Справа № 2-82 /09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі          Крамаренко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в  місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд , -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 9 січня 2008 року він позичив відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, яка  еквівалентна курсу НБУ станом на 4 листопада 2008 року 17366,4 гривень, на строк до 1 серпня 2008 року, що підтверджується розпискою відповідача, яка написана ним власноруч.            

          Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 17366,4  гривень, 3% річних від загальної суми заборгованості, а саме 135 гривень 85 копійок, а всього 17502 гривні 25 копійок, а також  судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач збільшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23100  гривень, 3% річних від загальної суми заборгованості, а саме 447 гривень 93 копійки, судові витрати по справі у сумі 205 гривень, 2 копійки, а всього 23752 гривні 95 копійок.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомленений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За наявністю умов, передбачених ч. 1 ст. 224 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим допустити заочний розгляд справи.  

    Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.   1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики  є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який  посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На підставі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

            У судовому засіданні судом встановлено, що 9 січня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути ці кошти до 1 серпня 2008 року. Отримання відповідачем вказаної суми грошових коштів підтверджується  розпискою, яка написана ним власноруч ( аркуш справи № 4).

            В строк, який був зазначений у розписці до 1 серпня 2008 року, відповідач гроші позивачу не повернув.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як вбачається з розписки від 9 січня 2008 року, розмір процентів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  не встановлений.

            Суд вважає, що 3% річних складає: 23100 гривень х 3% : 365 днів х 237 днів ( період прострочення виконання грошового зобовязання з 1 серпня 2008 року по 25 березня 2009 року) = 1 гривня 89 копійок ( 1 день прострочки) х  237 днів = 447 гривень 93 копійки.

             З урахуванням встановлених по справі обставин, суд вважає, що відповідач дійсно отримав від позивача позику та має невиконані договорні зобов’язання щодо повернення позивачу суми грошових коштів еквівалентної 3.000 доларів США, а саме 3.000 доларів  х

7, 70 (курс долара США станом на 25 березня 2009 року за 1 долар США)  = 23100 гривень та 3 % річних  у сумі 447 гривень 93 копійки.

Згідно ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв’язку з розглядом справи позивач оплатив судові витрати у розмірі 205 гривень 2 копійки, які мають бути також стягнуті з відповідача на користь позивача.

З врахуванням присудженої позивачеві суми судових витрат загальний розмір коштів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 23100 + 447, 93 + 205, 2 =  23752, 95 гривень.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судовий збір сплачений на користь держави у неналежному розмірі, суд вважає за необхідне  стягнути  з відповідача на користь держави 32 гривні.

    Керуючись ст. ст. 212, 213 ЦПК України, на підставі ст. ст. 610, 625, 1046 - 1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23547 (двадцять три тисячі п’ятсот сорок сім)  гривень  93 (дев’яносто три) копійки та 205 (двісті п’ять) гривень 2 (дві) копійки в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 23752  (двадцять три тисячі сімсот п’ятдесят дві) гривні 95 (дев’яносто п’ять) копійок.

             Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави 32 (тридцять дві) гривні.

            Дане заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення  може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області в загальному порядку шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

               Суддя                             С.В.  Рева