Справа № 2 – 1515/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2009 р.                 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді                             Шестака О. І.

при секретарі                                 Тріщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про розірвання договорів банківського вкладу, повернення коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди,

встановив:

17.11.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з даним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача розірвати договори банківського вкладу № 263561173782 від 21.03.2008 р. та № 263531341162 від 22.08.2008 р. та повернути загальну суму вкладів та нараховані відсотки на рахунки, що вказані у п. 4 відповідних Договорів. Стягнути з відповідача завдані його бездіяльністю збитки у розмірі 3000,00 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Стягнути з Відповідача судові витрати: судовий збір (державне мито) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

26.12.2008 р. ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача завдані його бездіяльністю збитки у розмірі 19393,70 доларів США, що підлягає сплаті у гривнях. Стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити позов та тих підставах, які викладені в ньому.

Представник ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” – Бурик Т. В., вимоги позову визнала частково. Вимоги щодо розірвання договорів банківського вкладу та повернення грошових коштів визнала в повному обсязі. Інші вимоги щодо відшкодування 3000,00 доларів США, 19393,70 доларів США та 5000,00 грн. моральної шкоди не визнала, оскільки попередній договір купівлі-продажу квартири був укладений після того, як банк неодноразово повідомив її про неможливість дострокового розірвання договорів вкладу, тому відсутні ознаки умисного протиправного діяння банку.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Між ОСОБА_1 та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, а саме дев'ятнадцятим міським відділенням Харківської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” було укладено 21.03.2008 р. договір № 263561173782 на вклад „Вільні кошти”.

Відповідно до п. 1 даного договору, вкладник – ОСОБА_1 передає, а банк – ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” приймає вклад „Вільні кошти” на суму 4000,00 доларів США.

За п. 2 цього договору, днем закінчення строку вкладу є 22.03.2009 р.

Відповідно до п. 6 даного договору, у випадку дострокового (до дати закінчення строку вкладу) зняття вкладником суму вкладу, цей договір вважається розірваним. Банк здійснює перерахунок відсотків за вкладом за ставкою, яка на дату розриву договору, діє по поточному рахунку для фізичних осіб (у відповідній валюті). Перерахування відсотків за вкладом відбувається починаючи з наступної дати після дати укладання договору до дати, яка передує даті розірвання договору.

Між ОСОБА_1 та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, а саме дев'ятнадцятим міським відділенням Харківської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” було укладено 22.08.2008 р. договір № 263531341162 на вклад „Премія для пенсіонерів” (з пролонгацією).

Відповідно до п. 1 даного договору, вкладник – ОСОБА_1 передає, а банк – ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” приймає вклад „Премія для пенсіонерів”, грошові кошти в грн. строком на 366 днів.

За п. 2 цього договору, днем закінчення строку вкладу є 23.08.2009 р.

Відповідно до п. 6 даного договору, у випадку дострокового (до дати закінчення строку вкладу) зняття вкладником суму вкладу (повністю або частково), цей договір вважається розірваним. Банк проводить перерахунок відсотків за вкладом.

ОСОБА_1 звернулася із заявою до голови Харківської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про дострокове розірвання договорів на вклад, дана заява була прийнята Харківською обласною дирекцією ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” 20.10.2008 р. вх. № 8784. З аналогічною заявою ОСОБА_1 звернулася 22.10.2008 р.

На свою заяви ОСОБА_1 отримала відповіді за листами від 27.10.2008 р. № 03-01/5940 та від 03.11.2008 р. № 03-01/6060, відповідно до яких їй повідомили про неможливість дострокового повернення коштів, внесених на вкладний рахунок у зв’язку з настанням обставин непереборної сили, які не залежать від волі банку та про дію Постанови Правління НБУ № 319 від 11.10.2008 р. „Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, згідно з п. 2.5 якої, банки зобов’язані виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання завершення зобов’язань, незалежно від категорії контрагентів.

Листом від 30.12.2008 р. № 03-02/7036 Харківська обласна дирекція ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” повідомила ОСОБА_1, що ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” прийняв позитивне рішення щодо дострокового розірвання договорів по вкладах „Премія для пенсіонерів” та „Вільні кошти”. ОСОБА_1 запрошували до банку для розірвання договорів та дострокового отримання сум грошових коштів за договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені Договором.

Окрім цього, договорами банківського вкладу (п. 6) прямо передбачено право вкладника на дострокове (до дати закінчення строку вкладу) зняття суми вкладу, після цього такий договір вважається розірваним.

За ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Уразі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-III банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-XIV національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Порушуючи ч. 3 ст. 56 Закону України „Про Національний банк України”, Постанова Правління НБУ № 319 від 11.10.2008 р. „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, тобто дана постанова не пройшла обов’язкову державну реєстрацію. Окрім того, положення п.2.5 вказаної постанови протирічать вищезазначеним вимогам цивільного законодавства щодо укладання та виконання цивільно-правових договорів. З вказаних причин вказані положення постанови НБУ не можуть бути прийнята судом це як правомірна підстава у відмові ОСОБА_1 в розірванні договору банківського вкладу.

Вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача розірвати договори банківського вкладу № 263561173782 від 21.03.2008 р. та № 263531341162 від 22.08.2008 р. та повернути загальну суму вкладів та нараховані відсотки на рахунки, що вказані у п. 4 відповідних Договорів, суд вважає доведеними та такими що підлягають задоволенню.

22.10.2008 р. ОСОБА_1 уклала попередній договір до договору купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов’язуються в майбутньому, в строк до 18:00 год. 28.10.2008 р., укласти договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до п. 2 даного договору ОСОБА_1 дала завдаток ОСОБА_2 в сумі 14850,00 грн., що на день укладання цього договору по курсу НБУ еквівалентно 3000,00 доларів США.

Відповідно до розписки від 22.10.2008 р. ОСОБА_2 отримав завдаток від ОСОБА_1 в розмірі 3000,00 доларів США. Даний факт він підтвердив в судовому засіданні, допитаний як свідок.

Відповідно до п. 4 попереднього договору до договору купівлі-продажу квартири від 22.10.2008 р., якщо основний договір не буде укладено з вини ОСОБА_1 сума завдатку залишається у ОСОБА_2. Суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу квартири не був укладений з вини ОСОБА_1, оскільки остання сподівалася отримати від банку грошові кошти, які знаходяться в неї на депозитних рахунках, тому вона не позбавлена права вимагати від ОСОБА_2. повернення суми завдатку у встановленому законом порядку.

Збитки у сумі, еквівалентній 19393,70 доларів США за курсом НБУ до гривні, визначено позивачкою як різницю між тією сумою доларів США, яку вона могла б придбати за курсом НБУ станом на 23.12.2008 р. та тією сумою доларів США, яку вона могла б придбати за курсом НБУ станом на 16.10.2008 р.

Розрахунок та обґрунтованість суми збитків ґрунтується лише на умовних припущеннях позивачки про можливість придбання іноземної валюти за відповідним курсом НБУ до національної валюти. Таким чином, факт завдання банком позивачці збитків у даному випадку суд вважає недоведеним, ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 визначає протиправні дії банку з утримання належних їй грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, а також з врахуванням положень Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають такі питання: наявність такої шкоди; протиправність дій особи, яка його завдала; наявність причинного зв’язку між завданою шкодою та протиправними діями; наявність вини особи, яка завдала шкоду.

Судом встановлено, що відмова банку видати належні ОСОБА_1 грошові кошти була незаконною. Тобто, поведінка відповідача по відношенню до позивачки в даному випадку була протиправною, що природно викликало у неї моральні і душевні переживання чи страждання з цього приводу. Однак, позивачка не надала суду доказів на підтвердження ступеню та характеру її моральних переживань чи  страждань, тому суд позбавлений можливості визначити розмір завданої їй моральної шкоди. При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не доведеними і відмовляє в їх задоволенні.

Згідно вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 148,50 гривні, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 60,00 гривень підлягають стягненню з відповідача.

На підставі Закону України „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-III, Закону України «Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-XIV, ст. ст. 23, 525, 526, 1060, 1061, 1167 ЦК України, ст. ст. 8, 11, 60, 88, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про розірвання договорів банківського вкладу, повернення коштів, відшкодування збитків задовольнити частково.

Зобов'язати відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” розірвати договори банківського вкладу № 263561173782 від 21.03.2008 р. та № 263531341162 від 22.08.2008 р. та повернути ОСОБА_1 загальну суму вкладів та нараховані відсотки на рахунки, у відповідності з умовами вказаних Договорів.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Головуючий

Справа № 2 – 1515/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2009 р.                 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді                             Шестака О. І.

при секретарі                                 Тріщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про розірвання договорів банківського вкладу, повернення коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди,

Керуючись ст. 209 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” про розірвання договорів банківського вкладу, повернення коштів, відшкодування збитків задовольнити частково.

Зобов'язати відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” розірвати договори банківського вкладу № 263561173782 від 21.03.2008 р. та № 263531341162 від 22.08.2008 р. та повернути ОСОБА_1 загальну суму вкладів та нараховані відсотки на рахунки, у відповідності з умовами вказаних Договорів.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Головуючий