Справа № 162/798/20

                                       Провадження № 1-кп/162/13/2022

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24 березня 2022 року  смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту та продовження тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами у кримінальному провадженні №12018030000000478 від 07 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Любешівського районного суду Волинської області перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та продовження тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами.

Клопотання вмотивовані тим, що строк дії ухвали судді про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту та строку тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами закінчується 10.04.2022 року.

Вказано, що щодо обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження здобуто вагомі докази причетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Тому, враховуючи, що на даний час судом не розглянуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, а міра покарання, передбачена санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років, є необхідним продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту. Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано щодо останнього, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, виконані не будуть. Крім того, оскільки дорожньо-транспортна пригода була спричинена обвинуваченим внаслідок порушення ним вимог Правил дорожнього руху, враховуючи, що санкція інкримінованої статті передбачає призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, вважає необхідним продовжити тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 подав до суду заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в судовому засіданні у Волинському апеляційному суді, у випадку розгляду невідкладних клопотань – розглянути без його участі та у їх вирішенні покладається на розсуд суду.

Представник потерпілих ОСОБА_6 подав до суду заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та зайнятістю його у лавах територіальної оборони м. Луцька.

Учасники справи не заперечили проти розгляду клопотань без захисників обвинуваченого та представника потерпілих.

Прокурор в судовому засіданні подані клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у вирішенні клопотань поклався на розсуд суду.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Вирішуючи клопотання прокурора, враховуючи думку учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1,2  ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 2 ст.131 КПК України передбачено, що до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2020 року ОСОБА_4 обмежено в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці.

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 10 лютого 2022 року ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених обов`язків і строк тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами на два місяці, до 10 квітня 2022 року.

Прокурором доведено наявність на даний час ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, які посилились у зв`язку з військовою агресією проти України.

Ця обставина обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 хоча раніше не судимий, однак обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, ризики визначені ст.177 КПК України продовжують існувати, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, оскільки ще не досліджено всіх доказів у справі, суд дійшов висновку, що слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладеними на нього обов`язками.

Оскільки на даний час підстави застосування обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами не перестали існувати, враховуючи, що санкція ч.3 ст.286 КК України передбачає додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, задля досягнення дієвості даного кримінального провадження, суд вважає доцільним на підставі ст. 153 КПК України продовжити строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом – правом керування транспортним засобом.

Керуючись статтями 148, 153, 177, 181, 194, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ухвалою суду від 31 серпня 2020 року запобіжний захід у виді домашнього арешту та покладені обов`язки продовжити строком на два місяці, до 22 травня 2022 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , строк тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом – правом керування транспортними засобами строком на два місяці, до 22 травня 2022 року.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його проживання.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області                                  ОСОБА_7