Суддя першої інстанції - Циктіч В.М.

                                                                                                               Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  УХВАЛА

Іменем України

08 травня 2009 року                                                                        справа № 2-а-35/09/0555

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

ВСТАНОВИЛА:  

       Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2009 року по справі № 2-а-35/09 позов ОСОБА_2до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради задоволений частково, внаслідок чого визнані дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008роки у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь  ОСОБА_2недоплачена допомога на оздоровлення за 2004, 2005, 2007, 2008роки в сумі 7313,30грн.

       В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.           

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

       Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. (арк. справи 6), мав  2 категорію з 2004р. по 2007р. та йому при первісному огляді встановлена 2 група інвалідності з 06.09.07р. безстроково, про що свідчить довідка обласної МСЕК  № 090851 від 10.09.07р.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).

          Порядок надання щорічної допомоги регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата інвалідам 2 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії допомоги у розміри п'яти  мінімальних заробітних плат.

          Відповідачем 28.12.04р., 08.08.06р., 21.12.07р., 14.04.08р. позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2004р. в сумі 26,70грн., за 2005,2007рр. в сумі 100грн. за кожен рік, за 2008р. в сумі 120,00грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р.      

         Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав за 2004р. - 237грн., за 2005р. - 310грн., за 2007р. - 460грн., за 2008р. - 525грн. Таким чином, розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за 2004р. - 1158,30грн., за 2005р. - 1450грн., за 2007р. - 2200грн., за 2008р. - 2505грн.        

       Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007 році.

            Також, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2008р., оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

       Колегія суддів не приймає посилання відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

            Доводи скаржника з посиланням на ті обставини, що виплата допомоги здійснювалась в межах коштів, які надходили на ці цілі, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки, судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомог.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 3 статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм  матеріального та процесуального права.  

                   Керуючись статтями 24, 94, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2009 року по справі № 2-а-35/09  - залишити без задоволення.     

            Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2009 року по справі № 2-а-35/09 - залишити без змін.         

            Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08 травня 2009 року.

       Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                        Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                     С.В. Білак

                                                                                                                М.Г. Сухарьок