Справа № 2- 141/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

5 березня 2009 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді      Реви С.В.,

при секретарі               Крамаренко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Київського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб – Одеської  міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним договору дарування, витребування майна з незаконного володіння, виселення, вселення, суд ,-  

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київського району міста Одеси звернувся до суду з вказаним позовом    в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на те, що 10 жовтня 2001 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі підроблених документів, посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1, який зареєстрований в реєстрі № 4588. Згідно вказаного договору дарувальником був ОСОБА_4, якому квартира ніби то належала на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2001 року, а обдарованим був ОСОБА_5 Для посвідчення договору дарування приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було надано підроблене рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2001 року про визнання права власності на  квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. По даному факту прокуратурою Київського району міста Одеси порушена кримінальна справа. Підпис  від імені ОСОБА_4. в договорі дарування виконана не ним, а іншою особою.

19 листопада 2001 року ОСОБА_5 продав вказану квартиру ОСОБА_6, договір посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстр № 9-1847.

15 березня 2002 року ОСОБА_6 продав  вказану квартиру ОСОБА_8, договір посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, реєстр № 7-784.

21 січня 2003 року ОСОБА_10 продав вказану  квартиру ОСОБА_11,  договір посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 , реєстр № 1-165.

Однак під час укладення  договорів у вказаній квартирі проживав та був постійно зареєстрований ОСОБА_1, який з 18 жовтня 2001 року по 22 листопада 2002 року знаходився на лікуванні в Одеській психіатричній  лікарні. Квартиру ОСОБА_1 не приватизував.

Прокурор Київського району міста Одеси просить суд  визнати недійсним договір дарування від 10 жовтня 2001 року, витребувати у ОСОБА_11 вищевказану квартиру з незаконного володіння, виселити ОСОБА_11 та вселити ОСОБА_1 у вищевказану  квартиру.  

          У судовому засіданні  прокурор та представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили  його задовольнити.

          Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просив суд  відмовити у позові, оскільки він вважає, що ОСОБА_11 купив квартиру АДРЕСА_1 на законних підставах, належним чином виконав усі умови договору  купівлі-продажу  та є добросовісним   набувачем.

          Представники третіх осіб - Одеської  міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради позов підтримали та просили суд його задовольнити, посилаючись на те, що в у 2001 році спірна квартира не була приватизована і  знаходилась на балансі Державного житлового фонду, наймачем спірної квартири є ОСОБА_1, а згідно ч. 6 ст. 71 ЖК України квартира зберігається за ним на протязі усього часу перебування в лікувальному закладі.

           Крім того, у 2001 році ОСОБА_4 не був власником спірної квартири, оскільки  рішення  Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2001 року було підроблене, право власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку  ніхто не оформив.

           Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні судом встановлено, що 10 жовтня 2001 року ОСОБА_4 на

підставі підробленого рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2001 року, згідно якого він визнаний власником квартири АДРЕСА_1, подарував ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1. Договір дарування  посвідчений  приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 4588 ( аркуші справи № 4, 5).

По факту підробленого рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 травня 2001 року прокуратурою Київського району міста Одеси порушена кримінальна справа по ст. 358 КК України ( аркуші справи № 8 - зворот).

Підпис  від імені ОСОБА_4. в договорі дарування виконана не ним, а іншою особою.

19 листопада 2001 року ОСОБА_5 продав вказану квартиру ОСОБА_6 згідно  договору купівлі-продажу, який посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, реєстр № 9-1847 ( аркуш справи  № 6).

15 березня 2002 року ОСОБА_6 продав  вказану квартиру ОСОБА_8 згідно  договору купівлі-продажу, який посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, реєстр № 7-784 ( аркуш справи  № 7).

21 січня 2003 року ОСОБА_10 продав вказану  квартиру ОСОБА_11 згідно  договору купівлі-продажу, який посвідчений державним нотаріусом Сьомої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 , реєстр № 1-165 ( аркуш справи  № 20).

Однак під час укладення  договорів у вказаній квартирі з 21 травня 1993 року проживав та був постійно зареєстрований ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інвалід 2 групи, який з 18 жовтня 2001 року по 22 листопада 2002 року знаходився на лікуванні в Одеській психіатричній  лікарні (аркуші справи  № 10, 13 - зворот).

          Квартира АДРЕСА_1  не приватизована, знаходиться на балансі Державного житлового фонду.

             Згідно ст. 5 ЖК України  державний  житловий фонд перебуває у віданні місцевих ОСОБА_9 народних депутатів (житловий фонд місцевих ОСОБА_9) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

              Відповідно до ст. 243 ЦК України  (1964 року) по договору дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

              В силу ч. 1 ст. 48  ЦК України  (1964 року) угода яка, не відповідає  вимогам закону, є недійсною.

              На підставі вищевказаного, суд вважає, що ОСОБА_4 було здійснено відчуження майна по  договору дарування від 10 жовтня 2001 року, яке  йому не належало і тому  договір дарування від 10 жовтня 2001 року є недійсним.

              Право власності на квартиру АДРЕСА_1  залишається за Одеською міською радою, так як до вчинення протиправних дій квартира не була приватизована та знаходилась на балансі Державного житлового фонду.              

              Таким чином, усі послідуючі угоди, які укладені по вічуженю квартири АДРЕСА_1 не є чинними, оскільки квартира вибула з комунальної власності і користування ОСОБА_13 в результаті  протиправних дій не встановлених осіб, які скоїли  діяння, яке містить   ознаки злочину.

Відповідно до ст. 47 Конституції України  кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У ОСОБА_13, крім  квартири АДРЕСА_1,  іншого  місця проживання немає .

  З урахуванням встановлених по справі обставин, оцінивши їх в совокупності, суд вважає, що  житлові права ОСОБА_13 грубо порушені у зв’язку з чим  слід визнати недійсним договір дарування від 10 жовтня 2001 року, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_11 та вселити ОСОБА_1 у вказану  квартиру.  

  В С Т А Н О В И В :

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,  209, 212, 213 ЦПК України, ст. 47 Конституції України на підставі ст. 47 ЦК України ( в редакції  1964 року), ст. ст. 71, 116 ЖК  України, суд , -

В И Р І Ш И В :

 Позов Прокурора Київського району міста Одеси в інтересах ОСОБА_1  задовольнити.

 Визнати недійсним договір дарування від 10 жовтня 2001 року  квартири  АДРЕСА_2, який укладений  між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального  округу  ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 4588.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру  АДРЕСА_2.

Виселити ОСОБА_2 з квартири  АДРЕСА_2 разом з усіма особами, які  проживають в цій квартирі.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру  АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                 С.В. Рева