ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 7/35 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Кравчука Г.А. |
суддів : | Мачульського Г.М., Шаргала В.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача | не з’явився |
від відповідача | Агевича К.В. дов. №38/1393 від 18.07.06 р. |
від третьої особи | Агевича К.В. дов. №03-01/562-2 від 29.03.06 р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Сєвєродонецького міського управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. |
у справі | №7/35 господарського суду Луганської області |
за позовом | Приватної будівельно-комерційної фірми “Владис” |
до | Сєвєродонецького міського управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області |
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору | Головне управління МНС України в Луганській області |
про | стягнення 27804 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Приватна будівельно-комерційна фірма “Владис” звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецького міського управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області про стягнення 27804 грн. боргу за виконані відповідно до умов договору №2 від 01.08.2004 року підрядні роботи. Позовні вимоги мотивовані тим, що виконання робіт за названим договором
Доповідач: Шаргало В.І.
підтверджується довідкою форми №КБ-3 про вартість виконаних робіт та актом прийняття робіт за формою КБ-2в, проте відповідач ухиляється від оплати прийнятих підрядних робіт.
Ухвалою від 06.03.2006 року господарським судом Луганської області за клопотанням відповідача до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління МНС України в Луганській області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 24.03.2006 року (суддя Калашник Т.Л.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. (судді: Бойченко К.І., Баннова Т.М., Єжова С.С.) позовні вимоги задоволені; з Сєвєродонецького міського управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області на користь Приватної будівельно-комерційної фірми (надалі ПБКФ) “Владис” стягнуто 27 804 грн. заборгованості та відповідні судові витрати.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою Сєвєродонецьке міське управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області (надалі Управління) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та визнати договір №2 від 01.08.2004 року неукладеним. В судовому засіданні представник уточнив вимоги касаційної скарги і просить справу направити на новий розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на ту обставину, що при підписанні спірного договору сторони всупереч вимогам ст.638 Цивільного кодексу України не досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору, тобто договір є фактично не укладеним; здійснюючи підрядні роботи з будівництва об’єкта, позивач в порушення приписів ст. 837 названого Кодексу не отримав відповідного дозволу.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача і третьої особи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.08.2004 року між ПБКФ “Владис” (Підрядником) та 25 Самостійною державною пожежною частиною МНС України в Луганській області (Замовником), правонаступником якої є Управління, укладений договір №2 , відповідно до умов якого Підрядник зобов’язався виконати для Замовника роботи з будівництва складу –виставочного залу первинних засобів з пожежегасіння, за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова,1, тобто за адресою місцезнаходження відповідача, а Замовник в свою чергу зобов’язався оплатити виконані підрядні роботи після підписання сторонами відповідного акта приймання робіт. Вартість підрядних робіт зазначена у пункті 2.1 договору і становить 27 804 грн. Строк виконання робіт –з 01.08.2004 року по 01.12.2004 року (п.4.1.1 договору).
Підрядник (позивач) виконав свої зобов’язання за названим договором, про що були складені відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) від 30.11.2004 року та від 01.12.2005 року, які підписані сторонами без будь-яких зауважень. Поряд з цим сторонами погоджена договірна ціна робіт –27 804 грн. станом на 03.12.2004 року із зазначенням найменування витрат. Крім того, акт від 01.12.2005 року, з посиланням на договір №2 від 01.08.2004 року, містить перелік виконаних робіт та використаних матеріалів з зазначенням їх вартості. В матеріалах справи також наявна підписана сторонами довідка форми КБ-3 про вартість виконаних за вказаним договором робіт. Замовник (відповідач) свої зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт не виконав.
Правовідносини за будівельним підрядом регулюються нормами параграфу 3 глави 61 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з приписів названих норм, істотними умовами договору будівельного підряду є визначення: предмета договору –об’єкта будівництва, ціни та строків проведення робіт.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладенні договору №2 від 01.08.2004 року сторонами досягнуто всіх необхідних істотних умов договору, а саме –визначені об’єкт будівництва - склад –виставочного залу первинних засобів з пожежегасіння, ціна будівельних робіт –27 804 грн. та строк виконання робіт - з 01.08.2004 року по 01.12.2004 року.
Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо не укладення договору підряду.
Разом з тим, відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується виконати певні будівельні роботи, а замовник зобов’язується прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Згідно з частиною 3 вказаної норми до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
При цьому спільним Наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві, які поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування –це “Акт приймання виконаних підрядних робіт” № КБ-2 та “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт” КБ-3. Тобто, належно оформлені зазначені документи є доказами, що підтверджують існування між сторонами правовідносин за будівельним підрядом та фактичне виконання замовлених підрядних робіт.
Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій з посиланням на норми статті 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Щодо посилань скаржника на неотримання підрядником відповідного дозволу на проведення підрядних робіт судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що такий дозвіл згідно з Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затв. наказом Державного комітету будівництва та архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року отримується забудовником (замовником).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Сєвєродонецького міського управління Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій в Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. у справі №7/35 залишити без зміни.
Головуючий суддя | Кравчук Г.А. |
Суддя | Мачульський Г.М. |
Суддя | Шаргало В.І. |