Справа № 2-995/09

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

30 березня 2009 року                                     м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

   

    у складі: судді Терещенко О.Є.

                                                      при секретарі Яковенко І.А.

   

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

    У лютому 2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 27.12.2003 р. перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу спільних дітей не мають Подружнє життя між ними припинено, внаслідок зневажливого ставлення відпо-відача до подружніх обов’язків. В останні роки між ними постійно виникають сварки та супереч-ки, які призвели до втрати почуття любові, довіри і взаємоповаги. Шлюб носить формальний ха-рактер і сім’я розпалася, примирення неможливе. Угоди про поділ спільного майна вони не до-сягли. За час шлюбу ними було придбано квартиру АДРЕСА_1 , м’який куток, телевізор, холодильник, кухонний куток, ДВД-програвач, тумбочку під телевізор. Просила шлюб розірвати та поділити набуте ними за час шлюбу майно.

В судовому засіданні позивачка на позовних вимогах наполягала, просила розірвати шлюб та поділити спільно придбану квартиру АДРЕСА_1 , виділивши їй Ѕ її частини, а також вказані в позові меблі та побутову техні-ку.

Відповідач в судовому засіданні з позовними вимогами погодився частково. На розірванні шлюбу наполягав. Визнав розцінки на майно, які визначила позивачка, справедливими, але зазна-чив, що все майно, яке вимагає поділити позивачка, було придбане його батьками. Квартира також була придбана батьками в кредит, але договір іпотеки було вирішено оформити на нього, оскільки пенсіонерам кредит банківською установою не надавався. У жовтні 2005 року, за допомогою його батьків та близьких родичів, кредит був достроково погашений. Стосовно ДВД-програвача відпо-відач зазначив, що він його продав, оскільки терміново потрібні були гроші. Просив позов задо-вольнити частково, розірвавши шлюб з позивачкою, в решті інших позовних вимог відмовити.                                                              

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив, що сторони по справі, дійсно, з 27.12.2003 р. перебувають в зареє-строваному шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.7). В даний час сторони припи-нили проживати разом і спільне господарство не ведуть, від шлюбу дітей не мають.

    В період перебування сторонами у шлюбі ОСОБА_2  була придбана квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується дого-вором купівлі-продажу від 21.07.2004 р.(а.с.3).

    У відповідності до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

    Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної суміс-ної власності на майно, набуте під час шлюбу.

Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної влас-ності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домов-леністю між ними або шлюбним договором.

У відповідності ч.1 ст.71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної влас-ності подружжя, ділиться між ними в натурі.

    З пояснень позивачки вбачається, що в квартирі знаходяться меблі та побутова техніка, які були придбані сторонами за час шлюбу, загальною вартістю 6 700 грн. Відповідач проти такої грошової оцінки не заперечує, зазначив, що все майно було у їх користуванні і, на даний час, та-кож знаходиться в квартирі, але стверджує, що це майно, також, як і квартира, було придбано його батьками і об’єктом спільної сумісної власності пожружжя не з’являється. Стосовно ДВД-програ-вача зазначив, що він його продав через скрутне матеріальне становище.

    Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси-лається, як на підставу своїх вимог та заперечень. В порушення наведеної норми, ОСОБА_2  не наведено суду доказів придбання спірного майна його батьками або іншими особами, а то-му суд вважає його позицію надуманою.

    Таким чином, суд враховує позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, ос-кільки подружжям тривалий час спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини не підтри-муються, їм не вдалося створити дружню та стійку сім’ю. Сварки та суперечки призвели до втрати ними почуття кохання та поваги, внаслідок чого, між сторонами склалися неприязні відносини, примиритися вони не бажають. За вказаних обставин подальше сумісне проживання та збереження шлюбу є недоцільним у зв’язку з розпадом сім’ї, тому шлюб слід розірвати.

Оскільки домовленості між сторонами відносно поділу спільного майна не досягнуто і шлюбного договору між ними не існує, суд дійшов до висновку, що все набуте сторонами під час шлюбу майно слід поділити на рівні частки. Так квартиру АДРЕСА_1 , слід поділити порівну, виділивши ОСОБА_1  Ѕ її частину і ОСОБА_2  Ѕ її частину, а інше спільне майно: м’я-кий куток, телевізор, холодильник, кухонний куток, тумбочка під телевізор, з урахуванням прин-ципів розумності та справделивості, а також, враховуючи те, що частину майна, а саме ДВД-про-гравач, вартістю 400 грн, було продано відповідачем, розділити таким чином: виділити ОСОБА_1  Ѕ частку спільного майна, а саме: холодильник „Самсунг”, вартістю 2 800 грн та тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн та телевізор, вартістю 600 грн; виділити ОСОБА_2  Ѕ частку спільного майна, яке складається з меблевого м’якого кутка, вартістю 2 000 грн, меблевого кухонного кутка, вартістю 700 грн.

      Керуючись ст.ст.21, 51, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.60 ч.1, 69, 70, 71 ч.1, 110-112, 114 СК України, п.п.19, 22 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21.12.2007 р.,

в и р і ш и в:

             Шлюб поміж ОСОБА_2  та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.12.2003 р. міським відділом РАЦСу міськрайуправління юстиції Херсонської  області за № НОМЕР_1 , розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2  держмито в сумі 17 грн., ОСОБА_1  від його сплати звільнити.

    Поділити майно, набуте подружжям під час шлюбу, виділивши:

    - ОСОБА_1  Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , холодильник „Самсунг”, варті-стю 2 800 грн та тумбочку під телевізор, вартістю 200 грн та телевізор, вартістю 600 грн.

    - ОСОБА_2  Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , меблевий м’який куток, вартістю 2 000 грн, меблевий кухонний куток, вартістю 700 грн  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після по-дання заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про, якщо скарга по-дається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає апеляційне оскарження законної сили після закінчення строку по-дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20- денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:                                                                                             О.Є. Терещенко