КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2015 р. Справа№ 911/3388/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Протасов С.В., дов. від 13.08.2015,

від відповідача Черніговцев О.О., дов. від 02.01.2015 №02/01-164,

Пилипчук Я.В., дов. б/н від 20.08.2015,

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2015 про забезпечення позову

у справі №911/3388/15 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд»

до Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»

про стягнення 39 940 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2014 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» (далі - позивач) про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на майно та грошові кошти в сумі 39 940 000 (тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот сорок тисяч гривень) 00 коп, що належать Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46; ідентифікаційний код 19420704), що знаходяться на рахунках Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46; ідентифікаційний код 19420704), в тому числі, але не обмежуючись:

- р/р 26105564014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26009012714230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26042014014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26108464014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26109504014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26107584014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 26106574014230, МФО 380333 в АТ «Укрексімбанк»;

- р/р 2610417725, МФО 380805 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»;

- р/р 26000453882, МФО 380805 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»;

- р/р 26004453877, МФО 380805 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»;

- р/р 26009453883, МФО 380805 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»;

- р/р 2605116321, МФО 380805 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»;

- р/р 26002601003897, МФО 300012 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»;

- р/р 26004601003895, МФО 300012 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»;

- р/р 26101620165963, МФО 300012 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»;

- р/р 26101620215006, МФО 300012 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»;

- р/р 26157620165962, МФО 300012 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК»;

- р/р 26001500049728, МФО 300614 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

- р/р 26004007700501, МФО 300614 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

- р/р 26009007700001, МФО 300614 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

- р/р 2600003808, МФО 322711 в АБ «СИНТЕЗ»;

- р/р 26008221191700, МФО 351005 в АТ «УКРСИББАНК»;

- р/р 26107221191708, МФО 351005 в АТ «УКРСИББАНК»;

- р/р 26102221191703, МФО 351005 в АТ «УКРСИББАНК»;

- р/р 26003010047031, МФО 328209 в АБ «Південний»;

- інших рахунках Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46; ідентифікаційний код 19420704) в банківських установах до винесення господарським судом рішення по суті справи.

У задоволенні решти клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2015 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дій, які б були достатньою підставою для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову. Накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача унеможливлює ведення підприємницької діяльності та може призвести до припинення господарської діяльності відповідача. Крім того, відповідач не зможе здійснювати загальнообов'язкові платежі (сплачувати податки до бюджету), здійснювати розрахунки по заробітній платі, виконувати поточні зобов'язання по договорах.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.09.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 25.08.2015) позивачу - 31.08.2015 та відповідачу - 29.08.2015, які долучені до матеріалів справи.

07.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач подав клопотання з додатковими документами.

У судовому засіданні 07.09.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2015 скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» звернулось з позовом до Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» про стягнення 39 940 000 грн заборгованості за поставлений згідно договорів поставок від 04.12.2014 №Д04122014/02 та від 19.01.2015 № Д19012015/01 товар.

Крім того, позивачем разом з позовом подано клопотання про забезпечення позову, згідно якого заявник просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон», які знаходяться на рахунках відповідача в банківських установах.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2015 клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог - 39 940 000 грн.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, як захід забезпечення позову передбачений п.п. 1 ч.1 ст. 67 ГПК України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16).

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання ймовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо) (п.п.1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість посилань Товариства з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» на те, що Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» не вчиняє жодних дій, направлених на погашення заборгованості, вимога про погашення заборгованості, направлена відповідачу позивачем, залишена останнім без задоволення, що свідчить про ухилення від сплати заборгованості позивачу.

Як на одну з підстав обґрунтування поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» заяви про забезпечення позову, останнє посилалось на те, що відповідачем вимога про погашення заборгованості залишена без задоволення.

07.09.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд» до клопотання залучено роздруківку оголошень, поданих Малим приватним підприємством Фірмою «Ерідон» з інтернет-сайтів, що відповідач проводить розпродаж свого майна (сільгосптехніки, меблів та залишків продукції на складах) у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Тобто, відповідачем вчиняються дії по реалізації майна, які в свою чергу, у випадку прийняття рішення у справі №911/3388/15 про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Деас Трейд», призведуть до неможливості його виконання.

Так, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції врахував обґрунтованість припущень позивача та обмежив розмір накладеного арешту ціною позову. Таким чином, накладення судом першої інстанції арешту на суму 39 940 000 грн не суперечить чинному законодавству, оскільки в даному випадку зазначена сума обмежується ціною позову.

Крім того, приймаючи до уваги, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення позовних вимог позивача, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на те, що при наданні ним доказів відсутності (або погашення) заборгованості перед позивачем, господарський суд вправі скасувати вжиті заходи до забезпечення позову в порядку ст. 68 ГПК України.

Відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат (п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16).

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції вірно вважав, що накладення арешту на грошові кошти, обмежені ціною позову, як захід забезпечення позову, є адекватним та спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

З наявних в матеріалах справи документів слідує, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання спірного зобов'язання та реалізується майно підприємства, що свідчить про невжиття заходів для здійснення розрахунків з позивачем за наявності невиконаного спірного грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2015 у справі №910/25493/14.

Щодо інших вжитих місцевим господарським судом заходів до забезпечення позову у даній справі, а саме - накладення арешту на майно відповідача, слід зазначити, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливості вжиття заходів до забезпечення позову одночасно - накладення арешту на грошові кошти та майно у разі пред`явлення однієї майнової вимоги.

Оскільки предметом розгляду даної справи є грошові кошти, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що вимога позивача про накладення арешту на майно Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» є необґрунтованою, а відтак ухвала Господарського суду Київської області від 06.08.2015 у справі №911/3388/15 такою, що підлягає зміні.

Доводи скаржника не можуть бути виключними обставинами, які б давали підстави для скасування заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на грошові кошти в межах ціни позову.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» підлягає задоволенню частково, а ухвала Господарського суду Київської області від 06.08.2015 у справі № 911/3388/15 зміні, шляхом виключення з пункту другого резолютивної частини слів «майно та».

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2015 у справі №911/3388/15 змінити, виключивши з пункту другого резолютивної частини ухвали слова «майно та».

3. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 06.08.2015 у справі №911/3388/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій