Справа № 605/719/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
"17" жовтня 2013 р. м. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі головуючого Грицай К.М.
за участю секретаря Лежигубської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться по вул. Боднарська, 9 в м. Підгайці Тернопільської області, як успадкованого за законом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 12.03.2013 року та в обґрунтування своїх вимог вказує, що він є спадкоємцем першої черги, однак при зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Позивач судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
ОСОБА_3 помер 12.03.2013 року в м. Підгайці Тернопільської області, про що видане свідоцтво про смерть серії І-ИД № 149756.
ОСОБА_4 померла 04.07.2012 року в м. Підгайці Тернопільської області, про що видане свідоцтво про смерть серії 1-ИД №139398.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження VІІ-УР № 1308842.
Позивач у встановленому законом порядку звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що вбачається з листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 12.09.2013 року № 599/01-16 та витягу із Спадкового реєстру.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, має право на спадкування відповідно до ст.ст. 1222, 1261 ЦК України, у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини, тому згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, він вважається таким, що прийняв спадщину після померлого батька.
Так, з довідки ОСОБА_2 РБТІ від 18.07.2013 року № 133 вбачається, що ОСОБА_5 належить житловий будинок по вул. Боднарська (Ворошилова), 9 в м. Підгайці на підставі договору на право побудови, посвідченого Бережанською державною нотаріальною конторою 28.11.1966 року за реєстром №3423 та акта закінчення будівництва, затвердженого рішенням міської Ради депутатів трудящих від 17.01.1969 року за №9, що зареєстровано в ОСОБА_2 районному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 6 під № 737.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Згідно п. 31 Додатку 1 «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затверджених Міністерством комунального господарства УРСР, від 31.01.1966, до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР входять, зокрема, нотаріально посвідчені договори між радгоспами і робітниками та службовцями радгоспів про індивідуальне житлове будівництво, крім зернових, хлопкових та бурякосійних радгоспів, договори з робітниками яких про індивідуальне житлове будівництво нотаріально не посвідчуються, та акт про закінчення будівництва і введення будівлі в експлуатацію.
Пунктом 1 зазначеної інструкції передбачено, що реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Однак, при житті ОСОБА_5 не зареєстрував у встановленому законодавством, що діяло на той час, порядку право власності на спірний житловий будинок.
Згідно листа ОСОБА_2 міської ради від 15.10.2013 року № 475, на звернення позивача ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні права власності на спірний житловий будинок у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Так, статтями 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений перелік випадків, у яких видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності та підстави для державної реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Крім того, ч. 7 ст. 16 цього Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Однак даними нормативним актами не передбачено видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації таких прав спадкоємцями померлих осіб на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.
Таким чином, судом встановлено неможливість оформлення за позивачем права власності на спадщину у позасудовому порядку.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Зважаючи на те, що судом встановлено факт належності померлому ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок, його право перейшло в порядку спадкування до позивача ОСОБА_1
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивача, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на успадкований за законом житловий будинок з надвірним будівлями, що знаходиться по вул. Боднарська,9 в м. Підгайці Тернопільської області, що належав померлому 12.03.2013 року ОСОБА_3.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 392, 1222, 1216, 1261, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 16, 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Боднарська, 9 в м. Підгайці Тернопільської області, що належав померлому 12.03.2013 року ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий підпис ОСОБА_6