віднесене кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів, несе високу суспільну небезпеку та негативні наслідки для громадянського суспільства, а також можливість настання ризиків, пов`язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Тому, розмір застави визначається судом у максимально визначеному кримінальним законом розмірі.

Такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

       Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 22 травня 2022 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу, в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 000 911 грн., та у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Кропивницький, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя         ОСОБА_1