Справа № 296/3820/15-ц

2/296/1765/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді – Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Каторжинської Т.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСОБА_3 страхування», про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (далі ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та у зв’язку із сплатою відповідачем ОСОБА_2 франшизи на суму 500 грн, зменшило позовні вимоги за заявою від 29.07.2015 року (а.с.139-141) і просить стягнути з останньої матеріальну шкоду в розмірі 14789,45 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем подано додаткові пояснення від 17.08.2015 року (а.с.149-150) в яких зазначено, що 08.01.2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів PEUGEOT 208 під керуванням ОСОБА_2 та TOYOTA ОСОБА_5 100 під керуванням ОСОБА_3 (власник - TOB Валки-Ільменіт) пошкоджено автомобіль TOYOTA ОСОБА_5 100, який застраховано згідно договору добровільного страхування наземного транспорту від 11 листопада 2013 року в ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна». Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 27.01.2014 року винною у скоєнні даної ДТП визнано ОСОБА_2 – власника PEUGEOT 208. Згодом ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна», як страховиком, здійснено компенсацію збитків за пошкодження TOYOTA його власнику та одночасно пред’явлено позов про стягнення матеріального відшкодування в порядку регресу в розмірі 28157,30 грн. до ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність власника PEUGEOT 208 - ОСОБА_2 Оскільки ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» оплатило страхове відшкодування не в повному обсязі, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля TOYOTA ОСОБА_5 100, що є менше фактичних витрат, понесених ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна», позивач вважає, що має право на стягнення недостатньої суми грошових коштів з винної у ДТП ОСОБА_2

Під час розгляду справи судом, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» (а.с.146).

Позивач в судові засіданні представника не направляв, відповідно до клопотань (а.с.101,109,122,137,150) просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримував. Заперечував щодо залучення третьої особи ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» до участі у розгляді справи з підстав повного виконання ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» своїх обов’язків по Полісу обов’язкового страхування №АС8851496, укладеного з ОСОБА_2.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на положення ст.29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якими ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» вже сплатило ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна» страхове відшкодування, повязане з пошкодженням автомобіля TOYOTA ОСОБА_5 100. Враховуючи, що ОСОБА_4 «СК «Саламандра-Україна» використало своє право вимоги до страховика відповідача, просила відмовити позивачу в задоволенні позову. На підтвердження своїх доводів подала письмові заперечення проти позову (а.с.128-129).

Третя особа ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» до суду представника не направило, про час та місце розгляду справи повідомлялося судом належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові пояснення позивача, дослідивши інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.01.2014 р. близько 12 год 35 хв по вулиці Шевченка в м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів PEUGEOT 208 державний номерний знак AM 6588 ВМ під керуванням ОСОБА_2 та TOYOTA ОСОБА_5 100 державний номерний знак 77705ВА під керуванням ОСОБА_3 (власник - TOB Валки-Ільменіт) (а.с.23).

Транспортний засіб TOYOTA ОСОБА_5 100 застраховано згідно договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 9227 від 11 листопада 2013 року у ОСОБА_4 «Саламандра-Україна» (а.с.5-8).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу PEUGEOT 208 застрахована згідно з Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АС № 8851496 в ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» (а.с.18).

27.01.2014 р. постановою Корольовського районного суду м. Житомира встановлено доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення і обидва автомобілі були механічно пошкоджені (а.с.26).

Відповідно до висновку №795 експертного авто товарознавчого дослідження TOYOTA ОСОБА_5 100 визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля та вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу за яким ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 28 157,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №98 від 17.01.2014 року (а.с.27-53).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2014 року ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» зверталося до Господарського суду м.Києва з позовом до ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» про відшкодування шкоди в розмірі 28 157,30 грн в порядку регресу, (а.с.152-157).

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника PEUGEOT 208 була застрахована в ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» згідно Полісу обов’язково страхування, остання здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» в межах страхової суми з урахуванням франшизи та коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 13 367,85 грн. (а.с.158-161).

Внаслідок такої виплати за заявою ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» про зменшення позовних вимог до 13 367,85 грн. та припинення провадження у справі, Господарський суд м.Києва ухвалою від 17.12.2014 року припинив провадження у справі № 910/25214/14 за позовом ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» до ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» про відшкодування шкоди, про що в Єдиному державному реєстрі судових рішень є відповідні відомості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» вказує на те, що ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування» виплатило йому страхове відшкодування в сумі яка менша фактичних витрат, понесених ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна», а тому ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» має право стягнути недостатню суму грошових коштів в межах фактичних витрат з винної особи, тобто ОСОБА_2

При цьому, предметом позову ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» визначило відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в порядку регресу, а в якості закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин посилається на статтю 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191, 1166 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Водночас, як роз’яснив Верховний Суд України, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, підстави заявленого позову це виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.4, п.5.ч.2 ст. 119 ЦПК). Таким чином, при розгляді справи суд застосовує той закон, який регулює спірні правовідносини.

Так, страхування є окремим видом зобов’язань. За договором страхування, одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

Оскільки страхова виплата проведена за договором страхування і перехід до страховика права вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, визначений положеннями Цивільного кодексу, які регулюють договірні зобов’язання, застосування до спірних правовідносин при визначенні правомірності заявленої вимоги положень Цивільного кодексу, які регулюють недоговірні зобов’язання, зокрема, положень ст. 1191 ЦК України, є невірним. Таку саму правову позицію висловив Верховний суд України в постанові від 25.12.2013р. по справі №6-112цс13, де зазначено, що ст. 1191 ЦК України застосовується до деліктних правовідносин, а ст. 993 ЦК України – до договірних.

Крім того, відповідно до роз’яснень п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов’язанні (заміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов"язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.

Таким чином, суброгація виникає на підставі закону ст.993 ЦК та ст. 27 Закону України "Про страхування" і застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. Водночас, регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб.

Разом з тим відносини які виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу відрізняються від відносин на підставі договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі першого договору при страховому випадку будуть мати місце відносини суброгації, які регулюються ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а у другому – регресні відносини, які регулюються ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1191 ЦК України.

Отже, після настання страхового випадку, визначеного ст.8 ЗУ «Про страхування», а саме, ДТП за участю транспортних засобів PEUGEOT 208 та TOYOTA ОСОБА_5 100, до страховика ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна», який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 9227 від 11 листопада 2013 року, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).

За таких обставин, ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» мало право вимагати стягнення матеріальної школи зі страхової компанії, в даному випадку ОСОБА_4 «CK «ОСОБА_3 страхування», а не з винуватця ДТП ОСОБА_2

У зв’язку з цим, слід зазначити, що права відповідача забезпечено Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за яким обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється не тільки з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди а і для захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування, закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, а й захист інтересів страхувальника — заподіювача шкоди.

Виняток становлять франшиза, перевищення ліміту страхової виплати і збиток у вигляді втрати товарної вартості автомобіля, так як в будь-якому випадку компенсувати франшизу, втрату товарної вартості автомобіля потерпілого і суму, що перевищує ліміт страхової виплати, повинен водій - винуватець ДТП.

Оскільки відповідач сплатила на користь ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» франшизу у розмірі 500 грн і розмір, завданої внаслідок ДТП шкоди не перевищував ліміту страхової виплати, встановленої Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АС № 8851496, укладеним з відповідачем, у позивача ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» відсутні підстави вимагати стягнення матеріальної шкоди в розмірі 14789,45 грн. з відповідача ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, позов ОСОБА_4 «CK «Саламандра - Україна» задоволений бути не може.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 21 2 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра - Україна» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСОБА_3 страхування» залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя О. С. Рожкова