УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "07" листопада 2011 р. справа № 10/5007/73/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 75/16 від 12.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, розпорядження № 415 від

21.07.2011р.;

розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 123181,42грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 123181,42грн., з яких: 110653,64грн. борг за договором №171 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 01.10.2010р., 6726,61грн. пеня, 1448,51грн. 3% річні, 4352,66грн. інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав довідку № 6519/16 від 07.11.2011р., в якій повідомляє, що відповідач після пред'явлення позову частково провів розрахунки, у зв'язку з чим заборгованість відповідача станом на 07.11.2011р. зменшилась та складає 47813,64грн.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав заборгованість у розмірі 47813,64грн., просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, надає копію фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 9 місяців 2011р., та довідку №1 від 07.11.2011р. - узагальнений реєстр кредиторів комунальних аптек, що приєднались до КП "Фармація".

Також, директор КП "Фармація" Житомирської міської ради в судовому засіданні підписав акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого позивач визнав заборгованість перед відповідачем у розмірі 47813,64грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2010 року між КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець, позивач) та КП "Фармація" Житомирської міської ради (споживач, відповідач) укладено договір №171 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, за умовами якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачені договором (розділ 1 договору).

Згідно з п.3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі-госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

2) споживачі-бюджетні установи можуть проводити попередню оплату у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору (п.3.6 договору).

Позивач на виконання умов договору виписував відповідачу - рахунки на проведення оплати (а.с.16-27), однак відповідач не вчасно виконував зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги з теплопостачання.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті за надані послуги з теплопостачання в період з грудня 2010р. по квітень 2011р. в сумі 110653,64грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач оплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 62840,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.64-68), тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що несплаченою залишилась сума основного боргу за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 47813,64грн.

Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 07.11.2011р., підписаний повноважними представниками обох сторін, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 47813,64грн. (а.с.60).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 47813,64рн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до п. 3.7 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню в сумі 6726,61грн. (а.с.15)

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п. 3.7 договору від 01.10.10р. за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені за невиконання зобов'язання за договором про надання послуг з централізованого опалення, позивач невірно визначив кількість прострочених днів, тому суд самостійно здійснює розрахунок пені, виходячи з наступного:

- на суму 26968,16грн.: за період з 01.02.2011р. по 11.07.2011р. згідно наступного розрахунку: 26968,16грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х161 (кількість прострочених днів) = 1843,81грн.;

- на суму 20859,78грн.: за період з 11.02.2011р. по 30.07.2011р. згідно наступного розрахунку: 20859,78грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х170 (кількість прострочених днів) = 1505,91грн.;

- на суму 25888,80грн.: за період з 11.03.2011р. по 30.07.2011р. згідно наступного розрахунку: 25888,80грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х142 (кількість прострочених днів) = 1561,13грн.;

- на суму 25718,44грн.: за період з 11.04.2011р. по 30.07.2011р. згідно наступного розрахунку: 25718,44грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х111 (кількість прострочених днів) = 1212,29грн.;

- на суму 11218,64грн.: за період з 11.05.2011р. по 30.07.2011р. згідно наступного розрахунку: 11218,64грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х81 (кількість прострочених днів) = 385,89грн.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом розмір пені, що підлягає до стягнення, складає 6509,03грн. (1843,81грн.+1505,91грн.+1561,13грн.+1212,29грн.+385,89грн.)

З врахуванням вищевикладеного, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 217,58грн. пені.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1448,51грн. 3% річних та 4352,66грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Судом встановлено, у поданому позивачем розрахунку (а.с.14), останній невірно визначив кількість прострочених днів, тому суд самостійно розраховує річні, відповідно до вимог чинного законодавства, згідно наступного розрахунку:

за період з 11.01.2011р. по 30.07.2011р. на суму 26968,16грн. (сума боргу) х 3% річних х201(кількість прострочених днів) /365 = 445,53грн.

за період з 11.02.2011р. по 30.07.2011р. на суму 20859,78 грн. (сума боргу) х 3% річних х170 (кількість прострочених днів) /365 =291,47грн.

за період з 11.03.2011р. по 30.07.2011р. на суму 25888,80 грн. (сума боргу) х 3% річних х142 (кількість прострочених днів) /365 =302,15грн.

за період з 11.04.2011р. по 30.07.2011р. на суму 25718,44грн. (сума боргу) х 3% річних х111 (кількість прострочених днів) /365 =234,64грн.

за період з 11.05.2011р. по 30.07.2011р. на суму 11218,64грн. (сума боргу) х 3% річних х81 (кількість прострочених днів) /365 =74,69грн.

Таким чином, розмір 3% річних, що підлягає задоволенню, складає 1348,48грн.; вимоги в частині стягнення 100,03грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 30659,11грн. господарський суд враховує наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення с т а н о в и т ь м і с я ц ь, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в н а с т у п н о м у м і с я ц і з а місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Тобто, до простроченого платежу за надані послуги у жовтні 2008р., має застосовуватись індекс інфляції, визначений у грудні 2008р. за листопад 2008р. і т.д.

Натомість, позивач здійснив розрахунок інфляційних без урахування вказаних положень (а.с.12).

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір інфляційних складає 3149,90грн.; вимоги в частині стягнення 1202,76грн. інфляційних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині 2 ст.233 ГК України зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, враховуючи, що станом на день прийняття рішення у справі сума основного боргу сплачена у повному обсязі, а за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу нараховані 3% річних та інфляційні, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованої позивачем пені до 500,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач в судовому засіданні суму боргу визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 121661,05грн., з яких: 110653,64грн. - основного боргу, 6509,03грн. - пені, 1348,48грн. - 3% річних, 3149,90грн. - інфляційних.

В частині стягнення основного боргу в сумі 62840,00грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України; в частині стягнення 217,58грн. пені, 1202,76грн. інфляційних та 100,03грн. 3% річних - відмовити за необґрунтованістю.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір пені до 500,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 52812,02рн., з яких: 47813,64грн. - основного боргу, 500,00грн. - пені, 1348,48грн. - 3% річних, 3149,90грн. - інфляційних.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 500,00грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська, 19,2, код 36617789)

на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, вул.Київська 48, код 35343771):

- 47813,64грн. - основного боргу;

- 500,00грн. - пені;

-1348,48грн. - 3% річних;

- 3149,90грн. - інфляційних;

- 1216,61грн.- витрат по сплаті державного мита;

- 233,09грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 62840,00грн. основного боргу за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України.

5. В позові відмовити в частині стягнення 217,58грн. пені, 1202,76грн. інфляційних та 100,03грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя ОСОБА_3

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам