Справа  № 2-859/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 березня 2009р.                     Личаківський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді             Гирича С.В.

з участю секретаря судових засідань         ОСОБА_1  

пред. позивача                     ОСОБА_2

пред. відповідача                     ОСОБА_3

м.Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, 3-іх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на самочинне будівництво, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся із позовом до відповідача, 3-іх осіб про визнання права власності на самочинне будівництво - житловий будинок № „Б-1”, загальною площею 51,52 м.кв., житловою 25,10 м.кв. по вул. Яловець, 41 у м.Львові.

Позов мотивує тим, що він являється власником 1/18 частини будинковолодіння №41 по вул..Яловець у м.Львові. Іншими співвласниками є  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Будинковолодіння складається з житлового будинку «А-1», житлового будинку «Б-1», погребу «пг», підвалу «пд.», сараю «В», вбиральня «Г», огорожа №1 та воріт №2. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №462016 земельна ділянка пл.0,061 га на якій розташоване будинковолодіння належить співвласникам житлового будинку на праві приватної власності і призначена для обслуговування житлового будинку.

З метою покращення житлових умов на території будинковолодіння позивачем самовільно переобладнано технічну споруду під житловий будинок, позначений в технічному паспорті під літерою «Б-1». Вказаний житловий будинок по вул.Яловець, 41 у м.Львові складається з коридору пл. 8.50кв.м., санвузла площею 5.30кв.м., житлової кімнати площею 25,10кв.м., підвалу 18,50кв.м. Позивач самовільно здійснила реконструкцію   житлового будинку. Оскільки будинок розташований на земельній ділянці, яка передана позивачу у власність, ним розроблено проект на відповідність самочинного будівництва нормам БНіПу і при цьому права сусідніх землекористувачів не порушені  у відповідності до вимог ст. 376 ч.5 ЦПК України просить визнати право власності на самочинне будівництво.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю, дав аналогічні пояснення вищенаведеним, пояснив, що позивачка підготувала документи для узаконення будинку через Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради, але їй запропонували укласти угоду та сплатити 10% вартості будівництва, що на її думку є незаконним.  

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечила, пояснила, що позивач провів реконструкцію та будівництво будинку без проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, а тому вказане будівництво є самочинним. Львівською міською радою розроблено порядок узаконення самочинного будівництва, а тому будинок може бути узаконений лише в порядку, який визначений Львівською міською радою. Тому підстав для задоволення позову не має.

Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності та визнання позову, тому справу слід розглянути у їх відсутності.

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані докази, суд позов задовільняє з таких підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що позивач являється власником 1/18 частини будинковолодіння №41 по вул. Яловець у м.Львові, що стверджується копією реєстраційного посвідчення серії КММ №015020 від 15.05.2002р.  (а.с.49).

           Як вбачається із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №462016 від 16.04.2007р. (а.с.13) позивачу передано у власність земельну ділянку, яка закріплена за вказаним будинковолодіння площею пл.0,061 га і призначена для обслуговування житлового будинку.

З копії технічного паспорту (а.с.6-12) вбачається, що позивачем на території будинковолодіння по вул. Яловець, 41 у м.Львові самовільно переобладнано технічну споруду під житловий будинок, позначений в технічному паспорті під літерою «Б-1». Вказаний житловий будинок на даний час складається з коридору пл. 8.50кв.м., санвузла площею 5.30 кв. м.,  житлової кімнати площею 25,10кв.м., підвалу 18,50кв.м.

З копії робочого проекту /а.с.14-22/ вбачається, що позивачем розроблено та погоджено проект на відповідність проведеного самочинного будівництва будівельним нормам і правилам. При цьому проект погоджений у встановленому законом порядку ( а.с. 23-25) з:  Личаківським РВ м.Львова ГУ МНС України у Львівській області /лист №4/372 від 26.03.2008р./; Санепідемстанцією Личаківського району м.Львова /лист №1000/014 від 03.04.2008р./; Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради /лист №3-К-8145/2401 від 12.05.2008р./.

Як ствердив представник позивача, узаконити самочинне будівництво у безспірному порядку не виявилося можливим, оскільки при зверненні до відповідача, позивачу запропоновано укласти угоду на узаконення та сплатити 10% вартості будівництва на відповідний рахунок Львівської міської ради.

           Відповідно до вимог ст. 376 п.5 ЦК України передбачено, що на вимогу власника земельної ділянки, суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

          Отже, оскільки в судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач на території будинковолодіння по вул. Яловець, 41 у м.Львові самовільно переобладнав технічну споруду під житловий будинок, вказане будинковолодіння розміщене на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності і призначена для обслуговування житлового будинку, даним будівництвом нічиї права не порушені, самочинне будівництво відповідає будівельним нормам і правилам, а тому позов слід задоволити і визнати за ним право власності на самочинне будівництво.

          При цьому суд вважає, що вимога відповідача про необхідність укладення угоди на узаконення самочинного із сплатою 10% вартості будівництва  не є правомірною, оскільки ст. 376 ЦК України має вищу силу ніж рішення органу місцевого самоврядування, яке повинно відповідати вказаній нормі закону.    

           Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 51грн., а вартість самочинного будівництва становить - 6814 грн., тому слід стягнути з позивача у дохід держави додатково судовий збір у розмірі  17.15 грн.

           Отже, керуючись ст.10, 60, 208, 209, 212, 218 ЦПК України, ст.ст.331, 376 ЦК України, суд -          

ВИРІШИВ:

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_4 право власності на самочинно збудований житловий будинок під літ. Б-1, загальною площею               51,52 м.кв., житловою 25,10 м.кв. по вул. Яловець, 41 у м.Львові.

        Стягнути з ОСОБА_4 у користь держави судовий збір в розмірі 17.15 грн.

        На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області в порядку і в строки передбачені ст. 294 ЦПК України.

         Суддя: