РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2008 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в
складі : головуючого - Дроботі В.В.,
суддів - Павліченка С. В., Ігнатюка Б.Ю., при секретарі Молнар Е.А., з участю адвоката ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06 лютого 2008 року,
встановила:
ОСОБА_3, пред'явив до ОСОБА_2 позов про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Позивач зазначав, що 12 вересня 2007 року ОСОБА_4, керуючи без належних правових підстав автомобілем «Міцубісі», державний знак НОМЕР_1, що належить відповідачці, здійснюючи поворот ліворуч на перехресті вулиць Стрільнична-Берчені в м. Ужгороді, допустив зіткнення з належним йому - позивачу автомобілем. ВАЗ 21013, держномерний знак НОМЕР_2, на якому він рухався по вул. Верчені.
Заподіяна йому матеріальна шкода становить 15150 грн., а моральна шкода у зв'язку з виведенням з ладу автомобіля - 1600 грн.
Рішенням суду у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено, вимоги про стягнення матеріальної шкоди задоволені у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення скасувати і привести розмір стягнутої шкоди до даних про реальні витрати позивача щодо ремонту його автомобіля. Посилається на те, що зобов'язання її фактичного чоловіка ОСОБА_4 перед позивачем про сплату 15150 грн. заподіяної шкоди є явно завищеною сумою відшкодування.
Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Стягнувши з власника джерела підвищеної небезпеки - відповідачки ОСОБА_2 15150 грн. в рахунок відшкодування заподіяної позивачу шкоди суд першої інстанції виходив з розміру шкоди, який зазначив у розписці ОСОБА_4, тобто особа, яка керувала належним відповідачці автомобілем ( а.с. 7 ).
З таким висновком погодитись не можна, оскільки згідно вимог ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Є доведеним, що визначення реальної вартості автомобіля ВАЗ 21013, держномерний знак НОМЕР_2, 1978 року випуску, що належить позивачу, з врахуванням зносу та пошкоджень в результаті ДТП, в даний час встановити неможливо, оскільки автомобіль здано для розборки в металобрухт .
Враховуючи наведене, колегія при визначенні розміру шкоди виходить з об'єктивних, аналогічних даних цієї моделі автомобіля. Відповідно до Бюлетеня авто-товарознавця, №41, квітень 2008 року, виданого Донецьким науково-дослідним інститутом
Справа №22-848/08 Категорія: 34
Г оловуючий у 1-й інстанції : Бисага Т.Ю.
Доповідач : Дроботя В.В.
судових експертиз, залишкова вартість автомобіля ВАЗ 21013, 1978 року випуску, з пробігом 334.000 км. на даний час становить 1540 доларів США.
За курсом НБУ на день розгляду справи апеляційним судом ця сума дорівнює (1540 доларів США х 4, 8 (офіційний курс НБУ) = 7392 грн.
Стягуючи саме цей розмір шкоди на користь позивача, колегія відповідно до вимог ч.1 ст. 1192 ЦК України зобов'язує позивача повернути відповідачці залишки пошкодженого автомобіля для їх можливого використання, а саме : заднє сидіння, задній бампер, заднє скло, задня кришка багажника, лівий та правий задні фонарі, ліві передні та задні двері, автомагнітола «Соні», чотири динаміки до неї - усі 1978 року випуску.
Що стосується розписки ОСОБА_4 про визнання ним боргу перед позивачем у зв'язку з ДТП в сумі 3000 доларів США, то відповідно до вимог ст. ст. 509, 510, 511 ЦК України це зобов'язання не створювало і не створює обов'язку для відповідачки по відшкодуванню саме цієї суми, оскільки вона не являлася учасником даної події (матеріали адміністративної справи № 3-32015/07).
Відповідно до п.2 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права дають колегії підстави для зміни рішення суду.
Керуючись ст. ст. 509-511, 1187, 1188, 1192, ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів , -
РІШИЛА :
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 06 лютого 2008 року змінити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7392 грн. (сім тисяч триста дев'яносто дві гривні) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Зобов'язати ОСОБА_3. передати ОСОБА_2 залишки автомобіля ВАЗ 21013, держномерний знак НОМЕР_2, 1978 року випуску, а саме : заднє сидіння, задній бампер, заднє скло, задню кришку багажника, лівий та правий задні фонарі, ліві передні та задні двері, автомагнітолу «Соні», чотири динаміка до неї - усі 1978 року випуску.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набуває законної сили після його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.