Справа № 11-167/2009 року головуючий в І-ій інстанції:Андрощук Є.М.
категорія: ст. 190 ч.3, ст.358 ч.3, ст.364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України доповідач: Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі
головуючого-судді Шершуна В.В.,
суддів Бережного С.Д., Суслова М.І.
з участю прокурора Войтюка М.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією Старокостянтинівського міжрайонного прокурора на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2009 року.
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку м. Красилів Хмельницької областія. українку, громадянку України, освіта вища, не одружену, на утримані 2 неповнолітніх дітей, працюючу директором ПП "НДД",раніше не судиму, жительку АДРЕСА_1 обвинувачену за ст. 364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України
звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. „в” ст.1 Закону України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року, кримінальну справу по її обвинуваченню за ч.1 ст.358 КК України закрити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Старокостянтинова Хмельницької області, українеця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, розлученого, на утриманні 2 неповнолітні дитини, працюючого газоелектрозварювальником ВАТ "Старокостянтинівський завод "Металіст", раніше не судимого, жителя АДРЕСА_2, обвинуваченого за ст.ст. 27 ч.4, 364 ч.2, ст. ст. 27 ч. 4, 366 ч.2, ст.358 ч.З, ст.190 ч.З КК України
звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. „в” ст..1 Закону Україн „Про амністію” від 26 грудня 2008 року, кримінальну справу по його обвинуваченню за ст.27 ч.4, ст..358 ч.1, ст..190 ч.3, ст..358 ч.3 КК України закрити.
Згідно постанови місцевого суду ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем та засновником ПП „НДД” м. Старокостянтинів, з метою сприяння водію Старокостянтинівської ЦРЛ ОСОБА_2 в незаконному отриманні кредиту в сумі 9000 грн. в кредитній спілці „Лакі” м. Старокостянтинів, в другій декаді жовтня 2007 року, на прохання ОСОБА_2, власноручно вписала, на наданому ним бланку довідки завідомо неправдиві дані про те, що він нібито працює водієм в ПП „Три куркулі” і його заробітна плата за квітень - вересень 2007 року становить 7460 грн., тобто в середньому 1250 грн. в місяць, яку підписала від імені директора ПП „Три куркулі” ОСОБА_4 та завірила печаткою даного підприємства, а після виготовлення передала ОСОБА_2, який 25.10.2007 року заключив з кредитною спілкою „Лакі” кредитний договір №169 та отримав кредит в сумі 9000 грн., частину якого до цього часу не погасив.
Тоді ж, ОСОБА_1, діючи при вищевказаних обставинах, з метою сприяння водію Старокостянтинівської ЦРЛ ОСОБА_2 в незаконному отриманні кредиту в Старокостянтинівському відділенні АКІБ „УкрСиббанк”, на наданому ОСОБА_2 бланку довідки, власноручно вписала завідомо неправдиві дані про те, що він нібито працює водієм-експедитором в ПП „Три куркулі” і його заробітна плата за квітень - вересень 2007 року складає 17705 грн., тобто в середньому 2950 грн. в місяць, яку підписала від імені директора ПП „Три куркулі” ОСОБА_4 та завірила печаткою даного підприємства, а після виготовлення передала ОСОБА_2, який 02.11.2007 року заключив з АКІБ „УкрСиббанк” договір про надання споживчого кредиту №11246048000 та отримав кредит в сумі 49880 грн., який до цього часу жодного разу не погашав.
В другій декаді жовтня 2007 року ОСОБА_2., працюючи на той час водієм в Старокостянтинівській ЦРЛ, маючи на меті незаконно отримати кредит в сумі 9000 грн. в кредитній спілці „Лакі” м.Старокостянтинів, звернувся з проханням до приватного підприємця і засновника ПП „НДІ” м.Старокотянтинів ОСОБА_1, видати йому фіктивну довідку про те, що він нібито працює в ПП „Три куркулі” на посаді водія і його середньомісячна заробітна плата складає 1250 грн., на що вона погодилась.
В подальшому, виконуючи умови попередньої домовленості, ОСОБА_1, на наданому ОСОБА_2 бланку довідки, власноручно вписала завідомо неправдиві дані про те, що він нібито працює водієм в ПП „Три куркулі” і його заробітна плата за квітень - вересень 2007 року становить 7460 грн., тобто в середньому 1250 грн. в місяць, яку підписала від імені директора ПП „Три куркулі” ОСОБА_4 та завірила печаткою даного підприємства, а після виготовлення передала ОСОБА_2
В свою чергу ОСОБА_2., достовірно знаючи, що вищевказана довідка про його доходи являється фіктивною, умисно, з метою незаконного отримання кредиту, шляхом обману та зловживання довірою подав її на розгляд кредитного комітету кредитної спілки „Лакі” і 25.10.2007 року між ним та кредитною спілкою в особі голови правління ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №169 та надано кредит в сумі 9000 грн., погашати який він не планував, оскільки проплата по основній сумі здійснена ним лише один раз в сумі 244,52 грн. та його поручителем ОСОБА_3. в сумі 4340,20 грн..
Тоді ж, ОСОБА_2, діючи при вищевказаних обставинах, маючи на меті незаконно отримати кредит в сумі 49880 грн. в Старокостянтинівському відділенні АКІБ „УкрСиббанк”, звернувся з проханням до приватного підприємця і засновника ПП „НДІ” м.Старокостянтинів ОСОБА_1, видати йому фіктивну довідку про те, що він нібито працює водієм-експедитором в ПП „Три куркулі” і його заробітна плата за квітень - вересень 2007 року складає 17705 грн., тобто в середньому 2950 грн. в місяць, на що вона погодилась.
В свою чергу ОСОБА_2., достовірно знаючи, що вищевказана довідка про його доходи №17 від 18.10.2007 року являється фіктивною, умисно, шляхом обману та зловживання довірою, з метою незаконного отримання кредиту подав її на розгляд кредитного комітету Старокостянтинівського відділення АКІБ „УкрСиббанк” і 02.11.2007 року між ним та банком в особі начальника відділення ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11246048000 та надано кредит в сумі 49880 грн., на виконання умов якого він жодного разу не проводив погашення сум основного кредиту.
Крім цього, ОСОБА_2., достовірно знаючи, що довідка про його доходи без номера та дати, виготовлена ОСОБА_1 на бланку КС „Лакі", являється фіктивною, оскільки на той час він працював водієм Старокостянтинівської ЦРЛ, а на посаді водія в ПП „Три куркулі" не перебував та зазначені в ній доходи він не отримував, умисно з метою незаконного отримання кредиту подав її на розгляд кредитного комітету кредитної спілки „Лакі”, на підставі рішення якого, 25.10.2007 року між ним та кредитною спілкою в особі голови правління ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №169 та надано кредит в сумі 9000 грн.
Поряд з цим, ОСОБА_2., діючи при вищевказаних обставинах, достовірно знаючи, що довідка про його доходи № 17 від 18.10.2007 року являється фіктивною, оскільки на той час він працював водієм Старокостянтинівської ЦРЛ, а на посаді водія-експедитора в ПП „Три куркулі” ніколи не перебував та зазначені в ній доходи він не отримував, умисно з метою незаконного отримання кредиту подав її на розгляд кредитного комітету Старокостянтинівського відділення АКІБ „УкрСиббанк” і 02.11.2007 року між ним та банком в особі начальника відділення ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11246048000 та надано кредит в сумі 49880 грн., на виконання умов якого він жодного разу не проводив погашення сум основного кредиту.
Крім цього, ОСОБА_2., достовірно знаючи, що довідка про його доходи без номера та дати, виготовлена ОСОБА_1 на бланку КС „Лакі”, являється фіктивною, оскільки на той час він працював водієм Старокостянтинівської ЦРЛ, а на посаді водія в ПП „Три куркулі” не перебував та зазначені в ній доходи він не отримував, умисно, з метою шахрайського заволодіння коштами кредитної спілки „Лакі”, не маючи наміру в подальшому їх повертати, зловживаючи довірою членів кредитного комітету спілки та вводячи їх в оману вищевказаною завідомо неправдивою інформацією про свою платоспроможність, подав дану довідку на розгляд кредитного комітету, за результатами рішення якого між ним та кредитною спілкою в особі голови правління ОСОБА_5 25.10.2007 року було укладено кредитний договір №169, згідно умов якого він отримав кредит в сумі 9000 грн., повернення якого провів тільки один раз за весь період користування в сумі 244,52 грн., чим інтересам спілки завдав збитків.
Поряд з цим ОСОБА_2., діючи при вищевказаних обставинах, достовірно знаючи, що довідка про його доходи № 17 від 18.10.2007 року являється фіктивною, оскільки на той час він працював водієм Старокостянтинівської ЦРЛ, а на посаді водія-експедитора в ПП „Три куркулі” ніколи не перебував та зазначені в ній доходи він не отримував, умисно, з метою незаконного отримання кредиту в Старокостянтинівському відділенні АКІБ „УкрСиббанк” та подальшого заволодіння даними кредитними коштами, не маючи наміру в подальшому їх повертати, зловживаючи довірою членів кредитного комітету банку та вводячи їх в оману вищевказаною завідомо неправдивою інформацією про свою платоспроможність, повторно подав вищевказану довідку на розгляд кредитного комітету, за результатами рішення якого 02.11.2007 року між ним та банком в особі начальника відділення ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11246048000, згідно умов якого він отримав кредит 49880 грн., погашення якого він жодного разу не проводив, чим інтересам банку завдав збитків у великому розмірі.
Як видно зі змісту апеляції, прокурор який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову в частині звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п. „в” ст.1, ст.6 Закону України „Про амністію” від 12.12.2008 року скасувати в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і неправильне застосування кримінального закону. При цьому як вказано в апеляції прокурор не оспорює правильності кваліфікації постановою суду дій ОСОБА_1. з ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України на ст. 358 ч.1 КК України і звільнення її від кримінальної відповідальності за цією статтею на підставі п.”в” ст. 1 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року.
Разом з тим, прокурор вказує, що санкція ст.190 ч.3 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років, а отже даний склад злочину відноситься згідно ст. 12 КК України до тяжких злочинів.
В зв'язку з цим прокурор вважає незаконним застосування амністії до ОСОБА_2, оскільки ст.1 названого закону передбачає можливість звільнення від відповідальності за злочини, які не є тяжкими, або особливо тяжкими.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримку апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які вважали постанову законною і обґрунтованою, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону.
Як видно з протоколу судового засідання 21 січня 2009 року суд провів судові дебати, надав останнє слово підсуднім і видалився в нарадчу кімнату.
Згідно ст. 320 КПК України після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Як видно зі змісту даної норми права, законодавець не передбачає в даному випадку винесення будь-яких інших процесуальних документів, окрім вироку, який згідно ст. 377 КПК України може бути лише обвинувальний або виправдувальний.
В зв'язку з цим постанова, винесена місцевим судом замість вироку є явно незаконною і підлягає скасуванню.
Разом з тим, як видно з названої постанови, вона винесена з посиланням на ст. 282 КПК України, згідно якої якщо під час судового розгляду будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 72, 8, 9, 10, 111 цьго кодексу, суд вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажаєскористатисбь правом, передбаченим частиною другою статті 267 цього кодексу.
Суд своєю ухвалою ( постановою) закриває справу про зловин, зазначений у чатині першій статті 27 цього кодексу, за примирення сторін чи у зв”язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційні подання чи скарги до касаційного суду.
Як видно зі змісту наведеної статті законодавець не передбачає при закритті справи перекваліфікації дій підсудних, з одної статті на іншу, або виключення з обвинувачення підсудного інкримінованих статей.
Такі дії є виключним повноваженням суду в ході винесення вироку, оскільки передбачені ст. 324, 334 КПК України, які регулюють саме винесення вироку і входять до глави 28 КПК - „Постановлення вироку”.
Всупереч вищенаведеного, суд першої інстанції передчасно і не у встановленій законом формі та з грубим порушенням процесуальної процедури визнав, що в діях ОСОБА_1. відсутній склад злочину, передбачений ст. 364 ч.2 КПК України (однак процесуальних висновків з цього питання не зробив), перекваліфікував дії ОСОБА_1 зі ст. 366 ч.2 на ст. 358 ч.1 КК України, та виключив з обвинувачення ОСОБА_2 ст. 27 ч.4, 364 ч.2 КК України і перекваліфікував його дії зі ст. 27 ч.4, 366 ч.2 КК України на ст. 27 ч.4, 358 ч.1 КК України.
В результаті таких дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були незаконно звільненні від кримінальної відповідальності за п.”в” ст.1 Закону України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що наведеного місцевим судом закону не існує в природі, оскільки Закон „Про амністію” який мав на увазі суд датований 12.12.2008 р.
Колегія суддів вважає, що слід погодитися з апеляцією прокурора в тій частині, що злочини передбачені ст. 190 ч.3 КК України не підпадають під дію ст.1 названого Закону, оскільки є тяжким.
З огляду на це, постанова місцевого суд свідчить про неправильне застосування кримінального закону.
Разом з тим винесення постанови замість вироку і допущені в ході її винесення порушення КПК України, свідчать про істотне порушення вимог кримінально-процесуального факту, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний обґрунтований і справедливий вирок.
Ст.374 ч.2 КПК України передбачає, що апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови.
В зв'язку з викладеним, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2009 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. „в” ст.1 Закону України „Про амністію” від 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 за ст. 358 ч.1 КК України і ОСОБА_2 за ст. ст. 27 ч.4, 358 ч.1, 196 ч.3, 358 ч.3 КК України і закриття щодо них кримінальної справи скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Головуючий
Судді