Справа №442/8380/14-ц
Провадження №2/442/196/2015
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді - Грицай М.М.
при секретарі - Антоненко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3, до ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, завданої злочином, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить, збільшивши позовні вимоги, стягнути з відповідача ОСОБА_4 в її користь 51818,16 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що вона є засновником Малого приватного підприємства «Наталі». Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150110001971 від 26.08.2013 року, звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. У період часу з 02.02.1998 року по 17.05.1999 року ОСОБА_4 обіймала посаду директора МПП «Наталі». У зв'язку з характером роботи, відповідач мала доступ до печатки, штампу та документації МПП «Наталі». 11.05.1999 року ОСОБА_4, будучи посадовою особою, з особистої заінтересованості, на користь КФГ «Лілія», зловживаючи своїм посадовим становищем та користуючись відсутністю засновниці підприємства (ОСОБА_2.), підробила договір купівлі-продажу №002, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_2 продало КФГ «Лілія» в особі голови правління ОСОБА_5 кіоски в кількості шести штук. У зазначеному документі ОСОБА_4 підробила підпис ОСОБА_2 та скріпила печаткою МПП «Наталі». На підставі договору купівлі-продажу №002 майно МПП «Наталі» незаконно перейшло у власність КФГ «Лілія». У такий спосіб відповідач ОСОБА_4, будучи посадовою особою, спричинила незаконне набуття права на майно потерпілої ОСОБА_2 на користь іншого суб'єкта господарювання, чим завдала значної шкоди останній в сумі 23068,15 грн.
Крім того, зазначає, що понесла збитки внаслідок сплати коштів на правову допомогу у вищевказаній кримінальній справі. 28.12.2005 року нею було укладено договір про надання послуг у кримінальному судочинстві з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 За надані послуги нею сплачено 18700 грн. За послуги адвоката Возняка В.Й., який діяв на підставі довіреності від 08.04.2010 року, заплатила 10050,00 грн.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди становить 23068,15 грн. + 28750,00 грн. = 51818,15 грн.
Вважає, що відповідач ОСОБА_4 заподіяла їй також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та моральних переживаннях через неправомірне відчуження її майна. Неправомірні дії відповідача та хвилювання з цього приводу, призвели до погіршення стану її здоров'я. А тому розмір моральної шкоди оцінює у 10000 грн.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позові. Доповнила, що вона перенесла два інсульти і є інвалідом першої групи, тому вважає, що 10000 грн. моральної шкоди є досить мізерною сумою, яку вона просить стягнути з відповідачки.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач без їхнього відома продала кіоски, які належали МПП «Наталі», підробивши підпис у договорі купівлі-продажу, і є очевидці, які вказали на те, що такі були продані за 2,5 тис. доларів США. Тому позовні вимоги в частині матеріальної шкоди становлять 23068,15 грн.
Представник позивача - адвокат Зубрицька О.М. підтримала позовні вимоги. Доповнила, що, як зазначається в клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності та в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, остання, обіймаючи посаду директора, умисно склала завідомо неправдивий договір купівлі-продажу №002, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_2, продало КФГ «Лілія» кіоски в кількості 6 штук. Доказами у кримінальному провадженні є висновок судово-почеркознавчої експертизи, якою встановлено, що рукописний напис та підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а ОСОБА_4 А тому вважає, що є достатньо підстав вважати, що відповідач заподіяла позивачу матеріальної шкоди на вищевказану суму. Крім цього, з позивачем укладався договір про надання правової допомоги з підприємцем ОСОБА_6 у 2005 році та адвокатом Возняком В.Й. у 2009 року. Витрати, які понесла позивач за надані послуги підтверджуються відповідними довідками, тому з відповідача просять стягнути їх розмір. Протиправні дії відповідачки призвели до того, що згадане майно вибуло з володіння позивачки, чим завдало останній значної моральної шкоди. Повернувшись з-за кордону, ОСОБА_2 дізналась про незаконний продаж її майна внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, в результаті чого зазначала душевних страждань.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечила щодо їх задоволення. Підтримала викладене у письмовому запереченні на позовну заяву. Доповнила, що в МПП «Наталі» була велика кредиторська заборгованість, в тому числі, перед КФГ «Лілія». Вона, як директор, була наділена правом укладати договори. Задля погашення боргу, КФГ «Лілія» було передано відповідне майно шляхом укладання договору купівлі-продажу. На час укладення договору ОСОБА_2 ще перебувала на території України, тому їй відомо було про вказане. Вважає, що жодних протиправних дій вона не вчиняла, тому і не заподіювала шкоди позивачу ні матеріальної, ні моральної.
Представник відповідача - адвокат Попович Н.Є. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог. Пояснила, що вважає даний позов передчасним, оскільки триває досудове розслідування відносно ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_2 щодо шахрайських дій відповідача, зловживання довірою. Кримінальне провадження, в якому ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, було виділено в окреме провадження, оскільки пройшли строки притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно, по іншому триває досудове розслідування, в якому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.190 КК України. У позовній заяві до розміру матеріальної шкоди входять, окрім кіосків, і інші цінності, по яких кримінальне провадження ще не завершено. Крім цього, зазначила, що частина 1 статті 366 КК України, за якою ОСОБА_4 звільнено від відповідальності, не передбачає завдання матеріальної шкоди. Тому, на її думку, так як не завершено досудове розслідування за ст.190 КК України, даний позов є передчасним. Що стосується розміру матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивач, то відповідно до договору №002, про який згадується в ухвалі Дрогобицького міськрайонного суду у кримінальній справі відносно ОСОБА_4, МПП «Наталі» продало КФГ «Лілія» кіоски в кількості 6 штук на загальну суму 1500 грн. Тому розмір матеріальної шкоди в сумі 23068,15 грн. не відповідає матеріалам справи. Щодо розміру витрат на правову допомогу, то вважає, що відсутні належні документи, які б можна було взяти до уваги, оскільки довідки чи розписки не можуть бути доказом понесених позивачем витрат на правову допомогу, надану адвокатом. Щодо моральної шкоди, то позивач повинна довести, що неправомірні дії відповідача призвели до моральних чи фізичних страждань. Однак, ОСОБА_2 не надає на підтвердження жодного допустимого та належного доказу.
Вислухавши учасників судового розгляду, беручи до уваги вищенаведене та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2014 року (яка вступила в законну силу), задоволено клопотання старшого прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури Кріцака Л.Ф. та звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150110001971 від 26.08.2013 року, закрито. З мотивувальної частини ухвали видно, що у своєму клопотанні прокурор посилається на те, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора МПП «Наталі», будучи службовою особою, 11.05.1999 року в м.Дрогобичі Львівської області, користуючись відсутністю засновниці підприємства ОСОБА_2, умисно склала завідомо неправдивий договір купівлі-продажу №002, згідно якого МПП «Наталі» в особі засновника ОСОБА_2 продало КФГ «Лілія», в особі голови правління ОСОБА_11, кіоски в кількості 6 штук на загальну суму 1500 грн. У зазначеному документі ОСОБА_4 підробила підпис ОСОБА_2 та скріпила печаткою МПП «Наталі», представивши його іншій стороні для підписання. Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.366 КК України. 30.12.2013 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення та роз'яснено суть підозри. 08.01.2014 року підозрювана ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, з огляду на вищевикладене, з урахуванням того, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрито за нереабілітуючими обставинами за першочерговим клопотанням самої відповідачки, суд дійшов висновку, що зі ОСОБА_4 слід стягнути в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі, зазначеному у фабулі обвинувачення, тобто, 1500 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинила злочин, який є в прямому зв'язку із наслідками, що настали, зокрема, із втратою позивачем майна на суму 1500 грн. Відтак, відповідач спричинила ОСОБА_2 моральних страждань.
Медичний документ, наданий позивачем на підтвердження погіршення її стану здоров'я внаслідок протиправних дій відповідача, датований 2013 роком і не завірений належним чином, а тому не може бути взятий судом до уваги як доказ на підтвердження завданої моральної шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивач, при цьому, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а відтак, вважає, що розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 500 гривень, що відповідатиме зазначеному.
З приводу стягнення з відповідача в користь ОСОБА_2 28750 грн. витрат на правову допомогу, суд вважає, що в даній частині позовних вимог слід відмовити.
Як вбачається з договору про надання послуг у кримінальному судочинстві від 28.12.2005 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, п.1 - предмет договору: захисник приймає на себе зобов'язання щодо участі у кримінальній справі в якості захисника довірителя - потерпілого від злочину, передбаченого ст.ст.191, 358 КК України. Тобто, в даному випадку, участь захисника не пов'язана із представництвом потерпілого від злочину, передбачено ст.366 КК України.
Згідно копії довіреності від 08.04.2009 року, ОСОБА_2 уповноважила адвоката Возняка В.Й. вести усі її справи та бути її представником в усіх судових установах України.
Разом з тим, позивачем не надано належних підтверджуючих документів щодо оплати зазначених послуг, зокрема, квитанції про їх оплату чи платіжне доручення.
Крім цього, у відповідності до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави відповідний розмір судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 57-60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.
Стягнути зі ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень матеріальної шкоди та 500 (п'ятсот) гривень на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 243,60 грн. в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя ____________ Грицай М.М.