Номер провадження: 22-ц/813/5251/22

Номер справи місцевого суду: 516/19/21

Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 27

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2021 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Кіріченко Віталій Михайлович звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.11.2010р. яка склала в загальній сумі 44438 грн. 56 коп., в тому числі: 38982 грн. 59 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5455 грн. 97 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, також просить стягнути понесені ним судові витрати по справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов вищезазначеного кредитного договору, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, що і стало підставою для звернення до суду із зазначеними позовними вимогами (а.с. 1-66).

Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року вирішено позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570), заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.11.2010р. в сумі 38982 грн. 59 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» понесені останнім судові витрати в сумі 1974 грн. 90 коп. В іншій частині позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовлено (а.с. 168-174).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити АККБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що банком безпідставно було збільшено тіло кредиту на суму нарахованих та невиплачених відсотків за користування кредитом, проте фактично позичальником не витрачалася, тому визначена банком заборгованість є необґрунтованою, таким чином немає підстав для відповідного стягнення. Крім того, апелянт зазначала, що наданий позивачем до суду розрахунок заборгованості не може підтвердити існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом та не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в сою чергу, не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій (а.с. 179-180).

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року було відкрито апеляційне провадження та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Правом закріпленим статтею 360 ЦПК України сторони не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем була підписана заява-анкета про приєднання, оформлено банківську картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду", за якою було встановлено кредитний ліміт, що неодноразово змінювався. ОСОБА_1 користувалася наданими грошовими коштами та здійснювала погашення кредиту, однак в повній мірі заборгованість не погашена. Оскільки позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження погодження сторонами розміру відсоткової ставки за користування наданими коштами, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов`язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З матеріалів справи вбачається, що 08 листопад 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву-анкету № б/н. В зазначеній анкеті-заяві також містить позначка щодо бажання оформлення кредитної картки «Універсальна» та відповідно підпис клієнта (а.с. 28).

Крім того, ОСОБА_1 також було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна,55 днів пільгового періоду», згідно якої розмір процентної ставки в місяць за користування кредитними коштами становить 2,5 % (нараховуються на залишок непростроченої заборгованості виходячи із розрахунку 360 днів в році) (а.с. 29).

Згідно довідки, наявній в матеріалах справи, ОСОБА_1 було видано наступні картки: НОМЕР_2 , дата відкриття 08.11.2010 року, термін дії 02/14; НОМЕР_3 , дата відкриття 28.01.2014 року, термін дії 10/17; НОМЕР_4 , дата відкриття 02.07.2015 року, термін дії 01/18; НОМЕР_5 , дата відкриття 12.02.2018 року, термін дії 12/21 (а.с. 27).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування, 08.11.2010 року ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3500,0 грн, який неодноразово змінювався, а саме: 23.12.2010 року - збільшено до 4100,0 грн; 21.01.2011 року - збільшено до 4900,0 грн; 03.03.2011 року - збільшено до 5700,0 грн; 29.02.2012 року - зменшено до 4830,0 грн; 20.01.2016 року - збільшено до 8000,0 грн; 17.02.2016 року - зменшено до 2000,0 грн; 24.02.2016 року - зменшено до 0 грн; 29.02.2016 року - збільшено до 1000,0 грн; 15.06.2016 року - збільшено до 3000,0 грн; 18.07.2016 року - збільшено до 8000,0 грн; 08.10.2017 року - збільшено до 25000,0 грн; 21.12.2017 року - збільшено до 27000,0 грн та 01.06.2020 року - зменшено до 0 грн (а.с. 26).

Разом з тим, в матеріалах справи також наявний розрахунок заборгованості та виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 , згідно якого відповідач систематично користувалася наданими їй грошовими коштами у вигляді встановленого кредитного ліміту та здійснювала погашення виниклої заборгованості. Окрім того, також вбачається, що 01.09.2014 року Банком було збільшено розмір відсоткової ставки до 34,8 % річних (2,9% щомісяця), проте оскільки відповідач погашала виниклу заборгованість в межах пільгового періоду, відсотки не нараховувалися. Починаючи з вересня 2018 року по жовтень 2020 року (кінцева дата виписки по рахунку) Банком безпідставно здійснювало списання відсотків за користування кредитними коштами за ставками 3,5 % та подекуди навіть в подвійному розмірі, у зв`язку із чим заборгованість за тілом кредиту збільшувалося. Також вбачається систематичне стягнення із відповідача за вказаний період грошових коштів за послуги, доказів обумовленості щодо списання яких матеріали справи не місять, а саме: щомісячний платіж за страховку «Захист на кожний день», страховий платіж за договором «Страхування кредитного ліміту» тощо. Станом на вересень 2018 року, тобто на момент здійснення списання грошових коштів за збільшеною відсотковою ставкою, заборгованість за тілом кредиту становила 28 342,0 грн. відповідач в свою чергу здійснювала погашення наявної заборгованості шляхом внесення грошових коштів на рахунок картки, що у загальній сумі становить 41 131,62 грн, що значно перевищує зазначену суму заборгованості за тілом. При цьому заявлена сума позовних вимог за тілом кредиту в розмірі 38 982, 59 грн станом на 30.11.2020 р. не перевищує обсяг погашення фактично проведений відповідачем. Враховуючи вищенаведене в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку що відповідачем була погашена заборгованість перед Банком в повному розмірі.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції під час розгляду зазначеної справи допустив помилку в оцінці доказів, зібраних в матеріалах справи, що в свою чергу вплинуло на вирішення справи по суті, та оскільки доводи апелянта знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та прийняття нове рішення в скасованій частині про відмову в задоволенні відповідних позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 26 жовтня 2021 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за тілом кредиту та ухвалити в цій частині нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

23.03.2022 року м. Одеса