Справа № 352/540/19

Провадження № 22-ц/4808/168/22

Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Тисменицького районного суду, ухвалене суддею Хоминець М.М. 15 вересня 2021 року в м. Івано-Франківську, повний текст якого виготовлено 20 вересня 2021 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) для населення АТ «Прикарпаттяобленерго» в особі Лисецького РЕМ надавало електричну енергію ОСОБА_3 за особовим рахунком № НОМЕР_1 та Договором про користування електричною енергією від 10.01.2016 року, згідно якого остання як основний квартиронаймач (власник) зобов`язана сплачувати за електроенергією згідно тарифів.

Правилами користування електричною енергією для населення, які були чинними на момент виникнення заборгованості, розрахунки населення за спожиту електроенергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку (п. 19). Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата протягом розрахункового періоду вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (п. 20).

Однак незважаючи на наведені вимоги ОСОБА_3 не проводила своєчасно та в повному обсязі розрахунки за спожиту електроенергію. Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 21.12.2017 року її заборгованість за спожиту електроенергію становила 21078,01 грн. Даний акт підписано представником (дочкою) відповідача. Крім того 22.12.2017 року від представника відповідача надійшла заява про реструктуризацію заборгованості на шість місяців, на підставі якої було укладено додаткову угоду про порядок погашення заборгованості №29026882 від 22.12.2017 року. Проте на виконання цієї угоди було здійснено тільки два платежі 22.02.2017 року та 17.01.2018 року.

Станом на 01.05.2018 року заборгованість відповідача за спожиту електроенергію становила 37385,65 грн. за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року, яка була стягнута судовим наказом Тисменицького районного суду від 19.07.2018 року. У день видачі судового наказу відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 14052,00 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2018 року судовий наказ від 19.07.2018 року скасовано.

У зв`язку з непроведенням своєчасного та в повному обсязі розрахунку за спожиту електроенергію станом на 01.11.2018 року заборгованість становить 23333,65 грн. за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року.

Вказану суму боргу позивач просить стягнути з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн. та витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 3900 грн.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 09.12.2019 року провадження у справі було зупинено до залучення правонаступника померлої відповідачки ОСОБА_3 , а ухвалою 21.09.2020 року - поновлено.

Ухвалами Тисменицького районного суду від 21.09.2020 року, від 09.11.2020 року провадження у справі поновлено; витребувано у приватного нотаріуса Тисменицького районного нотаріального округу Секрети І.І. засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Тисменицького районного суду від 10.12.2020 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.04.2021 року, залучено до участі у справі правонаступників померлої відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» 23333 грн. 65 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» по 2910 грн. 50 коп. судових витрат з кожного.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 29.11.2021 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року залишено без задоволення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на заочне рішення Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року. Вважають дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного дослідження обставин справи.

Зазначають, що відповідачі не були повідомлені про перерозподіл справи та не отримували ухвали суду про призначення справи до розгляду по суті від 26.09.2019 року, а також їм не було відомо про дати та подальший її розгляд. Відповідно, відповідачі були позбавлені можливості подати докази та висловити свої заперечення проти позову, а судом не наведено доказів та фактів їх повторної неявки в судове засідання.

Вважають необґрунтованим призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також безпідставним винесення ухвали суду про зупинення провадження до вступу в справу правонаступника померлої ОСОБА_3 , оскільки з такою заявою до суду вони не зверталися. Витребування копії спадкової справи та встановлення правонаступників вважають самоправством суду.

Також на думку апелянтів позивач не довів, що між ним та відповідачами було укладено договір на споживання електроенергії. Вказують, що судом безпідставно зазначено, що такий договір було укладено між АТ «Прикарпаттяобленерго», правонаступником якого є позивач, в особі Лисецького РЕМ та споживачем ОСОБА_3 , оскільки АТ «Прикарпаттяобленерго» не є правонаступником в особі Лисецького РЕМ, це одна юридична особа, а правонаступником є ТОВ «Прикарпатенерготрейд». Також вказано, що укладено договір на користування електричною енергією, а не на споживання електричної енергії.

Вказує, що 14.05.2020 року АТ «Прикарпаттяобленерго» на підставі Договору про відступлення права вимоги №2019/2256 2019/2678 від 28.12.2019 року відступило ТОВ «Прикарпатенерготрейд» право вимоги на 22810,27 грн.

З огляду на викладене вважають, що судом не встановлені належні сторони справи, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Просять скасувати заочне рішення Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що електропостачання всіх споживачів Тисменицького району здійснювалося філією АТ «Прикарпаттяобленерго» Лисецьким РЕМ. ОСОБА_3 АТ «Прикарпаттяобленерго» в особі Лисецького РЕМ надавало електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 та Договором про користування електричною енергією від 10.01.2016 року. Однак остання належно не здійснювала оплату за спожиту електроенергію, в результаті чого утворилась заборгованість. Також вказує, що суд будь-якої інстанції відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. При цьому до складу спадщини входять всі права та обов`язки спадкодавця на момент смерті. Отже залучення правонаступників судом здійснено відповідно до закону. Щодо обґрунтованості заявлених вимог, то зазначає, що наявність заборгованості підтверджується актом взаємозвірки, додатковою угодою про порядок погашення заборгованості №29026882 від 22.12.2017 року. Щодо участі відповідачів у судових засіданнях, то зазначає, що їм було достовірно відомо про розгляд даної справи, вони оскаржували в апеляційному порядку ухвалу суду від 10.12.2020 року про залучення їх до участі у справі як правонаступників відповідача. Також 19.05.2021 року ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи, про що свідчить її підпис (т. 1, а.с. 209). Призначене на 04.08.2021 року судове засідання відкладене за відповідною заявою відповідачів від 04.08.2021 року, надісланою на електронну адресу суду. Крім того відповідачам було вручені судові повістки на засідання 15.09.2021 року (т. 1, а.с. 232-234). Таким чином твердження апелянтів, що судовий розгляд відбувся без їх відома та участі, і вони були позбавлені права подати свої докази та заперечення, спростовується матеріалами справи. Посилання апелянтів на відступлення права вимоги ТОВ «Прикарпатенерготрейд» є безпідставними, оскільки долучені ними повідомлення надіслані на ім`я ОСОБА_4 , а згідно наданої ТОВ «Прикарпатенерготрейд» інформації від 16.11.2021 року заборгованість ОСОБА_3 , яка виникла за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року у розмірі 23333,65 грн. не була предметом договорів про відступлення права вимоги від 28.12.2019 року, а повідомлення про переуступку боргу та претензія на адресу ОСОБА_4 були надіслані помилково. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.01.2016 року між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» в особі філії «Лисецький РЕМ» та споживачем ОСОБА_3 було укладено Договір про користування електричною енергією №29026882, згідно якого енергопостачальник постачав споживачеві електричну енергію у необхідних обсягах за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язувався оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором (т. 1, а.с. 6-7).

Згідно п. 11 вказаного Договору споживач доручає проводити оплату, одержувати документи, підписувати відомості про зняття контрольних показників, Ати про пломбування засобів обліку та Акти про порушення, інші дії, пов`язані з виконанням прав та обов`язків споживача по даному Договору всім повнолітнім членам сім`ї.

Встановлено також, що ОСОБА_3 не проводила своєчасно та в повному обсязі розрахунки за спожиту електроенергію, у зв`язку з чим станом на 21.12.2017 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 виникла заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 21078,01 грн., про що складено Акт звірки взаєморозрахунків за електроенергію станом на 21.12.2017 року, який підписано представником споживача ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 8).

22.12.2017 року ОСОБА_1 як представник ОСОБА_3 згідно довіреності №782 від 22.10.2014 року подала заяву про реструктуризацію заборгованості у розмірі 21078,01 грн. на шість місяців. Зазначила, що у разі несплати претензій щодо виключення електропостачання мати не буде (т. 1, а.с. 9).

На підставі вказаної заяви між АТ «Прикарпаттяобленерго» та споживачем ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_1 , укладено Додаткову угоду про порядок погашення заборгованості за спожиту електроенергію №29026882 від 22.12.2017 року. Встановлено графік погашення споживачем боргу за спожиту електричну енергію в сумі 21078,01 грн. з 22.12.2017 року по 20.05.2018 року по 3513,00 грн. щомісяця (т. 1, а.с. 10).

Судовим наказом Тисменицького районного суду №352/1407/18 від 19.07.2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго» 37385,65 грн. боргу за спожиту електроенергію (т. 1, а.с. 11).

Цього ж дня ОСОБА_3 погашено частину боргу перед стягувачем в сумі 14052,00 грн., а тому ухвалою Тисменицького районного суду у справі №352/1407/18 від 28.11.2018 року судовий наказ Тисменицького районного суду від 19.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго» 37385,65 грн. боргу за спожиту електроенергію та судових витрат скасовано. Роз`яснено позивачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження (т. 1, а.с. 12).

Згідно наданого позивачем Розрахунку за спожиту електроенергію ОСОБА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.11.2018 року заборгованість споживача становить 23333,65 грн. Абонент відключений з 27.04.2018 року, в лічильнику (т. 1, а.с. 13).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.11.2019 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 91).

Згідно копій матеріалів Спадкової справи №65797080, номер у нотаріуса 42, від 05.05.2020 року спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , є діти померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 114-125).

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суму боргу 23333 грн. 65 коп. за спожиту електричну енергію у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у споживача заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 23333,65 грн. за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як правонаступників померлої ОСОБА_3 .

Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» (чинного на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (чинними на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За змістом статей 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику» цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.

Згідно п.п. 19, 10, 28 Правил користування електричною енергією для населення розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. У разі відсутності у побутового споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Побутовий споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку (п. 42 Правил).

Побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію (п. 48 Правил).

Звертаючись до суду із даним позовом, ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» посилалося на те, що споживач за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі не оплачувала за спожиту електроенергію, внаслідок чого станом на 01.11.2018 року виникла заборгованість в сумі 23333,65 грн. Станом на 27.04.2018 року абонент відключений.

При цьому вказана сума боргу підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за електроенергію станом на 21.12.2017 року, який підписано представником споживача ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 8), заявою ОСОБА_1 як представника ОСОБА_3 від 22.12.2017 року про реструктуризацію заборгованості на шість місяців (т. 1, а.с. 9), Додатковою угодою про порядок погашення заборгованості за спожиту електроенергію №29026882 від 22.12.2017 року, укладеною між АТ «Прикарпаттяобленерго» та споживачем ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_1 , якою встановлено графік погашення споживачем боргу за спожиту електричну енергію в сумі 21078,01 грн. з 22.12.2017 року по 20.05.2018 року по 3513,00 грн. щомісяця (т. 1, а.с. 10), копією судового наказу Тисменицького районного суду №352/1407/18 від 19.07.2018 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Прикарпаттяобленерго» 37385,65 грн. боргу за спожиту електроенергію (т. 1, а.с. 11), ухвалою Тисменицького районного суду у справі №352/1407/18 від 28.11.2018 року, якою скасовано судовий наказ Тисменицького районного суду від 19.07.2018 року у зв`язку з погашенням ОСОБА_3 19.07.2018 року частини боргу перед стягувачем в сумі 14052,00 грн. (т. 1, а.с. 12), розрахунком позивача за спожиту електроенергію, особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.11.2018 року за мінусом сплачених 19.07.2018 року коштів (т. 1, а.с. 13).

Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості, матеріали справи не містять, і апелянтами таких не подано.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Що стосується посилань апелянтів на те, що вони не були повідомлені про перерозподіл справи, не отримували ухвали суду про призначення справи до розгляду по суті від 26.09.2019 року, а також їм не було відомо про дати та подальший її розгляд, тому вони були позбавлені можливості подати докази та висловити свої заперечення проти позову, то такі не заслуговують на увагу.

Так, ОСОБА_1 як представник відповідача ОСОБА_3 брала участь в судових засіданнях, заявляла клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1, а.с. 37-40), заяву про відвід судді (т. 1, а.с. 64-66), повідомлення про смерть її матері - відповідача по справі (т. 1, а.с. 90-91), подавала апеляційну скаргу на ухвалу Тисменицького районного суду від 20.06.2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1, а.с. 49-54).

Повторний автоматизований розподіл справи здійснювався на підставі ухвали суду від 23.09.2019 року за результатом розгляду заяви відповідача про відвід судді (т. 1, а.с. 72-76).

Також ОСОБА_1 отримувала копії ухвал суду від 23.09.2019 року про результати вирішення питання відводу судді та від 26.09.2019 року про призначення справи до розгляду по суті на 31.10.2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 1, а.с. 81, 82), від 09.12.2019 року про зупинення провадження у справі до залучення правонаступника відповідача, про що свідчить її розписка в матеріалах справи (т. 1, а.с. 94).

Крім того ОСОБА_2 05.01.2021 року отримав копію ухвали суду від 10.12.2020 року про залучення його до участі у справі як правонаступника померлої ОСОБА_3 та призначення судового засідання на 17.02.2021 року (т. 1, а.с. 135), і разом з ОСОБА_1 оскаржував таку ухвалу до апеляційного суду (т. 1, а.с. 141-163).

19.05.2021 року ОСОБА_1 знайомилася з матеріалами справи (т. 1, а.с. 209), повідомлялася про розгляд справи 04.08.2021 року, про що свідчать її розписка (т. 1, а.с. 211) та підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, адресованого ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 214).

04.08.2021 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1, а.с. 219-220).

Також 13.08.2021 року відповідачі отримали повістки в судове засідання на 15.09.2021 року, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т. 1, а.с. 232-234).

Цьому ж дав оцінку суд першої інстанції в ухвалі від 29.11.2021 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду від 15.09.2021 року (т. 2, а.с. 67-70).

Таким чином відповідачі безсумнівно не були позбавлені можливості подати докази та висловити свої заперечення проти даного позову.

Щодо тверджень відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про безпідставність зупинення провадження до вступу в справу правонаступника померлої ОСОБА_3 , витребування копії спадкової справи та залучення їх в якості правонаступників, то слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що у відносинах, щодо яких виник спір допускається правонаступництво, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявили свою волю про прийняття спадщини, до складу якої входять як права, так і обов`язки спадкодавця, що підтверджується поданими заявами про прийняття спадщини від 05.05.2020 року №№102, 103.

При цьому посилання апелянтів на те, що вони не подавали заяви про залучення їх в якості правонаступників у цій справі є безпідставними, оскільки подання таких заяв до суду згідно вимог ст. 55 ЦПК України не передбачено.

А як зазначено в правовому висновку Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2018 року у справі №2-89/12 (провадження №61-2549св18), суд має не лише право, а й процесуальний обов`язок замінити померлу сторону її правонаступником, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Ухвала Тисменицького районного суду від 10.12.2020 року про залучення до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як правонаступників померлої відповідачки ОСОБА_3 оскаржувалася ними в апеляційному порядку, та постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.04.2021 року залишена без змін (т. 1, а.с. 198-200).

Отже правомірність залучення апелянтів до участі у даній справі як правонаступників відповідача підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З цих же підстав суд не бере до уваги доводи апелянтів про те, що між ними та позивачем не було укладено договір на споживання електроенергії, оскільки такі є правонаступниками померлого споживача ОСОБА_3 .

Щодо тверджень апелянтів, що судом першої інстанції безпідставно зазначено, що такий договір було укладено між АТ «Прикарпаттяобленерго», правонаступником якого є позивач, в особі Лисецького РЕМ та споживачем ОСОБА_3 , оскільки АТ «Прикарпаттяобленерго» не є правонаступником в особі Лисецького РЕМ, це одна юридична особа, а правонаступником є ТОВ «Прикарпатенерготрейд», то такі теж не заслуговують на увагу.

Як вбачається з Договору про користування електричною енергією №29026882 від 10.01.2016 року, такий укладений між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» в особі директора філії «Лисецький РЕМ» та споживачем ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 6-7).

Посилання апеляційної скарги на відступлення 14.05.2020 року АТ «Прикарпаттяобленерго» права вимоги ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на підставі Договору про відступлення права вимоги №2019/2256 2019/2678 від 28.12.2019 року також не спростовують висновків суду в даній справі, оскільки такий не стосується заборгованості ОСОБА_3 за спожиту електроенергію за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року згідно Договору про користування електричною енергією №29026882 від 10.01.2016 року.

Також повідомлення про відступлення права вимоги від 14.05.2020 року та претензія на суму 22810,27 грн., направлені на ім`я ОСОБА_4 , стосуються Договору про користування електричною енергією від 26.04.2018 року, укладеного між АТ «Прикарпаттяобленерго» та ОСОБА_4 , та заборгованості станом на 14.05.2020 року.

А згідно листа ТОВ «Прикарпатенерготрейд» №4003 від 16.11.2021 року заборгованість ОСОБА_3 , яка виникла за період з 01.01.2017 року по 01.05.2018 року 23333,65 грн. не була предметом угод №2019/2256 2019/2678 від 28.12.2019 року. Щодо направлення на адресу споживача ОСОБА_4 повідомлення про переуступку боргу по особовому рахунку НОМЕР_1 та претензії від 14.05.2020 року, то дані документи були надіслані помилково (т. 2, а.с. 57).

Таким чином доводи апелянтів про те, що місцевим судом не встановлені належні сторони справи, є необґрунтованими та безпідставними.

Судом першої інстанції вірно вирішено вимоги про стягнення заборгованості з відповідачів на користь позивача та у відповідності до вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України питання стягнення понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Отже апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а заочне рішення Тисменицького районного суду від 15 вересня 2021 року - без змін.

Частиною шостою ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності є малозначними справами.

Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа незначної складності, то вона відноситься до малозначних справ.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Тисменицького районного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: О.В. Пнівчук

В.А. Девляшевський

Повний текст постанови складено 24 березня 2022 року.