ПОСТАНОВА
Іменем України
6 квітня 2009 року Справа № 2-а- 194/09р.
Краснодонський міськрайонний суд у складі головуючого: судді Кузьмич В.Г., при секретарі Глазунової О.Т., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області про визнання дій неправомірними таперерахунок пенсії, змінивши свої позовні вимоги позивач просив зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р..
В обгрунтування позову зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон Луганської області в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішень Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та №10-рп від 22.05.2008 року, неправомірно здійснювало нарахування і виплату підвищення пенсії, як „дитині війни”.
До початку судового засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон, у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій позов ОСОБА_1 не визнає, та просить розглянути справу без його участі та надав письмові заперечення.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно з посвідченням № 123455 виданого на ім’я ОСОБА_1, позивач має статус «дитини війни» (арк. спр.3).
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня -415,11 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до статі 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( день ухвалення рішення ОСОБА_2 Судом України) до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, а також з 22 травня 2008 року, а саме:
з 09.07.07р. до 30.09.07р.: 410,06 грн. х 30% х 3 = 369, 06 грн.
з 01.10.07р. до 31.12.07р.: 415,11 грн. х 30% х 3 = 373, 59 грн.,
що складає 742,65 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає: з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень. С таттею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії з моменту винесення Конституційним судом України рішень № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп2008 від 22.05.2008 року.
Таким чином відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року: з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Згідно, з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України. З квитанції № 5682/341 від 10.02.09 р., вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м.Краснодону Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу для непрацездатних та з 22 травня 2008 року, з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ: В.Г.Кузьмич