Справа 2-163/2009 року

                                       Р  І  Ш  Е   Н   Н  Я

                       І  М  Е  Н  Е  М        У  К  Р  А  Ї  Н  И

25 березня 2009 року                       Тростянецький райсуд Сумської області

у складі:  головуючого судді  - Янової Л.М.

           при секретарі  - Голубничій О.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам»янської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку дійсним та визнання права власності на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами,

                                     В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку дійсним та визнання права власності на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами. Свої вимоги мотивує тим, що сторонами був укладений договір про передачу господарства у власність позивачу, але нотаріально не був посвідчений, тому позивач не може приватизувати дану земельну ділянку. В даний час правонаступників колгоспу ім.Ватутіна не має, тому позивач може отримати право власності на своє господарство лише за рішенням суду. Позивач просить суд визнати договір укладений 24.11.1986 року між ним та головою колгоспу ім.Ватутіна про передачу господарства у власність жилого будинку з господарчими побудовами, яке розташоване за адресою вул.Піонерська, 22 в с.Кам»янка Тростянецького району шляхом викупу таким, що відбувся та визнати за позивачем право власності на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача – Кам»янської сільської ради, яка представляє громаду, у судове засідання не з»явився, надали заяву, в якій просять справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги визнають.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що позивач є її чоловіком, що будинок дали їм, як молодим спеціалістам, у с.Кам»янка в колгоспі ім.Ватутіна, де вони і працювали. Згідно договору купівлі-продажу колгосп передав йому жилий будинок з надвірними будовами, а позивач сплатив 6150 карбованців, чим було виконано умови договору, але нотаріально на той час договір не було посвідчено. На даний час присадибна ділянка передана їм у власність, але державний акт про право власності на земельну ділянку не мають можливості отримати, так як договір не посвідчено нотаріально. Тому і звернулися до суду.

Вислухавши позивача, свідка, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будовами, що розташований в селі Кам»янка Тростянецького району Сумської області по вулиці Піонерській №22, укладений між ОСОБА_1 та колгоспом ім.Ватутіна і зареєстрований Кам»янської сільською радою (копія договору а.с.8-10).

З довідки Кам»янської сільради від 25.12.08р. вбачається, що ОСОБА_1 належить житловий будинок з господарськими будовами по  вул. Піонерській №22 в с.Кам»янка, про що є запис в господарській книзі виконкому сільради за №511(а.с.7).

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України – право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ст.334 ч.3 ЦК України).

Тобто, з моменту укладання договору купівлі-продажу і до цього часу право власності на жилий будинок ніким не оспорено.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так колгосп ім. Ватутіна не мав на своєму балансі спірного будинку, так як позивач на виконання договору купівлі-продажу сплатив половину вартості будинку, що підтверджуєтьсян наданими в суд квитанціями,  проживає в ньому більше 10 років, будинок не був переданий і на баланс сільської ради, яка представляє інтереси громади і не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Тому суд вважає, що вимоги обгрунтовані та підлягають повному задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує на користь держави судовий збір.

Позивачу, на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито», необхідно доплатити державне мито з розрахунку 1% з позовних заяв про визнання права власності на майно. Позивач при подачі позову сплатив 51 грн. державного мита, а тому необхідно достягнути з ОСОБА_1 988 грн. 70 коп. на користь держави.

Керуючись  ст.ст.15, 30, 209, 212, 214-215, 224-225 ЦПК України, ст.ст.1258,1268,1296  ЦК України, суд-      

                                                 В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кам»янської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку дійсним та визнання права власності на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу жилого будинку укладений 24 листопада 1986 року між колгоспом ім.Ватутіна Кам»янської сільської ради, Тростянецького району Сумської області та ОСОБА_1, згідно якого колгосп ім.Ватутіна продав, а ОСОБА_1 купив жилий будинок з надвірними будовами, що розташований в селі Кам»янка Тростянецького району Сумської області по вулиці Піонерській №22.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок з надвірними будовами та спорудами, що розташований в  селі Кам»янка Тростянецького району Сумської області по вулиці Піонерській №22.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 988 грн. 70 коп. (дев»ятьсот вісімдесят вісім грн. 70 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                               Л.М.Янова

  Текст набраний на комп»ютері і має силу оригіналу.