Справа № 1-191/09

                                                                      В И Р О К

                                                      І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009  року                                                            Зарічний районний суд м. Суми в складі:  

                                               головуючого – судді Левченко Т.А.

                                               при секретарі – Хіміч А.М.

                                               з участю прокурора – Кулініч Л.С.

                                               захисника - адвоката ОСОБА_1

                                               представника кримінальної міліції у справах дітей

                                               Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області

                                               ОСОБА_2

                                               представника навчального закладу – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:                                                        

                                                                                    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не військовозобов’язаного, який не навчається і не працює, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не військовозобов‘язаного, який навчається в СПХТЛ на 1 курсі, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

                                                                В С Т А Н О В И В:

    23.01.2009 року біля 18-00 години, неповнолітні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, попередньо домовились між собою на відкрите, з корисливою метою викрадення чужого майна.

Цього ж дня, 23.01.2009 року в біля 18-30 години, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 побачили поблизу легкоатлетичного манежу по вул. Прокоф’єва м. Суми групу малолітніх, серед яких були ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_9, та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 попередньо домовившись між собою, з метою полегшення вчинення злочину та подолання можливих перешкод його вчинення запросили вказаних малолітніх під вигаданим приводом піти з людної ділянки вулиці, на що останні відмовилися та пішли через міст р. Псел до міського парку ім. Кожедуба.

Не відмовившись від свого злочинного задуму, наполегливо прагнучи незаконного збагачення шляхом відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 з ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, перебуваючи на території парку ім. Кожедуба м. Суми, наздогнали малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9

Після цього, діючи згідно попередньої домовленості, ОСОБА_4 відкрито, з погрозою застосування фізичного насильства заволодів чужим майном малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме:

-   мобільним телефоном «Sony Ericsson P 990 i» вартістю 1018 гривень;

-   флеш-карткою об’ємом 2 Гб, вартістю 160 гривень;

-   сім-карткою оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 10 гривень, з грошима на рахунку в сумі 3 гривні, загальною вартістю 13 гривень, а всього на загальну суму 1191 гривня.

В цей же час, ОСОБА_5 спостерігаючи за обстановкою навколо місця вчинення злочину, з метою уникнення перешкод вчинення злочину, та можливого їх викриття та затримання, підійшов до малолітнього потерпілого ОСОБА_8, де діючи відкрито, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, заволодів чужим майном малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9, а саме:

-   мобільним телефоном «Siemens CF 110» вартістю 250 гривень;

-   сім-карткою оператора мобільного зв’язку «МТС», вартістю 10 гривень з грошима на рахунку в сумі 10 гривень, загальною вартістю 20 гривень, а всього на загальну суму 270 гривень.

Після вчинення злочину з місця скоєння злочину зникли та викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4  свою вину в скоєні злочину визнав в повному обсязі і пояснив, що   дійсно 23.01.2009 року біля 18-00 години  вони з ОСОБА_5 вступили в попередню змову на відкрите заволодіння чужим майно. Прогулявшись по місту, вони не зустріли об’єкту для вчинення злочину та вирішили повернутися на вул. Прокоф’єва м. Суми, де побачили поблизу мосту через р. Псел 2-х підлітків та дівчину. Реалізуючи свій план, з метою полегшення вчинення злочину вони запропонували їм відійти з людного місця під приводом підзаробити та пообіцяли по 30 гривень кожному, на що підлітки та дівчина відмовилися та пішли через міст до міського парку ім. Кожедуба. З метою заволодіння чужим майном вони пішли за підлітками в парк, де їх наздогнали поблизу підйому до вул. Кірова м. Суми. ОСОБА_9 він підійшов до одного з неповнолітніх та утримуючи його за куртку в районі шиї почав вимагати передати йому мобільний телефон, що він і зробив, передавши йому свій мобільний телефон «Соні-Еріксон». В цей час ОСОБА_5 відкрито заволодів мобільним телефоном «Сіменс» іншого підлітка. Дівчина, яка була з підлітками пішла з цього місця. Викравши телефони, вони з вказаним майном втекли та розпорядились ним на власний розсуд, а саме продали на ринку та гроші розділити між собою.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5  свою вину в скоєні злочину також визнав в повному обсязі і пояснив, що   дійсно 23.01.2009 року біля 18-00 години вони з ОСОБА_4 вступили в попередню змову на відкрите заволодіння чужим майно. Прогулявшись по місту, вони не зустріли об’єкту для вчинення злочину та вирішили повернутися на вул. Прокоф’єва м. Суми, де побачили поблизу мосту через р. Псел 2-х підлітків та дівчину. Реалізуючи свій план, з метою полегшення вчинення злочину вони запропонували їм відійти з людного місця під приводом підзаробити та пообіцяли по 30 гривень кожному, на що підлітки та дівчина відмовилися та пішли через міст до міського парку ім. Кожедуба. З метою заволодіння чужим майном вони пішли за підлітками в парк, де їх наздогнали поблизу підйому до вул. Кірова м. Суми. ОСОБА_9 підійшов до одного з неповнолітніх та утримуючи його за куртку в районі шиї почав вимагати передати йому мобільний телефон, що він і зробив, передавши йому свій мобільний телефон «Соні-Еріксон». В цей час ОСОБА_5 побачив як інший неповнолітній почав тікати, він вдарив його по нозі, коли той впав, ОСОБА_5 почав вимагати у нього мобільний телефон, на що ОСОБА_8 передав йому мобільний телефон «Сіменс». Дівчина, яка була з підлітками пішла з цього місця. Викравши телефони, вони з вказаним майном втекли та розпорядились ним на власний розсуд, а саме продали на ринку та гроші розділити між собою.  

Крім пояснень самих підсудних, факт скоєння ними злочину за обставин, зазначених в описовій частині вироку, доведений іншими доказами.  

Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, дослідженими в судовому засіданні  про те, що   23.01.2009 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 поверталися додому з тренування в легкоатлетичному манежі по вул. Прокоф’єва м. Суми. Вони попрямували до пішохідного мосту через р. Псел, де до них підійшли два раніше не знайомі хлопця (ОСОБА_9 та ОСОБА_5) та запропонували їм підзаробити, розвантаживши продукти з вантажного автомобіля, пообіцявши їм за це гроші, на що вони відмовилися, та пішли через вказаний міст до міського парку ім. Кожедуба. ОСОБА_9 вони пішли до підйому на вул. Кірова, де їх наздогнали ОСОБА_9 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 підійшов до нього схопив його за комір куртки в районі горла та утримуючи його та погрожуючи заподіянням тілесних ушкоджень почав вимагати у нього мобільний телефон, на що він передав йому свій мобільний телефон «Соні-Еріксон». В цей час ОСОБА_8 крикнув ОСОБА_10, щоб вона тікала та сам почав тікати та в цей час ОСОБА_5 збив ОСОБА_8 з ніг та почав вимагати у нього мобільний телефон «Сіменс», який той йому передав. Після цього вказані хлопці втекли. Він з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пішли додому до її бабці, де викликали міліцію, повідомили своїх батьків та розповіли, про те, що сталося. (а.с. 38-39,40)

Показаннями свідка ОСОБА_11 – законного представника неповнолітнього ОСОБА_6, дослідженими в судовому засіданні про те, що 23.01.2009 року у вечірній час він дізнався, про те, що відбулося з його сином, після чого вони звернулися з заявою за вказаним фактом до міліції.( а.с. 34)

Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8, дослідженими в судовому засіданні про те, що 23.01.2009 року він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 поверталися додому з тренування в легкоатлетичному манежі по вул. Прокоф’єва м. Суми. Вони попрямували до пішохідного мосту через р. Псел, де до них підійшли два раніше не знайомі хлопця (ОСОБА_9 та ОСОБА_5) та запропонували їм підзаробити, розвантаживши продукти з вантажного автомобіля, пообіцявши їм за це гроші, на що вони відмовилися, та пішли через вказаний міст до міського парку ім. Кожедуба. ОСОБА_9 вони пішли до підйому на вул. Кірова, де їх наздогнали ОСОБА_9 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 схопив його за комір куртки в районі горла та утримуючи його та погрожуючи заподіянням тілесних ушкоджень почав вимагати у нього мобільний телефон, на що той передав йому свій мобільний телефон «Соні-Еріксон». В цей час він крикнув ОСОБА_10, щоб вона тікала, та сам почав тікати та в цей час ОСОБА_5 збив його з ніг, вдаривши ногою по нозі, та почав вимагати у нього мобільний телефон «Сіменс», який він йому передав. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_5 втекли. Він з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 пішли додому до її бабці, де викликали міліцію, повідомили своїх батьків та розповіли, про те, що сталося. (а.с. 51-52)

Показаннями свідка ОСОБА_7 – законного представника неповнолітнього ОСОБА_8, дослідженими в судовому засіданні про те, що 23.01.2009 року у вечірній час він дізнався, про те, що відбулося з його сином, після чого вони звернулися з заявою за вказаним фактом до міліції.( а.с. 46)

    Показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_10, дослідженими в судовому засіданні, які є аналогічними свідченням потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8  (а. с. 56).

Протоколом виявлення та вилучення від 28.01.2009 року, під час якого у неповнолітнього ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Сіменс», викрадений ним раніше у неповнолітнього ОСОБА_8 23.01.2009 року. (а.с. 13)                                     Протоколом огляду предметів та прилученням до кримінальної справи речових доказів – мобільного телефону «Сіменс CF110», вилученого у ОСОБА_5 28.01.2009 року. (а.с. 14-16 )

Протоколами очних ставок між ОСОБА_4 та потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_8, між ОСОБА_12 та потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_8, під час яких потерпілі   підтвердили свої пояснення щодо обставин скоєного відносно них злочину (а. с. 67; 69; 104; 106).

Висновком товарознавчої експертизи № 248 від 24.02.2009 року якою встановлена вартість викраденого у потерпілих майна (а. с. 23-25).  

Таким чином, оцінюючи всі зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5  злочину за обставин вказаних в описовій частині вироку, є повністю доведеним, а їх дії кваліфікує:

ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він скоїв грабіж – відкрите викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, погроза застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого;

ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він скоїв грабіж – відкрите викрадення чужого майна, кваліфікуючими  ознаками якого є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого.

 При цьому суд вважає за необхідне виключити з пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого та з пред’явленого ОСОБА_5 обвинувачення погрозу застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, так як зазначених дій підсудний ОСОБА_4 по відношенню до потерпілого ОСОБА_6, а підсудний ОСОБА_5 по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 не скоювали.  Правильно кваліфікуючи дії підсудних орган досудового слідства помилково зазначив ці кваліфікуючи ознаки в пред’явленому їм обвинуваченні.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, підсудний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, однак він є раніше не судимим, задовільно характеризується за місцем проживання та бувшого навчання, проживає разом з батьками та має задовільні умови проживання. Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування батьками підсудного завданого збитку потерпілому.

Підсудний ОСОБА_5 також вчинив тяжкий злочин, однак він є раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, проживає з батьками та має добрі умови для проживання. Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшкодування батьками підсудного завданого збитку потерпілому.

Обставинами, що  обтяжують покарання підсудних є вчинення злочину щодо малолітнього.

За таких даних про особи винних, враховуючи тяжкість злочину, а також те, що підсудні є неповнолітніми, проживають разом з батьками, які займаються їх вихованням, враховуючи думку представника кримінальної міліції у справах дітей та представника учбового закладу, які вважають, що їх виправлення  та перевиховання можливе без реального відбування покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних без реального  відбування покарання, а тому для їх виправлення та попередження нових злочинів, вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі, з застосування вимог ст. ст. 75, 104 КК України.

 На підставі ст. 81 КПК  України речові докази –  мобільний телефон «Siemens CF 110», який знаходиться на зберіганні у законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 необхідно залишити останньому як батьку неповнолітнього потерплого.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 112 грн. 68 коп. добровільно відшкодовані батьками підсудних.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                             З А С У Д И В:

  ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186  КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строк чотири роки.

На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити – підписка про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186  КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строк чотири роки.

На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити – підписка про невиїзд.

Речові докази по справі:  –  мобільний телефон «Siemens CF 110», який знаходиться на зберіганні у законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 - залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення для учасників процесу, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

                  Суддя                                                                                 Т.А.Левченко