Судове рішення #4776911

  УКРАЇНА

КРАСНОДОНСЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННЫЙ СУД  ЛУГАНСКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                           Справа № 2-а-266/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                                         

                                                                                                                     

                                                           

31 березня 2009 року                                                        Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі головуючого: судді Кузьмич В.Г., при секретарі: Глазунової О.Т., розглянувши справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення  виконавчого комітету Краснодонської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення в сумі 8812,00 грн..,-

   

                                                       В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернувся до суду  з цим позовом до Управління праці і соціального захисту населення  виконавчого комітету Краснодонської міської ради  ( далі УТСЗН) про визнання дій неправомірними   та стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення в сумі 8812,00 грн., в обґрунтування свого позову  ОСОБА_1  вказав що, приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії  на ЧАЄС, тому йому як інваліду ЧАЄС 2 групи, яка була встановлена 11.08.2005 року, до цого була 3-я група інвалідності, повинно сплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі  5-ти заробітних плат по 2-ї групі, а по 3-ї групі- 4 мінімальні заробітні плати..

Позивач вважає, що відповідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому необхідно сплачувати допомогу на оздоровлення  у сумі 4-х мінімальних зарплат, встановлених ЗУ «Про державний бюджет України»  за відповідні роки, з урахуванням фактично виплачених сум, а саме:

 за 2003р. – 185грн.х4=740грн.-21,50грн.(фактично отримана сума)=718,50 грн.,

 за 2004р. – 205грн.х4=820грн.-21,50грн.(фактично отримана сума)=798,50 грн;

 за 2005р.- 290грн.х5=1450грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1330грн;

 за 2006р.- 350грн.х5=1750грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1630грн;

 за 2007р.- 400грн.х5=2000грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1880грн;

 за 2008р.- 515грн.х5=2575грн.-120грн.(фактично отримана сума)=2455грн., а всього  просить стягнути позивач з відповідача 8812 грн..

              В  судове засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

    Представник позивача –ОСОБА_2, в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю.

             Представник відповідача – УП та СЗН,  у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій  позов  ОСОБА_1 не визнає, та просить розглянути справу без його участі та надав письмові заперечення.

              Представник третьої особи – Міністерства Фінансів України, в судове засідання не з»явився, надав суду письмові заперечення, та просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи- Міністерство праці та соціальної політики , в судове засідання не з»явився, причини неявки  суду не повідомив.

 Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

                Позивач є учасником ліквідації наслідків аврії на ЧАЄС, до 11.08.2005 року був інвалідом 3-ї групи, з 11.08.2005 року є інвалідом 2-ї групи, про що свідчить копія посвідчення, яка є у матеріалах справи(а.с.2) і у відповідності до ст.48 ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії передбачена щорічна виплата на оздоровлення інвалідам 3-ї групи  в розмірі 4 мінімальних зарплат, інвалідам 2-ї групи – 5 мінімальних зарплат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

ОСОБА_1 у 2003-2004 рр. отримував грошову допомогу на оздоровлення у сумі 21,50 грн.,  у 2005-2008рр. - 120 грн.,  що, на його думку, його право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено.

                 Відповідно до ч.3 ст 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                  Ст. 62 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає встановлення Кабінетом Міністрів України порядку застосування цього  Закону, а не встановлення розмірів компенсаційних виплат.

                 Кабінет Міністрів  не уповноважений законом  №796-Х11 зменшувати встановлені останнім конктретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч. 1 ст.67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються  Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

                   У законі №796-Х11 викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, оскільки відповідно до ч.1 ст. 50 Конституції кожен має право на безпечне для життя і здоров»я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

                   Пільги, компенсації є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-Х11, є безпідставним.

  Законом  України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» №372-IV від 26.12.2002 року  було встановлено мінімальну зарплату  на 2003 рік в розмірі – 185 грн., Законом України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» № 1328-IV від 25.11.2003 р. було встановлено мінімальну заробітну плату на 2004 рік у розмірі 205 грн.., Законом України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» № 2505- IV від 23.12.2004р. було встановлено мінімальну заробітну плату на 2005 рік у розмірі 290 грн., Законом України  «Про державний бюджет України на 2006 рік»  № 3235-IV від 20.12.2005 р. було встановлено мінімальну заробітну плату на 2006 рік у розмірі 350 грн., Законом України   «Про державний бюджет України на 2007 рік»  № 489- IV  від 19.12.2006 р. було встановлено мінімальну заробітну плату на 2007 рік у розмірі 400 грн., Законом  України «Про держаний бюджет України» №107  від 2008 р.  встановлено мінімальну зарплату  на 2008 рік в розмірі – 515 грн., тому суд вважає, що недонарахована допомога на оздоровлення  ОСОБА_1 складає:  

  за 2003р. – 185грн.х4=740грн.-21,50грн.(фактично отримана сума)=718,50 грн.,

  за 2004р. – 205грн.х4=820грн.-21,50грн.(фактично отримана сума)=798,50 грн;

  за 2005р.- 290грн.х5=1450грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1330грн;

  за 2006р.- 350грн.х5=1750грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1630грн;

  за 2007р.- 400грн.х5=2000грн.-120грн.(фактично отримана сума)=1880грн;

               за 2008р.- 515грн.х5=2575грн.-120грн.(фактично отримана сума)=2455грн., а всього 8812 грн...

          Згідно ч.3 ст. 268 ЦК України,  на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю позовна давність не поширюється.

          За таких обставинах та на підставі статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач повинен виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату з урахуванням отриманих позивачем сум.

            Керуючись, ст.ст.  8-12, 16, 159, 160, 161,162, 160, 167 КАС України, ч.3 ст.268 ЦК України, ст..22, ч.1 ст.50 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом  України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік» №372-IV від 26.12.2002 року , Законом України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» № 1328-IV від 25.11.2003 р., Законом України  «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» № 2505- IV від 23.12.2004р., Законом України  «Про державний бюджет України на 2006 рік»  № 3235-IV від 20.12.2005 р., Законами  України «Про державний бюджет України» № 489 від  19.12.2006 р., №107 від 2008р., суд-

                    В И Р І Ш И В :

                    Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення  виконавчого комітету Краснодонської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги на оздоровлення – задовольнити.

        Визнати дії  Управління праці і соціального захисту населення  виконавчого комітету Краснодонської міської ради щодо недонарахування допомоги на оздоровлення  ОСОБА_1 неправомірними.

       Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення  виконавчого комітету Краснодонської міської ради на користь ОСОБА_1  недонараховану допомогу на оздоровлення  у розмірі  8812 (вісім тисяч вісімсот дванадцять гривень) 00 копійок.

   

На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до Донецького апеляційного адміністративного суду  протягом 10 діб з дня проголошення рішення через Краснодонський міськрайонний суд.

              Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 діб після подання заяви про апеляційне оскарження.

              Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана у строк встановлений для подання заяви про  апеляційне оскарження постанови суду.

Суддя:                              В.Г.Кузьмич

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація