Справа № 22-ц-1760 / 2009 р.                                                                              Головуючий 1 інст. -  Кузіна Н.П.

Категорія:  спір про право власності                                                                  Доповідач  -  Хорошевський О.М. 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

                                   Головуючого судді    -          Зазулинської Т.П.

                                            суддів колегії    -           Табачної Н.Г., Хорошевського О.М.

                                            при секретарі               Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньогоОСОБА_3,  до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ОСОБА_2. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила припинити право на частку ОСОБА_1. у спільному майні - квартирі АДРЕСА_1з виплатою йому компенсації вартості 1/3 частини зазначеної квартири. Визнати за нею право власності на цю частину квартири.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що співвласниками спірної квартири є вона, ОСОБА_1. та їх неповнолітній син ОСОБА_3 1992 року народження. Квартира знаходиться у спільній сумісній власності.

Вважала, що частка відповідача складає 1/3.

Просила задовольнити позов зважаючи на те, що частка відповідача є незначною. На протязі останніх років відповідач ставиться до неї та сина агресивно, спричиняв їй тілесні ушкодження та наносив образи сину.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 26 січня 2009 року позов задоволено.

Припинено право ОСОБА_1. на 1/3 частину спірної квартири. Визнано за ОСОБА_2. право власності на вказану частину цієї квартири.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користьОСОБА_1. компенсацію вартості 1/3 частини цієї квартири в сумі 32980 грн. Стягнуто зОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. судові витрати в сумі 1866 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий розгляд до того ж суду.

При цьому вказав, що примусове позбавлення житла є порушенням його конституційних прав, оскільки іншого житла він не має.

Вважав безпідставними посилання позивача на те, що сторони не можуть сумісно користуватися квартирою, оскільки вони фактично встановили порядок користування спірною квартирою.

Був не згоден з висновком експертизи щодо вартості спірної квартири.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив з того, що спільне володіння та користування спірною квартирою сторонами неможливе, оскільки відповідач порушує умови проживання. При цьому суд посилався на ст. 365 ЦК України.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Суд дійшов висновку про неможливість спільного володіння та користування співвласниками спірною квартирою з урахуванням неодноразових звернень позивача до правоохоронних органів.

Матеріали справи містять копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 32, 34), з яких вбачається, що за заявами ОСОБА_2. проводились перевірки, в результаті яких ознак злочинів в діях ОСОБА_1. не встановлено.

Оскільки на інші обставини позивачка не посилалась, доказів не надала, судова колегія не знаходить підстав вважати неможливим сумісне користування спірною квартирою сторонами.

Крім того, припинення права на частку у спільному майні за правилами ч.1 ст. 365 ЦК України можливо лише якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

В судах першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1. стверджував, що іншого, крім спірного житла він не має. Ці твердження не спростовані матеріалами справи.

Не можна визнати обґрунтованим висновок суду і з урахуванням того, що в розумінні ч.1 ст.365 ЦК України можливе припинення права лише на незначну частку у спільному майні.

1/3 частину трьохкімнатної квартири загальною площею 70,2 кв.м. не можна визнати незначною. Варіанти користування квартирою надані висновком судової будівельно-технічної експертизи №4109/7611 від 08 вересня 2006 року, що свідчить про необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і при ухваленні рішення суд неправильно застосував норми матеріального права, на підставі вимог ч.3 ст.303, п.п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія доходить висновку про необхідність оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, відмовивши у задоволенні позову.   

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319  ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 26 січня 2009 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 поданого у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього синаОСОБА_3, відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :          підпис

           Судді :      підписи

Копія вірна. Суддя -