Справа № 2-а-556/2011 рік

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову відповідача щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити йому підвищення до пенсії, отриманої у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по момент винесення рішення, право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням змін до цієї ж статті Закону від 28.12.2007 року та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Свої вимоги мотивує тим, що він народився 21.03.1938 року і згідно Закону України «Про соцiальний захист дiтей вiйни» має статус дитини війни, а також проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Управлiння Пенсiйного фонду Украйни в Долинському районi Івано-Франківської області з невiдомих причин не проводить йому виплату щомісячного пiдвищення пенсiї як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На подану ним письмову заяву відповідач відмовив у проведенні перерахунку вказаного підвищення, в зв’язку з чим він змушений був звернутися в суд з даним позовом.

Представник відповідача подав заперечення на позов, в яких просить розгляд справи проводити у його відсутності та зазначає, що управління ПФ України в Долинському районі не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивач проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. І таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може. При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік». Починаючи з 22.05.2008 року по даний час позивач отримує підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення з врахуванням наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії СС № 492161 від 05.02.1998 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також він є особою, яка проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського, про що свідчить посвідчення серії А № 605884 від 23.11.2010 року, реєстраційний № 482 (а.с. 4-5).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

В ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня - 706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн.

Проте, як вбачається із заперечень представника відповідача УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року. Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачу підвищення до пенсії як дитині війні у розмірах, визначених цією постановою.

Пунктом 8 зазначеної постанови Кабінету міністрів України встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. В п. 15 постанови визначено дату набрання чинності постанови, а саме: з 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставнимі таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача. Суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 01.02.2011 року, про що свідчить штамп суду. Тому суд вважає за необхідне розглядати позовні вимоги за період з 01.08.2010 року по день прийняття постанови.

Вимога позивача про визнання відмови відповідача виплатити йому підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною є обґрунтованою та підлягає до задоволення. Одночасно суд не приймає аргумент представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. А тому слід вважати, що відповідач у даному випадку проявив бездіяльність.

Таким чином суд приходить до переконання, що, оскільки позивачу надано статус дитини війни, він має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У 2010 році відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року. А тому з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та законами України про державний бюджет на відповідні роки, з урахуванням виплачених сум за період з 27.06.2010 року по день прийняття постанови, тобто по 09.02.2011 року, а позов задоволити частково.

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 24 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», постанови Кабінету Міністрів України № 647 від 11 серпня 1995 р. «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 8, 9, 11, 17, 99, 100, 161-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Адміністративний позов ОСОБА_2до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії дитині війни задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області щодо невиплати ОСОБА_2підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням виплачених сум за період з 01.08.2010 року по 09.02.2011 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 (десяти) днів з дня її отримання до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд.

Суддя: