№2-112/09

Р    І    Ш    Е    Н    Н    Я

І  М  Е  Н  Е  М        У  К  Р  А  Ї  Н  И.

    17 лютого 2009 року.         Орджонікідзівський міський суд Дніпропетровської області в складі суду: головуючого – судді Нижника М.М., при секретарі – Хажанець Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, треті особи – виконком Орджонікідзевської міської ради, відділення СГІРФО Орджонікідзівського МВ УМВС України про визнання утратившими права користування жилим приміщенням, --

                    В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав по підставам вказаним в його позовній заяві, просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утратившими право користування жилим приміщенням, а саме квартирою № 56 в будинку № 23 по вул.Шатохіна в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, так як відповідачі не сплачують комунальні послуги за квартиру, при цьому пояснив суду, що відповідачі у спірній квартирі не проживаю з літа 1995 року, після чого в цій квартирі він став проживати з другою жінкою, з якою зареєстрував шлюб в 2003 році. Друга жінка померла 12.09.2005 року. У 1997 році він з відповідачкою хотів розміняти цю квартиру, розклеювали оголошення, але цим розміном так ніхто і не поцікавився. Він не сплачує комунальні послуги останній рік, так як йому не вистачає на це коштів.  

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просить суд позовні вимоги останнього залишити без задоволення, так як ще до розірвання шлюбу позивач почав зловживати алкоголем, бив її в присутності доньки, зраджував подружню вірність, і не дивлячись на те, що вона з донькою находяться в квартирі приводив жінку в  квартиру, після чого сварки і погрози ставали все більшими. Вищевказаними діями позивач вимусив її з донькою влітку 1995 року піти з спірної квартири, а сам почав проживати там з іншою жінкою. По 2000 рік вона сплачувала комунальні послуги по спірній квартирі за себе та доньку, при цьому позивач їй ніколи аліменти на утримання доньки не сплачував, а після цього позивач забрав абонентні книжки і сказав, що буде сплачувати комунальні послуги сам і до подачі цього позову він ніколи ніяких претензій відносно сплати нею комунальних послуг їй і донці не висловлював. Вона пропонувала позивачу розміняти квартиру, але останній відмовлявся це робити. Коли вони з донькою вимушено пішли з квартири, то в основному забрали з собою носильні речі, а нажите в шлюбі спільне майно – кухонний гарнітур, стінку, телевізор, холодильник, гараж вони не ділили. Ключів від квартири у неї з донькою не було.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, просить суд позовні вимоги останнього залишити без задоволення, так як позивач зловживаючи алкоголем і постійними сварками з матір’ю вимусив їх влітку 1995 року піти з спірної квартири, а сам почав проживати там з іншою жінкою. В 2000 році, коли вона прийшла навідати батька, останній, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, мало не задушив її, добре, що дома була його нова дружина яка врятувала її. Через декілька тижнів вона знову пішла до батька, але той, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, декілька раз вдарив її по обличчю, після чого вона почала приходити до батька так як боялась за себе і за своє здорв’я.

    Треті особи в судове засідання не з’явились, але надали суду заяви в яких просять суд справу заслухати в їх відсутності.

    Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що сторони не проживають в спірній квартирі з 1995 року. Від матері позивача чула, що відповідачка склала своє майно

                        --  2  --

в окремій кімнаті. Вона не бачила щоб відповідачі вивозили своє майно з спірної квартири. Неодноразово бачила позивача в стані алкогольного сп’яніння. Коли відповідачі пішли з квартири, то позивач в цій квартирі став проживати з другою жінкою.

    Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що сторони знає з 1985 року і є сусідкою останніх. Вона не бачила, щоб з спірної квартири вивозилися меблі. Часто бачила як раніше позивача навідувала його донька – відповідачка ОСОБА_3, але останніх 6-7 років остання перестала приходити в спірну квартиру.

    Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання їх утратившими право користування жилим приміщенням в відповідності з вимогами ст.107ЖК України задоволенню не підлягають, так як в ході судового засідання було встановлено, що відповідачі в спірній квартирі не проживали, згідно акту ЖЕО (а.с.8), по поважним причинам, а саме позивач  зловживаючи алкоголем, постійними сварками і бійками вимусив їх влітку 1995 року звідти піти, а сам почав проживати там з іншою жінкою. В 1997 році позивач розірвав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2І.(а.с.6), але остання сплачувала комунальні послуги за себе і доньку до 2000 року поки позивач не забрав розрахункові книжки і сказав, що сам буде сплачувати всі комунальні послуги. Відповідачка ОСОБА_3 приходила навідувати позивача до тих пір поки останній, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не побив її.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, слід залишити без задоволення, так як відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимушено, під впливом насильницьких дій та психологічного тиску позивача, не проживали в спірній квартирі, тобто не користувалися вищевказаним жилим приміщенням не із-за того, що вони переїхали на друге місце проживання, а із-за вище вказаних поважних причин –  не правомірної поведінки і погроз позивача, в результаті чого вони боялись за своє здоров’я, як фізичне, так і психічне.

    Керуючись ст.ст. 107 ЖК України, ст.ст. 2, 10, 11, 88, 209, 210, 212-214 ЦПК України, суд, --

                       В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання їх утратившими право користування жилим приміщенням залишити без задоволення.

    Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного суду через Орджонікідзівський міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня складання повного рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя: __________________________