Справа 2-3563-2008
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 жовтня 2008 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючий суддя Мінаєв І.М.
при секретарі Бондарєвій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Слов”янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна,
В С Т А Н О В И В :
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна, посилаючись на те, що з відповідачкою перебував в зареєстрованому шлюбі з 31.05.1974р. по 13.11.2002 року. В цей час ними за спільні кошти був придбаний жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами №11 по вул..Тургенєва м.Слов”янська. Прохав розподілити будинок, який є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ним право власності на 1\2 частину та визначити порядок користування будинком.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав визначити порядок користування будинком відповідно до висновку технічної експертизи.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом з вірогідністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачкою ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 31 травня 1974 року по 13 листопада 2002 року, в цей час проживали спільно однією сім”єю та вели спільне господарство, набули за час сумісного проживання в зареєстрованому шлюбі на праві спільної сумісної власності будинок №11 по вул.Тургенєва м.Слов”янська за договором купівлі-продажу від 12.01.1981р., посвідченого державним нотаріусом 1 Слов”янської ДНК ОСОБА_4, № по реєстру 57. За даним договором покупцем будинку №11 по вул..Тургенєва м.Слов”янська є позивач ОСОБА_1В.( а.с.6).
Відповідно до запису у паспорті позивача та копії свідоцтва про розірвання шлюбу, 31.05.1974р. зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, 13.11.2002р. видано свідоцтво про розірвання шлюбу між ними (а.с.5,7 ), що об”єктивно підтверджує факт сумісного проживання та наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживати однією сім”єю, вести спільне господарство.
Оскільки договір купівлі-продажу укладено в період перебування сторін по справі в зареєстрованому шлюбі, під час якого ними велося спільне господарство та вони проживали однією сім”єю, житловий будинок №11 по вул.Тургенєва м.Слов”янська є спільною сумісною власністю подружжя ( а.с.6).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 12.06.1998р. „Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім”ю”, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, з”ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна, вартість майна визначається за погодженням між подружжям. Суд має право відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або одного з подружжя.
Ст..655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов”язується передати майно( товар) у власність іншої сторони ( покупця), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.
Ст..60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст..70 СК України, у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.
Відповідно до висновку технічної експертизи від 20.10.2008р., при встановленні порядку користування будинком перепланування та переобладнання не припускається, а існуюче конструктивне рішення жилої будівлі без цього не дозволяє встановити між сторонами порядок користування внутрішніми приміщеннями будинку, експертом запропонований варіант розподілу будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням вимог ст..70,71 СК України, суд вважає за доцільне позовні вимоги задовольнити. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та за позивачем та відповідачкою слід визнати право власності на 1\2 частку майна – житлового будинку №11 по вул.Тургенєва м.Слов”янська з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60-63,65, 70,71,74 СК України, ст.ст.215,228,316,331,655 ЦК України, ст.ст.10,11,57,88,208,209,213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна – задовольнити повністю.
Поділити майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_2 :
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку житлового будинку із відповідною частиною прилеглих до нього господарських та побутових будівель й споруд, що знаходяться у місті Слов”янську по вулиці Тургенєва під №11, як на майно, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділити в натурі :
- частину жилого будинку „А-1”, що складається з приміщень 1-5 площею 7,6 кв.м., 1-6 площею 15,1 кв.м, 1-7 площею 5,8 кв.м, 1-8 площею 1,8 кв.м. вартістю 16064 грн; сарай „В” вартістю 3623 грн;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частку житлового будинку із відповідною частиною прилеглих до нього господарських та побутових будівель й споруд, що знаходяться у місті Слов”янську по вулиці Тургенєва під №11, як на майно, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя та виділити в натурі
частину жилого будинку „А-1”, що складається з приміщень 1-1 площею 3,3 кв.м., 1-2 площею 3,2 кв.м, 1-3 площею 11,2 кв.м, 1-4 площею 6,1 кв.м, тамбур 1 площею 2,5 кв.м вартістю 14436 грн;
- літню кухню „Б” вартістю 8039 грн; навіс „Е” вартістю 17900 грн; споруди №1-4 вартістю 15567 грн; льох „Г” вартістю 1330 грн, душ, уборну „Д” вартістю 1157 грн, а також земельну ділянку залишити у спільному користуванні.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, а потім шляхом подачі в 20-денний строк апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
Слов”янського міськрайонного суду ОСОБА_5