Справа № 164/542/14-п Провадження №33/773/134/14 Суддя в 1 інстанції: Покидюк М.В.
Категорія:ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач: Опейда В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" червня 2014 р. місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Опейди В.О.,
з участю прокурора - Шевчука В.М.,
особи притягнутої до відповідальності – ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Маневицького району на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 06 травня 2014 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючий тваринником ТзОВ «Баффало», притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 06 травня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та до нього застосовано адміністративний захід впливу у вигляді попередження.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 02 квітня 2014 року, приблизно о 18 год. 45 хв. в с. Красноволя Маневицького району Волинської області керував трактором марки «Т-25», державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає, що постанова суду є незаконною в частині застосування адміністративного стягнення. Зазначає, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає такого виду стягнення як попередження. Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Разом з тим, у крові ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який значно перевищує максимально допустиму норму, а тому вчинене правопорушення не може розцінюватися як малозначне. Просив постанову суду скасувати, прийняти нову, якою до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, міркування ОСОБА_1, який заперечив апеляцію, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Викладений в постанові суду висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами і в поданій апеляційній скарзі не оспорюється.
У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, судом першої інстанції при винесені даної постанови були порушені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Як вбачається з матеріалів справи, суд на підставі ст.22 КУпАП застосував до ОСОБА_1 адміністративний захід впливу у вигляді попередження, що суперечить вимогам даної статті.
Таким чином, доводи прокурора про незаконність винесеної судом першої інстанції постанови в частині застосування адміністративного стягнення є підставними.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 правопорушення вчинив вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, є особою молодого віку, займається суспільно корисною справою, працює, має на утриманні п’ятеро малолітніх дітей та є єдиним утримувачем своєї родини. Від вчинених ним дій збитків державним та суспільним інтересам не заподіяно. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення може поставити його та його сім’ю в скрутне становище і позбавити на тривалий час засобів до існування.
За таких обставин, враховуючи особу ОСОБА_1, його щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, приходжу до висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, а тому постанову суду щодо нього слід змінити, на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Із постанови слід також виключити рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп., оскільки адміністративне стягнення на нього не накладається.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу прокурора Маневицького району Волинської області задовольнити частково.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 06 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити.
На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Виключити із постанови суду рішення про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави судового збору в розмірі 36 грн. 54 копійок.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області ОСОБА_2